Не розкошів, а тепла

      Багато закладів дитячого виховання в Україні перебувають у жалюгідних умовах, «державні» малюки почасти не мають елементарного — тепла й гарячої води. Допомогти майбутньому нашої нації вирішив Міжнародний благодійний фонд «Доля дитини», який разом з партнером зі Сполучених Штатів — приватним дитячим фондом Mcmillan Foundation — започаткував програму «Тепло в душі». «Обігрівати» дитячі душі меценати почали ще у 2002 році, проте активніше взялися за цю проблему цьогоріч.

      Генеральний директор МФБ «Доля дитини» Дарія Ревіна розповідає, що основою благодійної програми став аналіз дитячих закладів України, який проводив її фонд. У результаті виявили дійсно великий пробіл у забезпеченні теплом та гарячою водою інтернатів i дитячих будинків. За словами Дарії, існують дві причини, через які вихованці притулків та інтернатів частенько мерзнуть. «В основному, наш фонд стикається зі старими вугільними котельнями, збудованими ще у 50-х та 60-х роках. Інша проблема — це централізоване опалення. Ми знаємо, що часто дитячі заклади розташовані далеко від джерела опалення. Тому багато з них, поки надійде тепло, мають таку температуру, яку не можна назвати нормальною, — скаржиться пані Дарія. — Коли торкаєшся батарей у цих закладах, розумієш: програма потрібна».

      Зараз акція передбачає реконструкцію застарілого котельного обладнання та побудову нових енергоефективних теплогенеруючих установок для безперебійної та якісної подачі гарячої води й тепла тим притулкам, які дійсно цього потребують. Сучасні опалювальні комплекси складаються з автоматичних котлів та насосів і коштують у середньому по 40 тисяч доларів — їх ціна залежить від площі приміщення, яке треба обігрівати. Між іншим, програма «Тепло в душі» підтримує положення Кіотського протоколу, згідно з яким побудова нових автономних теплосистем зменшує забруднення навколишнього середовища.

      Дарія Ревіна так коментує появу технічної новинки в українських закладах дитячого виховання: «Ми довго думали, яким повинен бути формат цієї програми, та врешті поєднали у ній найкращі світові технології. До програми приєдналися американська компанія, яка виготовляє найякісніші котли, а також інші виробники обладнання з Данії та Німеччини, — перелічує вона. — Гарантія на ці системи — 15 років, протягом яких фонд «Доля дитини» бере на себе всі зобов’язання з їх ремонту та експлуатації».

      Головний спонсор програми у 2006 році Джон Макміллан, який також допомагає своїми коштами школярам Бразилії, Колумбії й Росії та виступає на міжнародних медичних конференціях, ділиться своїми міркуваннями щодо благочинності: «Я гадаю, що люди, які заробляють багато грошей, повинні також і вміло ними розпоряджатися». Пан Макміллан розповідає, що єдиною мотивацією для його допомоги вихованцям інтернатів стало прагнення покращити умови життя малюків. «Діти мають бути учасниками створення майбутнього їхньої країни», — каже він.

      На сьогодні до програми «Тепло в душі» включено 81 заклад з 18 областей України, які були відібрані з величезної кількості листів-прохань, що надійшли на адресу фонду «Доля дитини». Поки у списку цих навчальних установ найчастіше можна зустріти заклади Харківської області: допомогу вже отримали школи-інтернати Протопопівки, Зеленого Гаю та Високого, а у найближчому майбутньому оновлення систем теплопостачання чекає на школу-інтернат № 2 Харкова.

      Першою ж у черзі 2007 року стоїть Харківська санаторна школа-інтернат № 13 для дітей, хворих на сколіоз. Її представник Юрій Коробейник розповідає, що проблема тепла у цьому закладі дійсно дуже болюча: «Школа-інтернат не має власного автономного джерела тепла і підключена до міських мереж, які рідко задовольняють наші потреби. Міський графік нас влаштовує не завжди. Сподіваюся, що за допомогою благодійного фонду ця проблема буде вирішена».

      Наступного року благодійники обіцяють залучити до реалізації програми 5 мільйонів гривень і добратися-таки й до інших областей України. «Ми забезпечимо системами опалення по одному закладу з 18, а можливо, й iз 20 областей, — ділиться планами Дарія Ревіна. — Програма буде реалізовуватися протягом десятків років. Я гадаю, що наші результати через 5—10 років стануть очевидними. Це буде вже 150—200 забезпечених дитячих закладів у різних областях України», — каже вона.