Б'ЮТь навіть свої...

      Антикризова коаліція таки домоглася свого: вона прийняла рішення, яке можна вважати напіввідставкою Юрія Луценка. Сталося це з подачі парламентської комісії з розслідування корупції в органах внутрішніх справ, яку очолює скандальний «регіонал» Володимир Сівкович. Колишній «гебіст» зачитав з трибуни ВРУ звіт комісії, і парламент 232 голосами прийняв постанову, якою фактично підписався під озвученими звинуваченнями. «За» проголосували «регіонали», комуністи і — що найприкріше — 18 БЮТівців. Саме їхні голоси стали вирішальними...

      Учора крісло під Луценком трималося на одній ніжці. Антикризова коаліція скинула всю скромність, приміряну на себе під час підписання Універсалу національної єдності, і всерйоз взялася за те, щоб відправити міністра внутрішніх справ у відставку.

      Голова горезвісної ТСК Володимир Сівкович, звітуючи перед парламентаріями, заявив, що комісія вважає недоцільним подальше перебування Луценка на посаді міністра. У своїй розповіді Сівкович перерахував купу фактів зловживань працівників правоохоронних органів: і незаконну реєстрацію автомобілів, і приховування поданих громадянами заяв, і зловживання у сфері створення держпідприємств у системі МВС  тощо. Сівкович переклав відповідальність за ці діла на плечі Луценка.

      Сам Луценко, виступаючи з трибуни, зізнався: він розуміє, що невдовзі буде в опозиції. «Але я знаю, хто хоче цього, — цитує Луценка «Українська правда». — Снаряди лягають все ближче, Євгене Петровичу (йдеться про Кушнарьова. — Авт.). Уже зафіксували на хабарі для передачі секретарю харківської міськради на 300 тисяч гривень». Подібним чином Луценко звернувся і до Олександра Сергійовича (Єфремова), і до Тетяни Володимирівни (Засухи), і до Артема Володимировича (Щербаня). «Перераховувати далі? Можу!» — відстрілювався Луценко. Міністр зазначив, що не допустить розколу «помаранчевих» сил. «Моя рука простягнута Юлії Володимирівні і Роману Петровичу, — цитує Луценка «Українська правда». — І сподіваюсь, Сан Санич, і ви будете з нами, бо разом ми переможемо».

      Власне, від соціалістів великою мірою й залежала доля міністра. З одного боку, вони є членами антикризової коаліції, а з іншого — той же Луценко немало років пробув у СПУ (хоч цього року і вийшов iз партії). У підсумку вони дали тільки один голос за схвалення постанови «а ля» Сівкович: зелену кнопку натиснув Василь Волга.

      А загалом картина голосування була такою: Партія регіонів — 186 «за» (повнісіньким складом!), Компартія — 21 (теж одностайно), БЮТ — 18 («за» голосувала група бізнесменів на зразок Васадзе, Хмельницького, Веревського і ще кілька «цікавих» нардепів; «проти» — 1), «Наша Україна» — 2 («за» висловилися перебіжчики Заплатинський та Волков; 68 — «проти»), позафракційні — 4.

      Ясна річ, що найбільше дивує позиція БЮТ. Тим більше що перед тим Олександр Турчинов запевнив, що фракція «не є кадровим відділом уряду Януковича». Як видно, у БЮТі вистачає людей, яких можна у цей відділ записати... Постфактум Турчинов зазначив, що люди, які підтримали відставку, зганьбили БЮТ. Він обіцяв розглянути мотиви кожного окремого депутата і не виключив, що винних виженуть із фракції.

      Відставка Луценка не є доконаною. Прийнята вчора постанова має піти до Прем'єр-міністра Віктора Януковича. Йому нардепи доручають «внести невідкладно» до ВРУ подання про звільнення Луценка. І не встигли депутати прийняти свою постанову, як «регіонал» Євген Кушнарьов розповів, що відповідне подання Януковича ...вже перебуває у парламенті (чи не заднім числом писалося?). Він висловив переконання, що, розглядаючи подання Януковича, Верховна Рада підтримає відставку міністра. «Ті люди, які проголосували за початок процедури, мають проголосувати і за її завершення», — зазначив Кушнарьов.

А ТИМ ЧАСОМ...

      До ВР надійшло подання Прем'єр-міністра Віктора Януковича на звільнення Бориса Тарасюка з посади міністра закордонних справ. Як повідомив голова Комітету ВР з держбудівництва Віктор Тихонов, це подання Комітет розгляне наступного тижня. Нагадаємо, керівник МЗС, як і міністр оборони, призначаються за квотою Президента, і процедура їхньої відставки відмінна від тієї, за якою звільняються «прості» міністри.