Раз на рік Ольга Богомолець — як стій — співає в якомусь публічному місці і за гроші. Чекаєш цього разу терпляче і смиренно, розуміючи, що у жінки, яка має власну клініку, чотирьох дітей і депутатське крісло в Київраді (на хвилинку: голова постійної комісії з питань охорони здоров'я та соціального захисту), не так багато часу для вокальних репетицій і занять композицією. Втім, данину унікальному, хвилюючому голосу, який Бог дає одному зі ста мільйонів, Ольга Богомолець сплачує справно і з належною пошаною: кожен із концертів, починаючи з 1992 року, кошти від якого використали на спорудження пам'ятника Тарасу Шевченку в м. Сколе, був благодійним. За її звітами щодо витрачених коштів можна скласти діаграму суспільних потреб: 1993 — кошти передані на безплатні обіди для бідних, 1994 — на лікування потерпілих від Чорнобильської аварії, 1999 — на встановлення хрестів на могилах перезахоронених поетів-шістдесятників, останні роки — на лікування дітей з судинними пухлинами і вадами розвитку шкіри. Цього року гроші з двох концертів в «Українському домі»(бо один не вміщає усіх тих, хто рік чекає її пісень) будуть передані на спорудження пам'ятника на Байковому цвинтарі, правозахисниці, шістдесятниці, дисидентці, хрещеній матері Ольги Надії Світличній, яка померла 8 серпня цього року.

Музиканти, які по-справжньому цінують музику як мистецтво, завжди йдуть проти течії. Вони не шукають марної слави і не хочуть стати різними «стар». Саме такими сміливо можна назвати чеський гурт «Агмед ма глад». Творити модерну рокову музику з фольклору — уже відважна річ, важко тут розраховувати на комерцію. Але творити українську музику в Чехії — це великий феномен. Невдовзі буде десять років, як «Агмеди» популяризують українську, а також інші «дивні східні» мови у Чехії та інших європейських країнах. Цікаво, що у гурті не грає жоден українець.

На Дев'ятому євразійському телефорумі, який відбувся на початку листопада в Москві, телевізійники, представники ділових кіл, вчені, політики і громадські діячі вирішували світоглядні проблеми ефіру XXI століття, а тим часом український дівочий гурт «Доміно» заробляв собі бали в медійному полі. На телефорумі музичний продюсер проекту Сергій Куценко презентував повнометражний ігровий фільм «Куратор», на якому він дебютував як кінопродюсер, у цьому фільмі звучить пісня гурту «Доміно», відтак Інна Виноградова й Марина Салганік цілком прогнозовано виступали на церемонії відкриття й закриття телефоруму. На заключному концерті в один прекрасний момент «мінусовка» відмовила — приблизно як у Тіни Кароль у Юрмалі, і як Тіна пермогла обставини, так і «доміношки» розізлились і «дали джазу» — розспівали пісню «Чекала я на тебе до весни» з джазовими мотивами, поімпровізувавши вдосталь.