Комуністів навчають нищити мух

      Більшість втрачає «бійців»: учора Верховна Рада припинила повноваження Геннадія Васильєва, який проміняв депутатство на генпрокурорство. На черзі — ще один «донецький», свіжопризначений віце-прем'єр з питань ПЕК Андрій Клюєв, та Міністр Кабінету Міністрів Анатолій Толстоухов, якого від розставання з нардепівським мандатом утримує не лише природне небажання втрачати законодавчий статус разом із недоторканністю, а й турбота про рідну фракцію НДП, яка після втрати бодай одного «багнета» буде змушена розпуститися. А поки пан Толстоухов розривається між вірністю партії й Президенту, який призначив його на урядову посаду, «народні демократи» активно імітують його присутність на «робочому» депутатському місті, голосуючи карткою шановного пана міністра. До речі, спроби опозиції обуритися цим фактом дуже швидко звели нанівець репліками на зразок «заява (про складення мандату народного депутата. — Авт.) вже написана».

      Якщо фракції НДП справді є чого боятися, адже на місце обраного за списком блоку «За Єдину Україну!» Анатолія Толстоухова прийде безпартійний заступник голови Державної корпорації українських будівельних матеріалів Геннадій Станецький, який навряд чи «запишеться» до «війська» Валерія Пустовойтенка, то «Регіони України» «відходом» Васильєва та Клюєва можуть не перейматися. Адже обидва донецьких депутати обрані по одномандатних округах на своїй вотчині, і, відповідно, передадуть свої теплі парламентські місця дообраним на тій же території наступникам. Складно уявити, що на Донбасі буде обраний представник не «донецьких»... Щоправда, ще не відомо, коли буде призначена дата довиборів у «осиротілих» округах, адже новопризначений віце-прем'єр ще не встиг розпрощатися із депутатським посвідченням, а Центральна виборча комісія наразі фактично безправна — у 12 з 15 її членів завершилися повноваження, а пропонувати до складу ЦВК нових «виборщиків» Президент не поспішає.

      Окрім прощання з нардепом Васильєвим, парламент розібрався з іще одним кадровим питанням, щоправда, цього разу не «внутрішнім»: таємним голосуванням ВР удруге обрала головою Рахункової палати Валентина Симоненка, який очолює «рахівників» з 1996 року. Оскільки проти головування досвідченого пана Симоненка в головному органі контролю за цільовим використанням коштів державного і місцевого бюджетів не заперечував практично ніхто, хоча деякі питання до претендента й виникали, результат був цілком очікуваним: проти його призначення проголосували тільки п'ятеро нардепів, «за» — 382.

      Але ще до голосування у сесійній залі несподівано виникла суперечка. Розглядалося питання про створення Тимчасової слідчої комісії ВР «з питань встановлення фактів закордонного втручання у фінансування виборчих кампаній в Україні через недержавні організації, що існують на гранти іноземних держав», очолити яку мав «червоний» Валерій Мішура. У вступній промові один із авторів відповідної постанови, лідер комуністів Петро Симоненко, полум'яно розкритикував різноманітні фонди, центри та програми розвитку, які існують на фінансування різних закордонних організацій: мовляв, саме ці «ворожі агенти» призводять до перемоги на виборах «не тих» кандидатів, незаконно сприяючи як провладним силам, так і деяким їхнім опонентам, впливають на внутрішні виборчі процеси України, словом, гнати їх треба втришия. Після спічу першого секретаря КПУ слово взяв представник «Нашої України» Борис Беспалий, який, погодившись із потребою діяльність «лівих» фондів регламентувати й контролювати, наголосив, що комуністи дуже болісно реагують на муху, яка дзижчить їм над вухом, ігноруючи величезного слона. Найактивніший законодавець українського парламенту мав на увазі значно нахабніше й активніше втручання у виборчий процес усіляких адмінресурсів на чолі з головними президентськими «адмінами» з Банкової, яких комуністи «разом із їхніми спільниками з більшості» чомусь ігнорують. І справді, навіть у відповідь на ці цілком слушні закиди представники КПУ вперто наполягали на тому, що головну загрозу демократичному волевиявленню становлять саме всілякі «грантоїди», а зовсім не виконавці президентсько-адміністраторської волі. «Мене з дитинства вчили, що мух треба нищити!» — іронічно зауважив комуніст Сергій Гмиря у відповідь на репліку Беспалого. А й справді, при чому тут слони — вони ж нічого поганого державі не зробили, навіщо тварин ображати. Інша річ — мухи...

      У результаті за активної підтримки більшості постанова, представлена Петром Миколайовичем, пройшла «на ура»: хоча для створення депутатської комісії потрібно всього лише 150 голосів, на зелені кнопки натиснули аж 289 нардепів: фактично всі «більшовики» (спікер Литвин та його заступник Олександр Зінченко не голосували), фракція КПУ та дев'ятеро представників Блоку Тимошенко (Юлія Володимирівна разом із лідерами фракцій Компартії Симоненком, ПППУ — «Трудова Україна» Ігорем Шаровим, НДП Валерієм Пустовойтенком та групи «Народний вибір» Миколою Гапочкою була одним із авторів постанови). Що й не дивно, адже пропозицію «нашого» Бориса Беспалого створити комісію з питань встановлення фактів НЕЗАКОННОГО втручання в проведення виборів, що означало б, у тому числі, і втручання влади, більшості дуже важливо було «зам'яти». Чому в цьому питанні інтереси пропрезидентських сил укотре збіглися з баченням комуністів — це вже інше питання...

А тим часом грантодавці...

      Керівництво Міжнародного фонду «Відродження» (філія Фонду Сороса) піддало критиці наміри провести перевірку громадських організацій, які фінансуються за рахунок іноземних грантів. Голова правління фонду  Григорій Немиря в інтерв'ю «Німецькій хвилі» сказав, що за спробою перевірки громадських організацій з іноземними грантами проглядається мета — упередити акції непокори, подібні до тбіліських. На думку керівника фонду «Відродження», «у суспільстві намагаються посіяти недовіру та страх і переконати, що будь-який опір владі інспірований ззовні, іншими країнами».