Бюджет не для бідних

      В оприлюдненому вчора листі до представників законодавчої влади Президент України Віктор Ющенко виступив проти окремих положень проекту Державного бюджету на 2007 рік, який сьогоднi в другому читанні розглянуть народні депутати. Зокрема, главу держави непокоїть, що уряд не надто ретельно ставиться до взятих на себе зобов'язань в економічній та соціальній сферах. Схоже, Кабмін уже змирився з думкою, що українська економіка впродовж наступного року пробуксовуватиме, і тому не робить активних кроків, аби виправити ситуацію. Можливо, саме невірою у власні сили керувались урядовці, коли вносили до проекту закону прогноз про уповільнення темпів зростання реальних доходів населення.

      Не подбали автори законопроекту і про належне фінансування Збройних сил, недопущення «ручного» керування у процесі виконання бюджету, а також не ввели норму, яка би не дозволяла уникати сплати податку на додану вартість при імпорті товарів в Україну. 

      Ще раніше керівник держави звернув увагу на тривожні соціальні тенденції в проекті бюджету, зокрема у співвідношенні мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму. Торік, як ми пам'ятаємо, розмір мінімальної пенсії вперше зрівнявся із прожитковим мінімумом. Це було велике досягнення держави, але зараз, на жаль, ці дві цифри знову розбіглись — нині пенсіонер може отримувати на 20 гривень менше, ніж йому потрібно для задоволення першочергових життєвих потреб. Наступного року, якщо до проекту бюджету не буде внесено змін, ситуація тільки ускладниться. «Прожитковий мінімум у країні встановлено в розмірі 434 грн., але в проекті бюджету ми чомусь бачимо іншу цифру — 395 гривень. Таким чином держава щомісячно забирає 39 гривень у кожного пенсіонера, — наголосив Віктор Ющенко. — Якщо ж зважити, що в Україні проживає близько 12 мільйонів пенсіонерів, отримуємо значну цифру».

      Та, попри всі названі тут «проколи», нинішній варіант бюджету є значно досконалішим від попереднього. Зокрема, Президент наполіг, щоб із законопроекту вилучили норми, які стосуються податкового і приватизаційного процесів. «Ми нарешті змогли відокремити податкову і приватизаційну політику в державі від формування бюджету, — сказав Віктор Ющенко. — Можливо, вперше нам вдалось продемонструвати, що податкове законодавство у нас стабільне і не зазнає впливу бюджету наступного року».

      Найбільшим каменем спотикання між Президентом та урядом стало існування вільних економічних зон. Незважаючи не те, що в багатьох випадках діяльність цих суб'єктів господарювання супроводжувалась зловживаннями та фінансовими порушеннями, зокрема несплатою податків, Кабінет Міністрів запропонував пов'язати відновлення ВЕЗ із затвердженням бюджету, так би мовити, «одним пакетом». У новому варіанті бюджету від цієї ідеї відмовились: вільні економічні зони також винесли за межі бюджетного процесу, а доцільність існування кожної ВЕЗ розглядатиме Верховна Рада, приймаючи окремі закони.

      За ініціативи Віктора Ющенка, із законопроекту про бюджет 2007 року вилучили механізм урядових гарантій. Урядовці ж передбачали можливість надавати такі зобов'язання на суму 17,5 млрд. гривень. За словами Президента, «міг бути сформований неорганізований дефіцит бюджету», нагадавши, що подібна практика кілька років тому призвела до збільшення зовнішнього боргу України, до речі, непогашеного і досі.

      Результатом компромісу між главою держави та керівництвом виконавчої влади стало збільшення фінансування стратегічних та першочергових для країни потреб: на розвиток космосу та авіації виділили 423 млн. гривень, на 6,4 млрд. гривень збільшено субвенції місцевим бюджетам, 27 млн. гривень видадуть на компенсаційні програми розвитку малого та середнього бізнесу, додаткових 80 млн. гривень отримає судова система, рекордні кошти за весь період незалежності України буде надано для розвитку сільського господарства.

      Віктор Ющенко наголосив, що він підпише законопроект тільки в тому випадку, якщо уряд зможе врахувати зауваження та розв'язати соціальні проблеми людей. Чи врахують настанову Президента депутати, та ще й в повному обсязі? Щодо цього є величезні сумніви. Парламентська більшість, судячи з настроїв, не налаштована йти назустріч Президенту. Перший заступник Голови Верховної Ради Адам Мартинюк учора не виключав, що 6 грудня парламент може ухвалити закон про держбюджет вцілому. А з врахуванням дискусій навколо серії поправок Президента це навряд чи можливо.

Юрій ПАТИКІВСЬКИЙ.