Ліси Черкащини наступного року збільшаться ще на 2000 гектарів

      У Черкасах є мікрорайон зі смарагдовою назвою — Соснівка. Ця назва зовсім не випадкова, адже саме від Соснівки починаються мальовничі ліси Черкаського соснового бору, створені лісівниками старшого покоління. Сьогодні добрі традиції з примноження лісів Черкащини успішно продовжує колектив Черкаського обласного управління лісового господарства: кожного року в області помітно нарощуються посадки нових лісів. Із випередженням планових зобов'язань працюють черкаські лісівники і нинішнього року — підтвердженням сказаного слугують показники виробничої та фінансової діяльності регіонального управління лісового господарства.

      Про роботу черкаських лісівників, про успіхи та проблеми, з якими доводиться їм стикатися, «Україна молода» попросила розповісти начальника Черкаського обласного управління лісового господарства, заслуженого лісівника України, депутата обласної ради Анатолія Карпука, котрий очолює регіональне управління близько восьми років поспіль і вважається на Черкащині не тільки досвідченим фахівцем лісової галузі з багаторічним стажем роботи, а й небайдужою та шанованою людиною.

      — Анатолію Івановичу, свою традицію постійно збільшувати площі посадки нових лісів черкаські лісівники зберегли й цього року?

      — При традиційно визначених обсягах лісовідновлення — посадки лісу на площі близько 1000 гектарiв — у 2006 році лісгоспи області знову посадили більше лісових культур — 1756 гектарів (планували заліснити 1416 гектарів), у тому числі створили лісові захисні насадження на площі 584 гектарів (це 103,9% до плану), а сприяння природному поновленню наш колектив провів на площі в 219,7 гектара. Водночас рубки догляду за молодняками проведені на площі 1886 гектарів, що становить 108,3 вiдсотка до плану.

      — На недавньому брифінгу, проведеному в Черкаському обласному управлінні лісового господарства в середині жовтня, ви наголосили і на зростанні обсягів реалізації лісопродукції. На скільки відсотків зріс цей показник, і, на вашу думку, що цьому сприяло?

      — Справді, обсяги реалізації з початку року збільшилися на 22 відсотки, причому питома вага експорту тут склала 41 відсоток. А сприяє цьому щоденна злагоджена робота всіх підрозділів управління. Загалом із початку року підприємствами нашого регіонального управління на рубках головного користування заготовлено 172,5 тисячі кубічних метрів деревини, перероблено 24,2 тисячі кубічних метрів деревини, випущено продукції переробки на суму 7405 тисяч гривень. Також із початку року ми заготовили 204,9 тисячі кубічних метрів ліквідної деревини від рубок із ведення лісового господарства — це 142,3 вiдсотка до плану.

      — Відповідно зросли і відрахування до бюджетів усіх рівнів?

      — Так, із початку року до зведеного бюджету Черкаське обласне управління лісового господарства сплатило 10204, 6 тисячі гривень, що на 2363,9 тисячі гривень більше, ніж за аналогічний період минулого року. Крім того, підприємства управління сплатили 10103,7 тисячі гривень відрахувань у Пенсійний фонд та фонди соціального страхування. При цьому загальний процент сплачених податків та зборів щодо доходу від реалізації продукції складає 29,6 відсотка.

      — Пане Анатолію, якою сьогодні є середньомісячна зарплата на підприємствах регіонального управління лісового господарства?

      — З початку року грошове забезпечення в колективі черкаських лісівників зросло на 26 відсотків і складає нині в середньому 1081 гривню. Найвищою зарплата є в державних підприємствах «Черкаське лісове господарство» та «Кам'янське лісове господарство».

      — А які лісгоспи в Черкаському обласному управлінні лісового господарства цього року в лідерах?

      — Серед наших передовиків я б назвав Кам'янський, Черкаський, Звенигородський лісгоспи, достатньо прогресує в лісокультурному виробництві та впровадженні нових технологій Корсунь-Шевченківський лісгосп, кілька років має позитивний поштовх і Смілянський лісгосп.

      — Пане Анатолію, якщо проаналізувати минулі з початку року місяці, що, на вашу думку, можна назвати найбільш вдалим у роботі лісової галузі?

      — Певно, те, що в поточному році вдалося здійснити дві хороші й довгоочікувані лісівниками держави справи на державному рівні, — це прийняття постанови Кабінету Міністрів про концепцію реформування та розвитку лісового господарства і затвердження Верховною Радою нового «Лісового кодексу», які регламентують лісогосподарську діяльність, є правовими юридичними нормативними документами для нас, над якими працювала вся лісова галузь разом з науковою елітою країни.

      — Пам'ятається, ще задовго до лютого 2006 року, коли Верховна Рада ухвалила новий Лісовий кодекс, ви не раз наголошували на тому, що лісівники чекають цієї «лісової конституції» і що це стане для України знаковою подією та полегшить трудові будні лісової галузі. Ваші очікування виправдалися?

      — Повною мірою, оскільки прийняття Лісового кодексу і водночас з цим затвердження Кабінетом Міністрів Концепції реформування та розвитку лісового господарства України, розробленої фахівцями Державного комітету лісового господарства, стало для нашої держави і лісової галузі зокрема, в якій я працюю чимало років, своєрідним стартом, з якого починається вихід лісового господарства на якісно новий рівень розвитку. І найважливішим у цьому мені вбачається саме завдання з розширеного відтворення лісів на всій території України, в тому числі й на Черкащині, де лісистість сьогодні становить 15,6%. Отож, на мою думку, 2006 рік став переломним у роботі нашої галузі, адже з Державного бюджету, вперше за 15 років, лісовому господарству України було виділено 25 млн. грн. Таку ж суму було закладено в Держбюджеті поточного року на заліснення земель, виведених з сільськогосподарського виробництва. Скажу, що наші лісгоспи та лісництва виконали обсяги лісокультурних робіт і вже освоїли ці державні кошти повністю. Не менш важливими, на мою думку, є започатковані прозорі ринкові засади реалізації деревини через аукціонні торги.

      — Єдине, що гальмувало справу на Черкащині, це питання відведення землі під заліснення? І вам навіть довелося писати доповідну на ім'я голови Черкаської облдержадміністрації Олександра Черевка, аби зрушити це з мертвої точки.

      — Тут справді ми зіштовхнулися з певними проблемами, і лист до керівника регіону став останньою краплею у чаші терпіння. Оскільки саме на Черкащині питання відведення землі під заліснення вiдбувається досить повільно, і це нас турбує. Адже в області, за різними оцінками, 70 тисяч гектарiв земель не використовується у сільськогосподарському виробництві і водночас цi землi, які  заростають бур'янами, нам важко одержати під заліснення, що є справою державною і про що не раз наголошував Президент України Віктор Ющенко, 15—20 тисяч гектарiв. А щоб весною посадити ліс — потрібно ще восени підготувати для цього грунт, виростити необхідну кількість сіянців та саджанців. Справа це копітка і тривала. Поки що ми одержали під заліснення близько 1000 гектарiв., на 250 гектарiв. маємо державні акти. Незважаючи на такі проблеми, нині наші лісгоспи зайняті проведенням робіт із підготовки грунту під лісові культури наступного року на землях, що виділяються із земель запасу. Правда, через несвоєчасність виготовлення проектів відведення інститутом землеустрою ці роботи йдуть не такими темпами, як би нам того хотілося. Тут дивує такий парадокс — держава, щоб насадити ліс на державних землях, повинна нести додаткові державні витрати на документальне оформлення — це, по суті, перекладання грошей з однієї державної кишені в іншу.

      — Анатолію Івановичу, чим ви пояснюєте тяганину з відведенням землі, яка не використовується у сільськогосподарському виробництві?

      — Думаю, що спрацювати оперативно заважають, по-перше, проблеми з фінансуванням робіт із заліснення, адже щоб виготовити проектну документацію на заліснення тільки одного гектара землі, треба викласти 400 гривень. Ці кошти повинні виділяти з обласного бюджету та природоохоронного фонду. По-друге, не останню роль тут грає і те, що багато керівників районного, селищного та сільського масштабу чомусь не поспішають виділяти такі землі.

      — Хотілося б почути вашу думку з приводу правил вилучення землі з державного лісового фонду, які регламентовані новим Лісовим кодексом України?

      — Нарешті наші намагання припинити роздачу державного лісового фонду закріплені у новому Лісовому кодексі жорсткими правилами. Відповідно до цих правил, нині питання виділення землі з державного лісового фонду площею до гектара винятково для суспільних потреб — в компетенції голови облдержадміністрації і мають обов'язково погоджуватися з сесією обласної ради. Більше гектара землі має право виділяти, відповідно до прийнятого рішення, тільки Кабінет Міністрів. У цьому плані лісівникам тепер легше працювати: ми відкриваємо Лісовий кодекс, в якому чорним по білому написані усі ці правила.

      — Пане Анатолію, ви добре знаєте лісове господарство Черкащини. Тому скажіть, як ви ставитеся до ініціатив, які періодично лунають, про створення національних природних парків, зокрема, і такого, як «Черкаський бір»?

      — Щодо останнього скажу, що створення національного природного парку «Черкаський бір» ініціюється взагалі без погодження з обласним управлінням лісового господарства. Безпідставними та необгрунтованими вважаю й розмови про створення національного природного парку «Холодний Яр». Лісівники знають, що у цих лісових масивах проводилися масові рубки, і назвати ці ліси первозданними можуть лише люди, далекі від лісової галузі. На мою думку, певною альтернативою тут могло б стати створення у цих лісах, де полюбляють відпочивати черкащани, регіональних ландшафтних парків, за умови зміни режиму лісокористування. Але на такі роботи потрібні кошти, і поки що їх немає. У таких парках можна облаштувати місця відпочинку, до речі, цього року лісгоспи обласного управління лісового господарства створили в області 10 таких пунктів відпочинку. Мабуть, ініціаторам створення таких національних парків слід було б дослухатися і до думки громадськості та керівників Черкащини — голови облдержадміністрації та голови обласної ради.

      — Анатолію Івановичу, чи багато клопоту завдає черкаським лісівникам населення області, коли приходить до лісу відпочивати або збирати гриби та ягоди?

      — Для нас це просто стихійне лихо, після якого в лісі залишаються купи сміття або спричиняються пожежі. Тільки цього року ліс горів на 30 гектарах, торік — на 47. Тут як вихід із ситуації ми готові надати біля Черкас 500—600 гектарiв лісу для облаштування там відпочинку мешканців Черкас та гостей міста. Але за умови, що влада підтримає цю нашу ідею не тільки на словах.

      — Пане Анатолію, кілька років тому Черкаська обласна рада передала обласному управлінню лісового господарства 66 тисяч гектарів колгоспних лісів. Але, не без лобіювання районними чиновниками-депутатами, було вирішено віддати комунальним підприємствам «Міжрайліс» у Черкаському, Чорнобаївському та Монастирищенському районах ще 16 тисяч гектарів колгоспних лісів. Яка там тепер безгосподарність — можна побачити неозброєним оком. Чи не прийшов час передати ці ліси обласному управлінню лісового господарства, де і техніка в порядку, і спеціалісти кваліфіковані?

      — Аби врятувати ці ліси від розбазарювання й вирубування, Черкаське обласне управління лісового господарства готове взяти їх під своє підпорядкування. Адже територія «Міжрайлісу», як правило, впритул підходить до державного лісового фонду, й це особливо турбує черкаських лісівників, оскільки шкідники з міжрайонних лісів «переселяються» в ліси обласного управління лісового господарства. Та й пожежі, які трапляються там, перекидаються на держлісфонд. Отож своє слово тут має сказати Черкаська обласна рада, обласна державна адміністрація. До того ж, на моє переконання, вирішення таких питань потрібно ініціювати на державному рівні першими особами України.

      — Анатолію Івановичу, за роки, відколи ви очолюєте Черкаське обласне управління лісового господарства, його робота стала відкритою та прозорою для громадськості, про що свідчать не тільки традиційні брифінги, прес-конференції, а й публікації в місцевій пресі. Скажіть, будь ласка, з чим пов'язані перевірки, які були в обласному управлінні лісового господарства в останні місяці?

      — Вважаю це упередженим і несправедливим ставленням до роботи нашого колективу, де працює більше 3120 осіб, і ці люди заслужили на шану й увагу...

      — Анатолію Івановичу, новий рік не за горами, тож які виробничі плани ставить перед собою Черкаське обласне управління лісового господарства на майбутнє?

      — Стосовно планів на рік наступний, то у 2007 році обласне управління лісового господарства збирається створити на Черкащині 2000 гектарів лісових культур, в тому числі — 1071 гектар захисних лісових насаджень. Половина нових лісів підніметься на землях державного лісового фонду, половина — на землях, непридатних для сільськогосподарського виробництва. До такої напруженої роботи в наступному році Черкаське обласне управління лісового господарства повністю підготувалося — вже посіяно лісових розсадників на площі 24,5 гектара, зібрало 45,4 тонни лісового насіння, в тому числі дуба звичайного — 41,2 тонни, горіха чорного — 2 тонни, сосни звичайної — 1,3 тонни. Але це все може бути реалізовано лише за умови фінансування як з обласного, так і з Державного бюджетів. Держава поставила перед черкаськими лісівниками завдання підняти лісистість Черкащини до 16—20% і вже до 2015 року, відповідно до завдань Державної програми «Ліси України», ми плануємо заліснити територію в 15000 гектарів.