Куди «сповзатимуть» Карпати,

      Хоча за підступністю і катастрофічними наслідками гірські зсуви значно поступаються землетрусам, проте вони набагато частіше дошкуляють людям малими порціями зла. У планетарному масштабі на їхньому руйнівному рахунку — тисячі стертих з лиця землі будинків, сотні кілометрів комунікацій і безліч безвинних жертв. Так було. Відтепер, завдяки винаходу прикарпатських науковців, стане можливим прогнозувати довгострокову поведінку невидимих сил, що «у скелі сидять», і звести до мінімуму наслідки спалахів їхньої активності. Як це вдалося зробити, розповідає ректор Івано-Франківського національного університету нафти і газу, доктор технічних наук Євстахій Крижанівський.

      — Цей винахід — лише фрагмент двох пріоритетних напрямів, на яких сконцентрована робота наших провідних учених, зокрема і фахівців науково-дослідних інститутів, що входять у структуру університету — єдиного в державі ВНЗ iз підготовки спеціалістів і супроводу проектів у нафтогазовій галузі, — каже пан ректор. —  Оскільки нафті й природному газу в енергетичному балансі України належить 60 відсотків, то перша сфера докладання наших зусиль — зменшення залежності від зовнішнього постачання вуглеводнів, що пов'язано з національною безпекою. Друга — підтримання високого технологічного рівня газотранспортної системи України, адже на транзиті ми заробляємо близько 25 відсотків природного газу, необхідного для внутрішніх потреб. За час довготривалої роботи вітчизняні магістральні газопроводи значною мірою вичерпали свій ресурс. Отже, гостро постала проблема їхньої безпечної експлуатації, особливо у складних гірських умовах, де посилюється дія несприятливих природних чинників.

      — Тому зсувам ви змушені були приділи таку прискіпливу увагу?

      — Так, зсуви реально загрожують магістральним газопроводам. І не тільки в Україні. Ми, скажімо, опрацювали альтернативні шляхи транспортування природного газу з Туркменiстану в Україну в обхід Росії, територією якої пролягає діючий газопровід з обмеженою пропускною здатністю, і зробили прогноз щодо можливості прокладання магістрального газопроводу через Каспій, Кавказ та Чорне море. Це, як бачите, складний маршрут, і ми, сконцентрувавши потужні наукові ресурси університету, поставили перед собою завдання розробити методику безпечної експлуатації газопроводів в таких особливих умовах. Після ретельного аналізу зсувних процесів в українських Карпатах (останніми роками тут зафіксовано понад шість тисяч випадків) ми визначили комплексний вплив на ситуацію одинадцяти незалежних чинників і виявили нові закономірності. Наша технологія побудована на аналізі природних імпульсів електромагнітного поля землі, які можна вловлювати і розшифровувати. Якщо по-простому,  то зсув можна спрогнозувати за відповідним напруженням, спричиненим певними змінами в гірських породах. Міжнародна академія наукових відкриттів підтвердила, що одержані нами результати — наукове відкриття. Його назва «Закономірний зв'язок між величинами ймовірного виникнення зсувів і зсувної небезпеки при комплексній дії природно-техногенних чинників».

      — Хто автор нової методики?

      — Постановку проблеми у прикладній площині здійснював я, оскільки все наукове життя досліджую втому металів при зміні навантаження. Аналізом займалася кафедра геоінформатики, яку очолює професор Едуард Кузьменко.

      — Ваше наукове відкриття, зрозуміло, сприятиме безпечнішій експлуатації магістральних трубопроводів у гірській місцевості, а чи прислужиться воно людям, не пов'язаним із транспортуванням вуглеводнів. Ви вже спрогнозували ймовірність зсувів у якомусь конкретному районі Карпат?

      — Це дуже важливо як для існуючої газотранспортної системи, так і для вибору майбутніх трас, бо десь можна буде обійти зсувонебезпечні ділянки, а десь спроектувати надійні інженерні споруди, аби масу, що сповзатиме, спрямувати в інший бік. Такі заходи доцільно передбачити в планах капітального ремонту трубопроводів.  Ми можемо озброїти новими знаннями органи влади, особливо служби Міністерства з надзвичайних ситуацій. Наші геофізики створили спеціальні карти з позначенням ділянок iмовірних зсувів, але завчасно їх обнародувати, мабуть, не варто, аби не викликати паніку серед населення. Можу сказати, що спрогнозовано  велику ймовірність активізації зсувних процесів на Закарпатті у 2017—2019 роках.

      — Євстахію Івановичу, ви згадували про  теоретично обгрунтовану можливість прокладання газопроводу із Середньої Азії в Україну через Кавказ, тобто винятково складною місцевістю. Якщо гірська специфіка для вас не новина, то морське дно, мабуть, повне таємниць, адже в нас немає досвіду прокладання трубопроводів у такому середовищі.

      — У нас є досвід транспортування природного газу, видобутого з шельфу Чорного та Азовського морів. Експлуатація магістральних трубопроводів у морських умовах, звісно, — справа дуже складна. Росіяни ввели в дію дві нитки газопроводу «Голубий потік», яким природний газ через Чорне море, місцями на глибині 2200 метрів, подають у Туреччину. Ще дві нитки проектують. Проблему транзиту енергоносіїв таким способом ускладнюють додаткові чинники: необхідність збільшення тиску в магістралі, бо на дні не можна розмістити компресорні станції, та динамічні навантаження, спричинені придонними течіями. Тому товщина стінок прокладених там труб при діаметрі 600 міліметрів сягає 30—40 міліметрів. Термін експлуатації морських  магістральних трубопроводів наближається до півстоліття.

      Проект «Голубого потоку» для росіян виконала одна потужна італійська фірма. І нам під силу подібні роботи. Науковці університету готові супроводжувати найскладніші проекти з видобування, транспортування та зберігання нафти і газу в будь-якій точці земної кулі.

      — Якщо винайдений вами метод прогнозування зсувів гірських порід — лише фрагмент великої роботи, то чи  можна сьогодні її оцінити в цілому?

      — Днями дві наші роботи, спрямовані на підвищення енергетичної безпеки України, відзначені державними преміями в галузі науки і техніки. Якщо говорити про економічний ефект від їх упровадження, то достатньо, мабуть, назвати лише такі цифри. За існуючими раніше технологіями, при видобуванні природного газу з родовищ відбирали 70 відсотків його обсягу, а решту, так би мовити, надра не віддавали. Наші комплексні розробки, виконані за участi науковців Харківського НДІ «Газ», фахівців  окремих підприємств НАК «Нафтогаз України» та ДАК «Чорноморнафтогаз», суттєво поліпшили ситуацію. Тепер завдяки підвищеному газовилученню з вітчизняних родовищ щорічно надходить 2 додаткових  мільярди кубометрів блакитного палива, що становить десяту частину від загальнонаціонального видобутку.

      Між іншим, університетські геофізики продовжують досліджувати процеси, що відбуваються в надрах гір, і, можливо, саме їм вдасться розв'язати глобальну проблему сучасності — встановити  закономірності виникнення землетрусів.