ВИСНОВКИ

Конституційний Суд схвалює будь-які політреформи...

      До двох законопроектів про внесення змін до Конституції, що отримали «добро» Конституційного Суду, додався й третій, найбільш суперечливий. Це так званий «проект Гавриша-2», у якому нового Президента пропонується обирати трьомастами голосів депутатів у парламенті вже наступного року. А повноваження чинної Верховної Ради — продовжити до 2007 року, коли відбудуться вибори до ВР на пропорційній основі. Як не дивно, за висновками суддів КС, цей законопроект не суперечить статтям 157 i 158 чинної Конституції, себто передусім не обмежує прав і свобод громадян. Водночас Суд зробив зауваження щодо того, що чинна Верховна Рада, за умови схвалення проекту, продовжить термін своїх повноважень на один рiк. Це створить прецедент i може призвести до втрати парламентом ознак виборного органу. Адже народ обирав депутатів терміном на 4 роки і не більше.

      Утім судячи з останніх подій в українському політикумі, цей проект так і залишиться проектом. Принаймні протягом останніх двох днів i координатор більшості Гавриш, і спікер Литвин, і віце-спікер Мартинюк, і лідер фракції есдеків Кравчук заявили, що комісія, котра взялася за розробку узгодженого проекту політреформи, взяла за основу так званий «проект-292» (перші вибори Президента парламентом — лише у 2006 році, цього ж року — планові пропорційні вибори до ВР). Голова парламенту висловив упевненість, що напрацьований проект буде винесений на голосування вже 23 грудня. Володимир Литвин також заявив, що потрібно дійти компромісу між політичними силами не лише аби ухвалити проект на цій сесії 226 голосами, але й із «перспективою на 300 голосів».

      А до пошуку компромісу, між іншим, підключилася доволі цікава публіка. За словами спікера, нещодавно відбулася зустріч глави АП Вiктора Медведчука, координатора парламентської бiльшостi Степана Гавриша, постпреда Президента у парламентi Олександра Задорожнього, спiвголови конституцiйної комiсiї Олександра Мороза i лiдера фракцiї КПУ Петра Симоненка (цю зустрiч Литвин охарактеризував як «iнтелектуальну атаку»). В діалозі, котрий начебто має просуватись, і надалі «ступором» стоять старі протиріччя: пропорційний закон (комуністи не підтримають політреформу без його прийняття). За словами першого віце-спікера Адама Мартинюка (КПУ), в проекті, котрий попунктно узгоджується, все ще залишається норма про вибори гаранта парламентом — до тієї статті працьовиті «компромісники» ще не дійшли. Водночас Олександр Мороз каже, що в компромiсному проектi немає такого положення: «Це дурiсть, яку вигадали в Адмiнiстрацiї Президента, i ми не повиннi схилятися до цього варiанта», — цитує слова лідера СПУ агенція «Інтерфакс-Україна».

...але заперечує проти того, щоб Президента притягували до криміналу

      Президент України на час виконання своїх повноважень не несе кримінальної відповідальності, проти нього не може бути порушена кримінальна справа. Конституційна процедура розслідування і розгляду справи про відсторонення глави держави з посади в порядку імпічменту здійснюється без порушення проти Президента кримінальної справи. Так вирішив Конституційний Суд, оприлюднивши вчора ще й рішення у справі щодо подання 47 народних депутатів про офіційне тлумачення положень ч. 1 ст. 105, ч. 1 ст. 111 Конституції України.

      Право недоторканності Президента, відзначає КС, необхідно розуміти як органічну складову його конституційного статусу для реалізації покладених на нього повноважень. Коригування змісту цього права неможливе без внесення відповідних змін у Конституцію. Водночас КС підкреслює, що право недоторканності Президента має обмеження в часі і діє тільки на час виконання повноважень.

      Установлена Основним законом процедура імпічменту є єдиним способом притягнення Президента України до конституційної відповідальності і за своєю правовою природою не аналогічна обвинуваченню особи відповідно до норм КПК. Тому, робить ще один висновок КС, немає підстав вважати досудовим слідством проведення розслідування тимчасовою слідчою комісією, що створюється парламентом.