Крутив суддя, як циган сонцем,

      Як саме може вершитися «суд швидкий, але неправий», довелося переконатися наприкінці дня в четвер, 9 листопада, коли почалося слухання справи №2-5830/2006 р. - «СБУ, Ігор Дріжчаний та Володимир Радченко проти «України молодої».

      І без звичного запрошення секретаря «Прошу встати» при появі судді Олександра Шостака учасники процесу встали - таким чином віддаючи данину традиції і належну повагу йому як головуючому. На цьому акті атмосфера як взаємоповаги, так і панування принципів судочинства, як того вимагає ЦПК України, розвіялася в залі засідання, наче дим.

      З першої хвилини і протягом півторагодинного розгляду справи по суті не полишало враження, що ми перебуваємо на плацу однієї з установ пенітенціарної системи - від судді Шостака лунали команди, наказові речення і безапеляційні запитання. Замість чітко виконати початкову процедуру ведення процесу згідно з ЦПК України - з'ясувати, хто з представників сторін з'явився в суд і чи має відповідні повноваження, - головуючий вигукнув: «Чи є автор у суді?».

      Ясна річ, це адресувалося відповідачам. На підготовлену заяву щодо авторів оскаржуваних публікацій, в якій наголошувалося на забезпеченні різних умов та можливостей відповідачам щодо ефективного здійснення ними права на свій захист і яка певним чином відповідала на вимоги ухвали, прийнятої судом на попередньому засіданні, коли з вини суду не брали участь відповідачі, суддя Шостак зреагував у формі наказу: «Адреси вказаних осіб!..»

      Годі казати, що наша обгрунтована заява, а також клопотання не були взяті судом до уваги, і їх відхилили. Більше того, вислухавши пояснення трьох представників позивачів, суддя, не розмірковуючи про свої дії, звільнив їх від запитань відповідачів щодо обгрунтування оскаржуваних фрагментів, викладених у позовній заяві. На зауваження адвоката «УМ», який мав законне право поставити низку саме таких запитань, Олександр Шостак, підвищивши голос, наказав: «Давайте ваші пояснення!».

      Адвокат Валентин Волинець, який представляє інтереси «України молодої», наприкінці засідання сказав: «За 25 років - а в судах буваю майже щодня - я не бачив і не чув, щоб суддя так відверто демонстрував свій правовий нігілізм і неповагу як до учасника процесу, так і до колеги-правознавця...»

      Певна річ, ці викладені обставини дають право відповідачеві - «Україні молодій» - звернутися до Ради суддів України з проханням витребувати запис фіксації цього судового засідання технічними засобами, аби була дана оцінка професійним і морально-етичним якостям головуючого судді Шостака з огляду на те, чи може він представляти судову гілку влади в державі.

      І наостанок. У залі суду були присутні кілька студентів - майбутніх фахівців-правознавців. Зважаючи на те, що суд не тільки має забезпечити всебічний, об'єктивний розгляд цивільної справи і прийняти законне рішення, а й виконує важливу виховну функцію, в «УМ» є сумніви, що цей процес може правити їм за приклад...