Просто Карпачова

      З учорашнього дня «омбудсвумен» Ніна Карпачова є просто «вумен». І, звісно ж, депутат Верховної Ради від фракції «Регіонів». 17 листопада народні депутати достроково припинили її повноваження, розглянувши нарешті відповідну постанову, що базувалась на добровільній здачі позицій Ніною Іванівною. Нагадаємо, що Карпачова ще у травні цього року зробила вибір на користь депутатства, відмовившись від посади Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. З тих пір вона «нічого не робила, тільки захищала права людини на ім'я Віктор Янукович», — так оцінив діяльність Карпачової «нашоукраїнець» Борис Беспалий, коментуючи для «УМ» її відставку.

      За звільнення Ніни Карпачової в п'ятницю проголосували 385 парламентаріїв. Тепер у нардепів є 20 днів для того, щоб висувати свої кандидатури на вакантне місце Уповноваженого. Але доки Рада не визначиться, в чиї руки передати правозахисну місію, Карпачова продовжуватиме виконувати свої обов'язки, роз'яснив віце-спікер парламенту Адам Мартинюк.

      Та біда в тому, що кандидатур у народних обранців на сьогодні, здається, немає. В усякому разі, жоден з представників трьох найбільших парламентських фракцій не назвав «Україні молодій» бодай одне ім'я вірогідного достойника. Тарас Чорновіл (фракція «Регіонів») запевнив нас, що «чесно! — не готовий відповісти» на питання стосовно того, кого пропонуватимуть його колеги на заміну Карпачовій. Але «навряд чи це буде хтось із депутатів», — сказав він.

      БЮТівець Микола Сивульський підкреслив, що постанова про відставку Карпачової виникла на порядку денному аж надто «несподівано», аби Блок Юлії Тимошенко встигнув визначитися з власними протеже. Однак кого б не запропонувала опозиція, скоріше за все при голосуванні переможе представник більшості, зазначив Сивульський.

      Що ж стосується «Нашої України», то там теж «серйозно не обговорювали» можливих претендентів — це питання ще потребує погодження, сказав Борис Беспалий.

      У принципі, Уповноваженому з прав людини аж ніяк не обов'язково бути депутатом або політичним діячем. Свого часу «УМ» цікавилася думкою експертів з приводу найбільш бажаної кандидатури на цю посаду — багато хто з них волів би бачити у кріслі омбудсмана дисидента зі «стажем», набутим до 1991 року, і незалежного від теперішніх політичних «клубів по інтересах». Але крапку у призначенні ставитиме саме Верховна Рада, тож, напевне, без лояльності до тієї чи іншої фракції майбутньому Уповноваженому просто не обійтись.