Навколо Батурина знову ширяться неприємні розмови. Контрольно-ревізійне управлiння в Чернігівській області виявила, що державні кошти, які виділялися на реставрацію музейного комплексу, використовували неефективно. Так, за даними прес-служби Чернігівського КРУ, спеціалісти перевіряли використання 2 мільйонів державних гривень, виділених на державний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця». І, провівши контрольний обмір обсягів робіт з улаштування покриття доріжок і бруківок на території Воскресенської церкви, фахівці побачили деякі розбіжності між фактичними обсягами виконаних робіт і обсягами, включеними до актів. Крім того, мало місце завищення вартості робіт. Загалом фінансові порушення по цьому об'єкту «потягли» майже на 19 тисяч гривень, повідомляє УНІАН. Завищення оплати вартості робіт були виявлені й на іншому об'єкті — історичному парку та території, прилеглої до будинку Кочубея, де мали навести лад. Це призвело до грошової «дірки» ще на 13 тисяч гривень. До речі, матеріальні збитки на загальну суму 31,9 тисячі гривень, виявлені КРУ, корпорація «Укрреставрація» відшкодувала до державного бюджету без зволікання ще в ході ревізії. Однак осад, як-то кажуть, залишився. До того ж з'ясувалося, що особи, які підписували акти прийняття виконаних робіт за жовтень-листопад 2005 року, на своїх посадах уже не працюють.
Звісно, історії із подібними зловживаннями зачіпають гідність фахівців, що вже третій рік чесно трудяться у Батурині. І закиди, «мовляв, розкрадається державне майно в «Гетьманській столиці», видаються їм однобокими. Від самого початку «помаранчеві» урядовці, що загорілися ідеєю відродження Батурина, запевняли: всі роботи тут вестимуться за приватні кошти. За словами виконавчого директора Міжнародного благодійного фонду «Гетьманська столиця» Миколи Бутка, так воно і відбувається. Фонд акумулює меценатські пожертви й за них виконує практично всі реставраційні роботи. «Те, що використала держава в цьому році, вона повністю спрямувала на батуринську соціальну сферу — проведення води і ремонт Будинку культури, — каже «УМ» пан Микола. — Загалом 5 мільйонів гривень. Хоча, звісно, першу чергу цих робіт ми виконали за рахунок фонду, а тепер не маємо відношення до цих об'єктів. Минулого року на проектні та археологічні роботи, на благоустрій державою було витрачено 2 мільйони гривень. Державних коштів там сумарно 7 мільйонів. А благодійним фондом у Батурині використано лише в минулому році 37 мільйонів».
Щодо витрачених коштів фонду (який, до речі, був створений «помаранчевими» активістами ще за часів їхньої «кучмівської» опозиційності), то Микола Бутко спокійний: каже, там зловживань не може бути, бо все дуже суворо контролюється. А державні й приватні кошти не перетинаються. Наприклад, до реставрації Воскресенської церкви фонд «Гетьманська столиця» не має жодного відношення — вона відбувається за бюджетні кошти.
Тим часом витрачати благодійні пожертви є на що: аби здійснити все задумане, необхідно 100—120 мільйонів гривень. Роботи ведуться у двох площинах — реставрації та будівництва. Реставрувати слід палац Розумовського з флігелями, що формують палацовий ансамбль (він буде головним об'єктом — його перетворять на Музей гетьманської слави). Побудують поруч і сучасний туристичний комплекс — із ресторанами, готелем, розважальною інфраструктурою. Ще облаштують території біля палацу. Наступний об'єкт — садиба генерального судді Кочубея, усипальниця останнього гетьмана Кирила Розумовського, Воскресенська церковно-приходська школа — там буде Музей археології. Окремий пласт — будівництво: водогони, телекомунікації, каналізація, газопроводи, освітлення, дороги. Усе те, чого так чекають і самі мешканці Батурина.
Планується, що заповідник повністю здадуть наступного року. А побачити його нинішню готовність (і порівняти з тим, що було) представники фонду запрошують журналістів уже зараз. Щоб уникнути постійних спекуляцій щодо неефективного використання коштів, фонд «Гетьманська столиця» спільно із секретаріатом Президента планує провести конференцію для ЗМІ найближчими днями.