Бюджет ухвалили? А тепер сідаємо і пишемо новий!

      Нині ще не можна з певністю стверджувати, що країна вже другу добу живе з бюджетом — прийнятий цієї середи документ ще має підписати Президент України. Для цього главі держави законодавство відводить 15 днів. Сам же Віктор Ющенко налаштований доволі скептично і навіть зауважив, що виконати основні положення бюджету, скажімо про рівень інфляції 7,5 відсотка на початку року замість 11 в жовтні, буде дуже важко.

      Проаналізувавши все, що за вчора говорили про ухвалений напередоднi закон політики, економісти та громадські діячі, ми дійшли висновку: добре слово про головний фінансовий документ наступного року поки що мовили тільки уряд та «Партія регіонів».

Євген Кушнарьов:

«Над бюджетом працювали фахівці»

      «Не розумію, що можна вивчати чи змінювати в документі, над яким працювали фахівці?! А втім, якщо Президент поверне закон на доопрацювання, ми врахуємо його зауваження і подамо на розгляд ще раз. А потім ще раз! Ніхто ні торгуватись, ні домовлятись не буде».

      Найжорсткішим та найоперативнішим критиком державного дерибану стала Юлія Тимошенко, закликавши чиновників мати совість і замість відверто слабкого закону підготувати новий.

Юлія Тимошенко:

«Пропозиції уряду небезпечні для держави»

      Показники внутрішнього валового продукту в документі суттєво завищені, тому що розраховувалися за старими цінами на енергоносії. А це означає, що цифри в бюджеті просто нереальні. До того ж зовнішній борг України в наступному році зросте на 5 млрд. грн. Загалом же до 2010 року уряд хоче збільшити державний борг у 2,5 раза, що становить небезпеку для існування держави.

      Пенсіонери, без жодного сумніву, житимуть гірше: ціни зростуть на 7,5%, а пенсії — всього на 4%. Дуже слизькою виглядає пропозиція уряду створити приватний пенсійний фонд для робітників бюджетної сфери. Це може призвести до того, що лікарі, вчителі не знайдуть потім свою пенсію — приватний пенсійний фонд дуже схожий на траст.

      Бюджет передбачає збільшення плати за землю більш як утричі. А паралельно скасовують дотації виробникам м'яса і майже припиняють фінансування програм захисту рослин. До того ж у 6 разів менше коштів надходитиме на газифікацію сільської місцевості.

      До числа досягнень можна віднести повернення пільг щодо сплати ПДВ для агропідприємств; допомогу родинам при народженні дитини в розмірі 8,5 тис. грн.; права військовослужбовців на державне страхування та компенсаційні виплати; відновлення тривалості виплат по безробіттю до 360 днів, а не до 9 місяців, як було передбачено попереднім варіантом бюджету; вилучення норми, яка обмежувала 32 календарними днями на рік виплати під час перебування на лікарняному.

      Як вважають представники громадських організацій, бюджет наступного року залишить село там, де воно і було. Тобто на далекому узбіччі.

Наталія Погожева, віце-президент Української аграрної конфедерації,

«Селяни вже давно навчились виживати без держави»

      «Бюджет-2007 майже нічим не відрізняється від минулорічного: не кращий і не гірший за нього. Безсумнівний позитив — це суттєве збільшення видатків на розвиток дорадчих служб та системи страхування в агропромисловому комплексі. Щоправда, я маю деякі сумніви, чи ці кошти будуть ефективно використані.

      Найбільшим мінусом закону я би назвала нехтування дуже важливою проблемою — розвитком сільських територій. Село вимирає, випускники аграрних вузів майже в повному складі залишаються в містах. Уже нині великі компанії згортають частину проектів в аграрному бізнесі не через відсутність технологій чи коштів, а тому що не можуть знайти робочу силу. Причому якщо вчора йшлося про кваліфіковані кадри, то нині — про звичайних робітників. Утім, сильні сільськогосподарські підприємства вже давно навчилися виживати без участі держави. Політики та урядовці вкотре запропонували їм шлях до занепаду і стагнації, а як селяни зможуть вийти із ситуації — залежить, на жаль, тільки від них.

      А в тому факті, що деякі політичні сили так завзято «проштовхували» бюджет, немає нічого дивного: бізнес-інтереси, панове, дорого коштують!

Володимир Рябошлик, екс-заступник міністра економіки України:

«Пільги — тільки для «донецьких»

      Бюджет ігнорує проблему підвищення тарифів. Держава пропонує іти шляхом виплати субсидій, перетворивши цей інструмент із додаткового доходу для найменш захищених верств населення в джерело існування основної маси людей. Вже нині значно зросли черги у відділах субсидій, люди просто фізично не встигають оформляти всі необхідні документи, лавина неплатежів вже завтра може паралізувати комунальне господарство.

      Деякі статті бюджету яскраво демонструють, як уряд лобіює комерційні інтереси тих чи інших бізнес-структур. Скажімо, положення про звільнення від ПДВ операцій з брухтом чорних металів. Таким чином, від сплати податку звільнено імпортерів брухту, а отже, значно дешевшою стала сировина для олігархів, які є власниками металургійних заводів. Цікаво, що під цей закон не потрапляють підприємства кольорової металургії, хоча проблеми у них дуже схожі. Запитаєте чому? Тому що в Донецьку немає такого виробництва! Алюмінієвий завод розміщений у Запоріжжі і не входить до сфери діяльності цієї бізнес-структури.

      Або як вам таке? З 2000 року в Україні було заборонено надавати державні гарантії для одержання позик комерційними фірмами. Заборона цілком логічна: всі ми пам'ятаємо величезні збитки, яких зазнала країна в 90-х роках через застосування подібних схем. А в бюджеті наступного року знаходимо рядок, що уряд має право одержувати кредит для рекредитування. Хто саме отримає ці гроші, наші з вами кошти (!), вирішуватимуть, традиційно, за закритими дверима.

      На 600 млн. гривень збільшено видатки для сплати відсотків із зовнішнього боргу: колись держава платила 6%, тепер — 7,2%. Дуже цікаво, що ми з вами в боргу переважно перед одними і тими ж кіпрськими фірмами, власники яких — добре знайомі уряду вітчизняні бізнесмени.

      Нині народ, тобто ми з вами, має із власного гаманця заплатити за роздані щедрою рукою у передвиборчий період  гроші. Фінансові схеми зрозумілі, логіка також — наступні вибори через чотири роки.

Юрій ПАТИКІВСЬКИЙ.