Науково-квартирне питання

      Учора столичні науковці вийшли на протест проти свого керівництва з Національної академії наук України. У підмогу взяли собі «Студентське братство», яке розклало під будівлею президії НАН два намети та кілька матраців. Страйкарi  вимагали зустрічі з президентом Академії Борисом Патоном, аби добиватися від нього поваги до своїх співробітників, які мешкають у відомчих гуртожитках, а також унеможливити розбазарювання нерухомого майна НАН.

      Зокрема, вчених налякали наміри керівництва переселити мешканців гуртожитку на вулиці Ежена Потьє в інший будинок, на Доброхотова.  «Нам пояснюють, що там буде створений гуртожиток  сімейного типу, а  сюди заселять аспірантів. По-перше, зараз цей гуртожиток не має вигляду сімейного. А, по-друге, аспіранти, яких хочуть замість нас заселити, є менш захищені від свавілля чиновників і тому будь-коли їх з Потьє зможуть виселити», — розповідає «УМ» кандидат історичних наук Петро Бондарчук. За його словами, швидше за все, це робиться для того, аби з часом гуртожиток, розташований у хорошому районі, близько від центру, передати у власність абсолютно іншим людям. «Він може зникнути з переліку майна НАН, як свого часу зникли нежитлові приміщення Академії на вулицях  Богдана Хмельницького та Рейтарській», — додає пан Петро. Водночас, за словами голови «Студентського братства» Олега Яценка, у нього є інформація, що приміщення на Ежена Потьє хочуть викупити структури, близькі до «Партії регіонів».

      Переселення в інше місце лякає науковців і тому, що їм пропонують житлову площу в гіршому районі, дехто боїться,  що дітей доведеться переводити в інші школи, а також є ризик втратити свою чергу на квартиру. «Тих людей, які стоять за місцем проживання на квартирних чергах, можуть позбавити їхнього права на квартиру, бо вони вже переїдуть в інший район. Така зараз тенденція », — каже Петро Бондарчук. Пан Петро розповідає, що два-три роки тому всі мешканці гуртожиків НАН мали постійну реєстрацію, потім більшості науковців почали давати тимчасові реєстрацію та ордери. «Ці однорічні ордери заважають нормально займатися наукою, бо більшість київських бібліотек через це відмовляє нам у користуванні абонементом. Також, до прикладу, науковці без постійної реєстрації (тобто прописки) в Києві не можуть взяти кредити. Наприклад, мій колега хотів узяти кошти на видання книжки і йому одна з установ відмовила в цьому», — розповідає вчений.

      Мають претензії до керівництва НАН його співробітники і через ціну, яку вони сплачують за помешкання. Зокрема, згідно з рішенням Київської міськадміністрації від 2002 року, одне ліжко-місце коштує 28 гривень на місяць, а президія НАН встановила свої ціни і бере по 48 гривень. За словами Петра Бондарчука, якось міська інспекція з контролю за цінами через такі розцінки покарала ЖЕК НАН штрафними санкціями. Проте висновків із цього керівництво Академії так і не зробило.

      На час здачі номера Борис Патон так і не вийшов до протестуючих. А раніше на лист від вчених із житловими претензіями відповідав керуючий  справами НАН Валерій Арсенюк. У своїй відповіді він не задовольнив жодної вимоги науковців.