Iгор Дрiжчаний задоволено залишав засiдання в компанiї «регiонiв». (автора.)
Ще на початку тижня від колишнього першого заступника голови СБУ, а нині члена Комітету ВР з нацбезпеки Олександра Скибинецького стало відомо, що причина виклику Дріжчаного на комітет полягає у непрозорому, на думку депутатів, реформуванні СБУ. Генерал припускав, що на засіданні може обговорюватися й питання створення тимчасової слідчої комісії з перевірки звинувачень у незаконній діяльності самого голови СБУ Дріжчаного. Адже відповідний проект постанови вже зареєстровано представниками Партії регіонів і БЮТ. Нагадаємо, що вже рік із паном Дріжчаним веде «заочну» боротьбу його колишній підлеглий Валентин Крижановський, а влітку «Україна молода» опублікувала цілу низку статей на цю ж саму тематику, вражаючу й переконливу інформацію про «діяння» нинішніх керманичiв Володимирської, 33 наша газета отримала від надійних джерел у самій спецслужбі.
Але питання до Дріжчаного, судячи з партійності ініціаторів створення ТСК, були не лише в колишнього полковника СБУ Крижановського та надійних джерел «УМ» з числа чесних офіцерів спецслужби. У пресі припускали, що справжніми ініціаторами створення слідчої комісії виступають колишні керівники СБУ, бютівці Олександр Турчинов і Андрій Кожем'якін, які, між іншим, ще влітку 2005 року розслідували цікаву «діяльність» тоді ще заступника голови СБУ Дріжчаного. Але не встигли. Саму ж ТСК цілком міг очолити інший нардеп від БЮТ Андрій Портнов, який пояснював необхідність її створення недовірою до перевірок Генпрокуратури.
Не дивно, що Iгор Дріжчаний напередодні засідання комітету розгорнув бурхливу публічну діяльність, чого раніше не практикував: провів прес-конференцію, дав чимале інтерв'ю телеканалу «Інтер» тощо. Така активність засвідчувала одне - крісло під Дріжчаним справді захиталося. Такі дії парламентаріїв він називав спробами «встановити контроль над СБУ», дестабілізувати діяльність силовиків, а створення самої комісії з розслідування його діяльності - передчасною. Мовляв, розслідування Генпрокуратурою ще ж не проведено, бо Крижановський перебуває в Москві. Керівник СБУ активно звітував перед громадськістю: й зі шпигунами, державними зрадниками та терористами боремося, нікого не прослуховуємо тощо. Водночас спростовував імовірність впливу чи шантажу на СБУ з боку уряду Януковича шляхом формування бюджету спецслужби.
Натомість нардеп Андрій Портнов заявив, що саме в ці «гарячі» для Дріжчаного дні голова СБУ й перейшов під контроль Партії регіонів, капітулював перед нею. Принаймні так він пояснив відмову «регіоналів» бути співініціаторами створення ТСК: «Очевидно, що в обмін на відкликання підписів про створення тимчасової слідчої комісії голові СБУ довелося дати певні обіцянки, які означають втрату незалежності Служби безпеки, а значить, знищують саму систему правоохоронних органів в Україні».
На початку засідання комітету пан Дріжчаний був напруженим. Наскільки гарячою була дискусія в залі, залишилося невідомим, адже пресу попросили вийти, але чимало учасників згодом переконували, що була лише конструктивна розмова. Голова комітету Анатолій Кінах зазначив, що діяльність СБУ розглядалася в контексті парламентського контролю за діяльністю військових i правоохоронних органів. Головною проблемою пан Кінах бачить недосконалість нормативно-законодавчої бази, адже за останні 10-15 років виникло багато протиріч у законах про основи національної безпеки України, про СБУ, а також в деяких законах, що формують основи зовнішньої і внутрішньої політики України. Отже, законодавство треба вдосконалювати відповідно до конституційних змін, а також в контексті таких ризиків і загроз, як контрабанда, міжнародний тероризм, наркобізнес, незаконна міграція.
Керівник Комітету ВР з нацбезпеки i оборони стурбований тим, що зараз, на фоні спроб реформувати СБУ за відсутності стратегії нацбезпеки та воєнної доктрини відбувається зниження ефективності Служби, рівня кадрового потенціалу, формуються серйозні ризики в контексті морально-психологічного клімату серед працівників СБУ. Вихід? Комітет запропонує Президенту, за участі парламенту та уряду, у стислі терміни виконати вимогу Закону «Про основи нацбезпеки», а саме ст. 2, де йдеться про затвердження стратегії нацбезпеки. Потрібен й ефективний соціальний захист працівників СБУ, які звільняються в ході реформування, серйозні зміни в грошовому забезпеченні. На думку Кінаха, саме звідси походять зловживання, корупція, нездорова міжвідомча конкуренція тощо.
Морально-психологічний клімат в спецслужбі турбує й голову підкомітету з питань правового забезпечення основ державної безпеки та розвідувальних органів України Олександра Скибинецького, який хоча й висловив підтримку реформуванню і оптимізації СБУ, але вважає, що керівництво Служби має більше інформувати своїх співробітників про заходи, що здійснюються. «Керівництву Служби слід більше уваги приділити психологічному клімату в колективі, проводити реформування прозоро і демократично», - наголосив генерал Скибинецький. Іншою проблемою СБУ є недостатня боротьба з контрабандою. За словами пана Кінаха, останнім часом на 24% зменшилася кількість порушених «контрабандних справ», тоді як кількість закритих, а відтак не доведених до суду, навпаки, збільшилася на 14%. Згодом пан Дріжчаний виправдовувався, мовляв, журналісти неправильно зрозуміли голову комітету, адже контрабандним криміналом займаються ще й митники, отже відповідати за ці показники має не лише СБУ.
Ігор Дріжчаний доповідав депутатам винятково про позитив. Тут тобі i зменшення кількості скарг громадян, i стрімкий поступ на шляху створення сучасної спецслужби європейського зразка тощо. Проблеми ж, на його думку, полягають лише у виконанні окремих невластивих функцій та фінансуванні. Ще й запропонував нардепам спільно розробити стратегію і концепцію реформування СБУ, новий закон про Службу. Депутати ж забажали підвищення парламентського контролю за діяльністю Служби безпеки (не плутати з наглядом) вже до кінця року й вирішили разом із Службою та РНБО переглянути нормативно-законодавчу базу, що регулює діяльність СБУ.
Отже такий собі «консенсус» нібито відбувся, а учасники засідання стверджують, що про створення ТСК по Дріжчаному взагалі не йшлося. Принаймні цього разу, адже пан Кінах каже, що «вірогідність створення цієї комісії буде визначати парламент». «На контролі має бути й кадрова політика СБУ, - вважає Анатолій Кирилович. - Бо ми фіксуємо зниження її якості, особливо в умовах достатньо хаотичного реформування».
Цікаво, що ніхто не «здав» пресi прізвищ двох депутатів, які відкликали свої підписи під постановою, така собі державна таємниця! За словами бютівця Портнова, підписи відкликали депутати з ПР, відтак ідеться про автографи Євгена Геллера та Нуруліслама Аркаллаєва. Але що це за багатоходові комбінації демонструє нам ПР? Бува, не представників цієї політичної сили має на увазі пан Кінах, коли говорить про неприпустимість перетворення СБУ «на важіль політичного протистояння, міжпосадової i міжособистої конкуренції»?
Втім справжню «абракадабру» в проблему привніс член іншого комітету ВР (з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією) Григорій Омельченко. Мало того, що бютівець несподівано підтримав Дріжчаного (бо звіт голови СБУ йому «як професіоналу сподобався достовірністю», його навіть варто опублікувати; та й взагалі «робота Дріжчаного - це один з кращих періодів роботи СБУ»), так, на його думку, ті, хто ініціює створення ТСК по Дріжчаному, здійснюють багатоходову політичну операцію, спрямовану проти Президента! Отакої! Хто ж вони? Григорій Омельченко вважає, що причетні до цього - «регіонали», й наводить паралель із «людьми Президента» - керівниками МВС, Міноборони та МЗС - Луценком, Гриценком та Тарасюком.
I якщо щодо дій ПР проти цього тріо ще можна погодитися, то у випадку з головою СБУ аж ніяк. Тим більше, що саме БЮТ (до якої належить i пан Омельченко) ініціювала створення цієї комісії, а полковник Крижановський, й тим більше «Україна молода», ніякого відношення до партії Януковича-Ахметова не мають. Та депутат стоїть на своєму, мовляв, питання по Дріжчаному фракція БЮТ розглядатиме лише у вівторок, а усе, що було до цього, це лише «окремі наші нардепи ініціювали». Важко збагнути нинішні стосунки голови СБУ та діючого офіцера спецслужб, й одночасно нардепа Омельченка.
На запитання ж «УМ», чому так змінилися його погляди за півроку, Григорій Омельченко відповів: «Дорогенький ти мій, покажи хоч один мій коментар проти СБУ за часів президентства Ющенка. Це ж не ті вже часи, коли Деркач розвалював службу! Мені подобається робота Дріжчаного, у Турчинова було чимало позитиву, хоч він i не був фахівцем, але ж в заступниках у нього був саме фахівець Дріжчаний, який прийшов iз Генпрокуратури, де роками контролював діяльність СБУ».
Що ж, нагадаємо забудькуватому депутату окремий уривок з його коментаря одразу після перших резонансних публікацій «УМ» у червні: «Мене турбує, що у Службу безпеки на керівні посади на республіканському й обласному рівні повертаються особи, які слугували режиму Кучми, які виконували його злочинні вказівки, порушували конституційні права людини i громадянина, стежили i прослуховували телефонні розмови опозиціонерів. Ці люди так дискредитували себе, що з морально-етичних міркувань не мають права служити в органах СБУ».
А от інший фахівець в галузі спецслужб нардеп Володимир Сівкович, навпаки, заперечує припущення Омельченка про «підривну» діяльність ПР. «Партія регіонів не має до цього жодного відношення. Те, що відбулося, це планове питання роботи комітету, в який входять представники всіх політичних партій. Ніякого тиску, лише окремі депутати підписалися, а ініціаторами виступили фактично колишні керівники СБУ. Партія регіонів не хоче втручатися у цю сутичку. Претензій до Дріжчаного в нас поки нема» , - каже Сівкович.
Тож Ігорю Дріжчаному, який випадково почув ці слова, залишилося тiльки подякувати Сівковичу, бо «почув про себе багато цікавого». Заявивши пресі про те, що він не бачить підстав для створення ТСК (бо хоча ст.89 Конституції й надає таке право депутатам, але лише після перевірки фактів, які викликають значний суспільний інтерес, чого в постанові щодо нього немає), пан Дріжчаний у компанії того ж «регіонала» Сівковича весело пішов до ліфту.
I наостанок щодо фактів. Анатолій Кінах вважає, що резонансні публікації в ЗМІ щодо СБУ не варто поспішати складати в архів. «Усі публікації ЗМІ повинні бути вивчені відповідними правоохоронними органами, починаючи з Генпрокуратури, і якщо є факти зловживань службовим становищем, порушення законодавства, то незалежно від прізвищ посадові особи повинні нести відповідальність», - зазначає голова Комітету ВР з питань нацбезпеки i оборони.
...А БЮТ копає під Луценка
БЮТ обіцяє вжити заходів для того, щоб міністр внутрішніх справ Юрій Луценко був покараний за перевищення службових повноважень. За словами депутата від БЮТ Андрія Портнова, йдеться про заяву міністра про те, що один із депутатів БЮТ є фігурантом кримінальної справи про вбивство полковника міліції. За непідтвердженою інформацією, цим фігурантом начебто є Олександр Шепелев, повідомляє «Українська правда». БЮТ цю причетність заперечує, посилаючись на лист самого Луценка. Портнов також передав «УП» листа на ім'я голови Комітету ВР боротьби з оргзлочинністю i корупцією Миколи Джиги за підписом Луценка, в якому зазначається, що «стосовно депутата Шепелева оперативно-розшукова справа не заводилася, будь-які оперативно-розшукові заходи органами та підрозділами внутрішніх справ не проводяться».
Андрій Портнов каже, що днями на ім'я Генпрокурора направлено ще й заяву про злочин, скоєний одним із керівників МВС Паскалом Віктором Федоровичем щодо фальсифікації матеріалів кримінальної справи. «Якщо у відведений законом 10-денний термін ГПУ не прийме процесуальне рішення (про порушення кримінальної справи або відмову у її порушенні), то ми запитаємо у пана Медведька, навіщо він там сидить? - наголошує депутат. - Якщо чиновник не справляється зі своїми обов'язками, ми ініціюватимемо його переведення на більш легку роботу».
Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>
Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>
Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>
Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>
