За повідомленням низки інформагенцій, ЗАТ «Укргазенерго» стало фігурантом щонайменше півтора десятка позовів. Конфлікт спричинила вибіркова відмова газотрейдера постачати «голубе паливо» багатьом своїм контрагентам. Директорський бомонд сподівався, що Кабмін долучиться до конфлікту, й угоди з «Укргазенерго» будуть пролонговані. Та уряд вирішив зайняти позицію спостерігача. «Енергетичний» віце-прем'єр-міністр Андрій Клюєв, приміром, зауважив, що «такі ситуації виникають практично щодня», відтак «це суто господарське питання найближчим часом розв'яжеться» і без втручання Кабміну. Такі заяви, ясна річ, — вода на млин трейдера. Ось «закриті» акціонери «Укргазенерго» і стоять на своєму: ресурс газу обмежений, тож ЗАТ не зобов'язане постачати дефіцитне паливо споживачам усіх категорій — шукайте, мовляв, інших трейдерів!
Низка потужних виробників, у тому числі Миколаївський глиноземний, металургійні комбінати «Запоріжсталь» та ім. Петровського, вже уклали договори з іншими трейдерами; основна ж маса несподівано «відсторонених» від газової труби подала позовні заяви до Дніпропетровського господарського суду. Вважаючи, що газотрейдер зловживає своїм становищем i має намір експортувати паливо, чим нашкодить вітчизняній економіці.
До числа опальних потрапило і ВАТ «Запорізький завод феросплавів». Доста підстав вважати, що підприємство з вельми ліквідною продукцією має намір «переприхватизувати» одна донецька промислово-фінансова група. Ось штучний виробничий «офсайд» і загрожує не лише основним цехам феросплавного. «Дякуючи» згаданому ЗАТ «Укргазенерго», яке запоріжці вважають некерованим державним монополістом, непрогнозована поведінка останнього стимулює посилення ролі корупційних схем в економіці.
Голова правління ВАТ Павло Кравченко каже, що підписаний навесні контракт з газотрейдером чинний до кінця 2006 року. Боргів феросплавники не мають, споживаючи газ на умовах передоплати. 16 жовтня правління звернулося до свого постачальника з проханням визначитися з обсягами на листопад і виставити черговий рахунок для оплати. У відповідь — аж ніяк не золоте (двотижневе!) мовчання. «Така ситуація — нищівний удар по нашій технології, по виробництву вапна для металургійних підприємств. На межі зупинки випуск основної продукції феросплавного».
Дивовижну поінформованість виявили спритники від приватних структур, оперативно запропонувавши запоріжцям вибратися зі скрути. Однак плата за «резервні» ліміти має бути набагато вищою. «Дивно, що компанія-монополіст може діяти таким чином: без пред'явлення будь-яких претензій — ігнорувати інтереси крупних споживачів, в тому числі нашого підприємства. Не попереджаючи, до того ж, про свої наміри. А ми ж не маємо запасів газу ні в одному зі сховищ України».
Без лімітів газу підприємство може протриматися не більше тижня. «Найскладніше те, що ми використовуємо природний газ для підсушки марганцевого концентрату, — говорить технічний директор заводу феросплавів Олег Сизоненко. — Ми не можемо давати на закриті печі концентрат з вологою понад десять відсотків. Сушити сьогодні його нічим, вичерпуємо останні запаси. Не зміниться ситуація найближчим часом — доведеться скорочувати виробництво».
Доки Феміда визначатиметься з вердиктом щодо «Укргазенерго», новим партнером феросплавників, вірогідно, стане «Запоріжгаз». Однак жодних гарантій, що ця структура убезпечить підприємство від аналогічного «екстріму». У листопаді ж добова потреба становить близько 20 тисяч кубометрів. Якщо газовий вентиль не відкрутять, то зупинка виробництва залишить без роботи близько чотирьох тисяч запоріжців. Не кажучи вже про «всихання» фінансових струмків до бюджету різних рівнів. Дивно, що Кабмін поводиться так, ніби на фініші року Україні не загрожує провал у фінансуванні ледь не всіх соціальних програм. Зрештою, чому «дивно»? Бізнес і влада так і лишилися сіамськими близнюками: не знайшлося у нашій державі професійних порядних фахівців, котрі не лише вміють, а й хочуть їх розділити...