Віктор Ющенко, Президент України
— про історичну справедливість в оцінюванні Голодомору:
— Вони гинули. 17 людей — щохвилини. Тисячу — щогодини. 25 тисяч щодоби. Такі жнива збирав великий голод в Україні. На запитання, що є Голодомор, моя відповідь: це є геноцид. Я не знаю, якою могла б стати Україна: та Україна, де вони б залишилися жити. Я знаю, якою вона є сьогодні. І я знаю, якою вона може стати, якщо забудемо невинно загиблі душі своїх дітей. За дрібністю своєю, за своєю упослідженістю така країна неминуче продасть свою душу, свою мову і свою пам'ять. Вона перетвориться на безлику територію з безликим і неживим народом. Ті, хто сьогодні заперечує Голодомор, глибоко і переконано ненавидять Україну. Ненавидять нас, наш дух, наше майбутнє. Вони заперечують не історію. Вони заперечують Українську державність.
(«Українська правда»)
Віктор Янукович, Прем'єр-міністр України
— про стосунки з Тарасюком і його можливу відставку:
— Що стосується вас, Борисе Івановичу, я так розумію, що ми, на жаль, за ці три місяці не знайшли з вами розуміння того, як спільно працювати. Тому я відповідного листа підпишу сьогодні і відправлю в парламент зі своєю думкою, що стосується вашої подальшої роботи.
(УНІАН)
Віктор Балога, глава секретаріату Президента
— про Юрія Поляченка, який відкликав із парламенту рапорт про відставку з посади міністра охорони здоров'я:
— Це є очевидною, переконливою та безсумнівною кон'юнктурщиною. Таким кроком пан Поляченко знехтував нормами політичної відповідальності і продемонстрував відверту зневагу до позиції тієї політичної сили, яка делегувала його в уряд Віктора Януковича. Міністр досить довго всіляко чіплявся за посаду, відшукував різноманітні способи вберегти під собою зручне крісло — тобто з авторитетного політика поступово перетворився на такого собі політичного комбінатора з чітким особистим мотивом.
(Прес-служба Президента)
Борис Колесников, народний депутат від Партії регіонів
— про те, чи можливий розгляд бюджету у новорічну ніч:
— У нашій державі може бути все. Але, оскільки у нас у Верховній Раді дефіцит Снігуроньок, то я думаю, що все відбудеться значно раніше.
(«Форум»)
Олександр Третьяков, народний депутат від «Нашої України»
— про «донорів» НСНУ:
— Під час виборчої кампанії люди, які до приходу до влади мали бізнес і зуміли накопичити капітал, допомогли партії, до якої належать і в ідеологію якої вірять. Але я не основний донор. Ми з Петром Порошенком, Миколою Мартиненком і Давидом Жванією дали порівну — по чотири мільйони гривень. Не може бути другого або першого по фінансуванню.
(Газета «Дело»)
Євген Кушнарьов, один із лідерів Партії регіонів
— про подарунок Юлії Тимошенко до її 46-річчя:
— Її немає [на погоджувальній раді], і я її не бачив, але подарунок ношу в портфелі. Це справжнє намисто. Вирішив подарувати його, бо після відомого випадку дізнався, що Тимошенко носить біжутерію. Придбав намисто на виставці. Сплатив за нього невеликі гроші, мені це дозволяє депутатська зарплата... У день народження побажав би їй пам'ятати про те, що за природою вона — не лише політик, але й жінка.
(«Українська правда»)
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
