Рейдерам закон не писаний? (Малюнок Андрiя ПОТОПАЛЬСЬКОГО.)
Про резонансну ситуацію навколо гаражного кооперативу «Чайка», що на престижному столичному Подолі, «Україна молода» писала на початку цього року. Хто правий, хто винний у боротьбі між кооперативом та новими власниками Київського меблевого комбінату, розібратися було важко. Втім свою крапку в цій справі нещодавно поставив Вищий адміністративний суд, який, розглянувши касаційну скаргу автогаражного кооперативу «Чайка», на постанови Господарського та апеляційних судів столиці скасував ухвали Феміди на користь меблевого комбінату. Дорогоцінна земля Подолу — 1,67 га — лишилася за «Чайкою», тож власники гаражів впевнено кажуть про створений ними прецедент у вітчизняній практиці агресивного бізнесу. Мовляв, їм довелося пережити справжню рейдерську атаку потужного супротивника, але у цій виснажливій боротьбі вони не лише вистояли, а й перемогли.
Як розповів «УМ» голова кооперативу «Чайка» Іван Асаулюк, насправді йдеться про боротьбу не стільки з меблевим комбінатом, як із його новим власником — компанією «НСМ», яку цікавили не гаражі, а саме цінний шмат землі на Подолі. Свого часу ці півтора гектара з лишком були відчужені, тут виник гаражний кооператив, до якого комбінат не мав ніяких претензій, аж доки ним не заволоділа «НСМ». За інформацією газети «Ділова столиця», насправді компанія «НСМ» збиралася побудувати на території кооперативу, комбінату та кількох сусідніх об'єктів велетенський бізнес-центр з двома вертолітними майданчиками. Усі об'єкти, які цьому заважали, мали знести.
Позицію цієї компанії «УМ» наводили у попередніх публікаціях, коли «НСМ» від імені комбінату подала позов у Господарчий суд Києва (мовляв, керівник комбінату пан Бусько не мав права відчужувати цю землю) й домоглася його задоволення у повному обсязі. Згодом виграла компанія i процес в Апеляційному господарському суді столиці. Не будемо вдаватися у подробиці судових слухань, взаємних претензій сторін тощо. Важливо не це. Адже Вищий адміністративний суд своєю постановою усі ці ухвали столичної Феміди вже скасував, задовольнивши касаційну скаргу «Чайки». Цю постанову проголошено, й оскарженню вона не підлягає.
Цікаво, що окремий позов до кооперативу «Чайка» та керівника комбінату пана Буська подала й одна з акціонерів комбінату Марина Соколенко, яка була нібито занепокоєна «незаконним будівництвом». У травні Печерський райсуд столиці частково задовольнив позов цієї пані й заборонив на території гаражів щось будувати та й взагалі використовувати цю земельну ділянку. Днями «Чайка» домоглася скасування й цієї заборони — тиждень тому відповідне рішення на користь гаражного кооперативу ухвалив Апеляційний суд столиці.
Півроку тому Іван Асаулюк казав «УМ», що якщо кооперативу не вдасться добитися правди в суді, вони готові протистояти рейдерам зі зброєю в руках, адже кістяк «Чайки» складають колишні військові та ветерани силових структур. Втім обійшлося без крові. Сьогодні пан Асаулюк та інші члени кооперативу, як про жахливий сон, згадують про велику спокусу хабарами, які їм нібито пропонували за покору, про погрози, анонімні дзвінки із записами тортур, про «десант» усіляких інспекцій та контролюючих органів, про упереджені рішення Феміди з паперовими хитрощами позивача, про масовану піар-атаку з боку багатьох ЗМІ, про підпал парканів та відімкнення «Чайки» від багатьох комунікаційних мереж тощо. Через усе це вони пройшли. Суд поставив крапку в цій боротьбі. Та чи поставили крапку учасники протистояння?
Бурхливі політичні пристрасті розгорілися у районному центрі Карлівка, що на Полтавщині, перед обранням голови районної ради. Коаліція у складі депутатів від «Батьківщини», «Блоку Петра Порошенка» та «Свободи» висунула тоді кандидатуру Петра Світлика. >>
Бійця АТО, який приїхав додому на реабілітацію після поранення в зоні бойових дій, уже з новими численними травмами голови госпіталізували до реанімації. За його життя борються лікарі у Вінницькому військово-медичному центрі. >>
Батькам школярів добре відома ситуація, коли син чи дочка приходять зі школи і скаржаться на однокласників — той б’ється, той обзивається, а той і взагалі проходу не дає. >>
Про тривалу відсутність мешканки Вінницького району заява в поліцію надійшла від брата зниклої лише 10 жовтня, оскільки той сам намагався знайти сестру й до останнього не вірив, що її немає серед живих. >>
Відомо, що 55-річний підприємець із Туреччини займався вантажними перевезеннями різних товарів та у справах часто відвідував Миколаїв. Саме в цьому південному місті йому влаштували справжню пастку, знаючи про його підвищену пристрасть до молоденьких дівчат. >>
Дачники стверджують, що бачили їх за цим заняттям і навіть знають в обличчя. Правоохоронці ж у листах повідомляють, що ведуть слідчо-розшукові дії. Ця історія майже анекдотична. І з неї можна було б посміятися, якби все не було так сумно. >>
