Один із незгодних — Олександр Дануца — разом зі своїм патроном Едуардом Зейналовим на спеціальній прес-конференції розповіли про свій варіант реагування на «виборіаду». (Фото автора.)
Коли 27 листопада кіровоградці прокинулися зі сподіваннями, що місто нарешті має хоч якогось, але господаря — мера, то виявилося, що якраз навпаки, боротьба за керівне крісло не завершилася, а розгорнулася з новою силою. Протистояння чотирьох кандидатів і сил, що їх підтримують, вихлюпнулося на місто судовими позовами, компроматами, мітингами і таким модним в Україні явищем, як «касетний скандал». Недарма ж Кіровоград на виборах 2004 року називали «електоральним Сталінградом». Хоч масштаби цього разу не ті, а от наслідки... Правда, на третій тур може ніхто не прийти.
Результатами виборів незадоволені аж чотири кандидати.
Знятий за кілька хвилин до виборів, лідер симпатій кіровоградців Олександр Нікулін подав у місцевий і апеляційний суди позов про відновлення своїх прав як кандидата і визнання дій ТВК незаконними.
Олександр Дануца — «нашоукраїнець», ставленик нардепа Едуарда Зейналова, близького до Олександра Третьякова, — за результатами паралельного підрахунку зайняв друге місце і на 400 голосів відстав від лідера перегонів(якщо не рахувати знятого Олександра Нікуліна). Подав близько 100 скарг на ТВК і вимагав перерахунку голосів на частині дільниць.
За екс-нардепа, комуніста Володимира Пузакова несподівано для всіх проголосувало 16% тих, хто прийшов на вибори. Відповідно, став переможцем. Відразу ж після того як стали відомі результати голосування, місцеві «регіонали» активно виступили на підтримку Пузакова. А за кіровоградськими представниками цієї політичної сили стоїть, як відомо, Ігор Шаров. До речі, саме регіонали керували Кіровоградом до виборів у місцеві органи самоврядування.
Мітинг на головній площі міста на підтримку Володимира Пузакова і проти відміни результатів виборів зібрав близько тисячі літніх кіровоградців. Того ж дня в ефірі місцевої телекомпанії з'явився компромат на головного конкурента — Олександра Дануцу. Відеозапис розмови одного з керівників обласної організації «Нашої України» та відомого в місті «регіонала» про можливість фальсифікації підрахунку голосів на користь Олександра Дануци. Запис крутили в новинах і окремо перед членами ТВК.
І, врештi, четвертий, але зовсім не останній гравець — Олександр Табалов. Саме цьому кандидату приписують зняття з виборів Олександра Нікуліна і перетворення територіально-виборчої комісії на «торговельно-виборчу». Здавалося б, що після зайнятого третього місця він заспокоїться і відійде від боротьби. Та саме за ініціативи одного з його технічних кандидатів 1 грудня було подано в ТВК скарги на визнання виборів недійсними. Що ТВК слухняно і виконала. Підстави, звичайно, знайшлися: на кількох дільницях були зайві бюлетені, на кількох — не вистачало по 70 штук. Та й штамп «вибув» навпроти прізвища «Нікулін» не проставляли на 13 дільницях. Але коли на ці ж порушення вказували інші кандидати, члени ТВК не реагували.
Так що тепер кіровоградців очікують уже треті вибори міського голови. Цього разу — за рахунок місцевого бюджету. Коли їх призначить сесія міської ради — невідомо. У кандидата БЮТівців, які переважають у раді, шансів — нуль, і тому тут уже як хто з ким домовиться. Хоча поки що обов'язки мера виконує заступник від БЮТ Анатолій Перевозник і такий стан справ депутатів міської ради якраз задовольняє...
Якщо суд відновить Олександра Нікуліна в правах, то інші три сили спробують або домовитися з ним, або будуть тиснути до останку, як цього разу, коли кандидата двічі знімали за зовсім незначні порушення. Крім того, міжусобна боротьба буде нещадною — дуже вже багато грошей викинуто за два тури і надто малий розрив голосів показали вибори 26 листопада.
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
