До Кучми «в кубі» — рукою подати

      Поки Леонід Кучма чекає на уклінне прохання народу, щоб висунути свою кандидатуру на черговий президентський термін, на його крісло намірився претендувати ще один колишній глава держави. Хоч з огляду на висновки поважних юристів Інституту держави і права, Київського й Харківського національного університетів та Одеської національної юридичної академії, Леоніда Кравчука і взагалі, мабуть, Президентом вважати не можна. Адже, як уже повідомляла «УМ», академічні юристи постановили, що наш дорогий Леонід Данилович у керівництві державою просто дитя мале, бо ж у 1999 році сів у головне крісло України начебто вперше. Мовляв, нова Конституція, в ній — нові положення, то й Президент новий. Найімовірніше, до аналогічного висновку прийде й Конституційний Суд, бо уявити, що тлумачі Основного закону наважаться «обламати» Л.Д., заборонивши йому балотуватися втретє, дуже складно.

      А поки що політики й експерти з насолодою коментують свіже рішення КС щодо конституційності ідеї про обрання Президента Верховною Радою. Зокрема, вищезгаданий Леонід Макарович Кравчук у розмові з журналістами не виключив, що й сам висунеться у гаранти. Щоправда, лише в тому випадку, якщо главу держави й справді «призначатимуть» парламентарії. «Я готовий до всього, що діється у нас в Україні, і готовий брати у всьому цьому активну участь, — запевнив представників преси лідер фракції СДПУ(о), констатувавши: — Якщо я визначу, що це голосування за мою кандидатуру буде позитивне, то я прийму відповідне рішення».

      На думку Леоніда Першого (чи «нульового»?), у тому, що Конституційний Суд дозволив обирати Президента уже цим парламентом у 2004-му, а також продовжити повноваження Верховної Ради до 2007 року, немає «жодних проблем». При цьому Кравчук спрогнозував, що парламент схилиться все-таки до іншого законопроекту — того, який підготував глава Адміністрації Президента Віктор Медведчук у співавторстві з лідером комуністів Петром Симоненком, за який підписалися 292 депутати. Хоча різниця невелика, адже, згідно з цим документом, Президента теж обирає ВР, тільки не цього, а наступного скликання, у 2006 році. «Це не є принциповим — як обирати Президента, — наголосив Леонід Кравчук, — головне, щоб був баланс влади і не було двох виконавчих центрів». А те, що в такому разі Верховна Рада, по суті, відбере в народу законне право обирати гаранта Конституції, за словами головного парламентського есдека, ще не факт. Адже «коли депутати обираються народом, вони мають повноваження від народу і виконують їх відповідно до своєї філософії, яка визначається не виборцями, а законами і Конституцією. А в Конституції є право депутатів змінювати Основний закон...»

КОМЕНТАРІ З ПРИВОДУ

      Висновок Конституційного Суду щодо законопроекту Степана Гавриша (вибори Президента — у ВР уже в 2004 році, плюс продовження повноважень діючого парламенту) опозиція коментувала буквально на кожному кроці. Натомість «більшовики» свої особисті думки з цього приводу, крім вельми красномовної заяви лідера фракції СДПУ(о), воліли тримати при собі...

Борис Беспалий, фракція «Наша Україна»:

      — Конституційний Суд дав черговий зразок конституційного «чудочинства». Він визнав конституційною спробу розіграти президентський титул на парламентському «міжсобойчику» та послати український народ «у відставку», і все це освятив священним для нас ім’ям Конституції України. Це рішення засвідчує: конституційне правосуддя нормально налаштоване на те, щоб зберегти вічну владу за чинним Президентом. Цим рішенням КС перетворився на політичного гравця з команди Президента і дискредитував себе цілком. Сподіваюся, що український народ зробить правильні висновки і вибори будуть всенародними, а всі ці політичні гравці підуть писати мемуари разом з Леонідом Даниловичем».

Левко Лук’яненко, фракція БЮТі:

      — Ухваливши позитивне рішення по законопроекту Гавриша, Конституційний Суд пішов на грубе порушення Основного закону. Таким чином КС довів, що він складається або з людей безпринципних, або з людей юридично не освічених. І перший, і другий мотив є достатнім, щоб порушити у Верховній Раді питання про заміну членів КС.

Юрій Костенко: фракція «Наша Україна»:

      — Рішення КС можна назвати очікуваним. Конституційний Суд пішов на порушення Основного закону першим своїм рішенням, коли назвав «конституційною» можливість відібрати у громадян право обирати Президента, і тому зрозуміло, що після першого порушення буде і друге, і третє. Очевидно, за цим рішенням буде рішення про конституційність третього терміну Президента.

Юрій Луценко від імені фракції Соцпартії:

      — Ми закликаємо всі демократичні сили об`єднатись навколо проведення політичної реформи, яка передбачатиме пропорційну систему виборів до рад усіх рівнів і прямі всенародні вибори Президента у 2004 році з обмеженням його повноважень у 2006 році. Так, соціалісти висловлюються за необхідність зміни системи влади, але це не має нічого спільного із прокучмівськими планами змін до Конституції, які використовують гасла опозиції про перехід до парламентсько-президентської республіки з єдиною метою — збереження влади Леоніда Кучми.

Тарас Чорновіл, фракція «Наша Україна»:

      — Наслідки висновку КС по цьому законопроекту залежать від того, що опозиційні сили зможуть протиставити владі. На сьогодні існує дуже жорстка вказівка Президента протягувати через парламент саме проект Гавриша, адже він передбачає вибори Президента цим складом парламенту. Схоже, рішення Конституційного Суду спеціально оприлюднили майже в останній момент, аби таким чином мінімізувати поле для активної протидії.

      Судячи з усього, комуністи готові проголосувати за цей законопроект навіть без стопроцентної гарантії про запровадження пропорційної системи. Власне, «більшовики» ні на яку пропорційну систему ніколи не погодяться. Це означає, що протягом двох пленарних тижнів, які залишилися на цій сесії, буде протягуватися саме Гавришів проект. Очевидно, вже в лютому—березні відбудеться дуже серйозний тиск на депутатів з метою здобути 300 голосів і щонайменше 10 голосів запасу. Це обіцяє нам сумну перспективу, адже владі буде потрібно «переконати» десяток опозиційних депутатів, отже, значно посилиться тиск на три опозиційних фракції Верховної Ради. Варто вже сьогодні розпочати активну протидію намірам влади скасувати всенародні президентські вибори: трансформувати збір підписів, який проводиться в рамках акції «Україні — народного Президента!», і розпочати підготовку до всенародного референдуму.