Цього року в сталому переліку переважно офіціозних заходів його відзначення з'явилася несподіванка - вручення літературної премії «Нестора Літописця» з досить суттєвим преміальним фондом у 40 000 гривень. Що це нині - сміливість заохотити українських письменників та журналістів до створення поля якісної літератури чи черговий одноразовий піар, про який наступного року ніхто не згадає? Ці питання ми поставили головному редактору часопису «Київська Русь» Дмитрові Стусу, який має безпосереднє відношення до премії.
- «Ми пишемо сучасний літопис» - це титло компанії «Київська Русь», яке актуальне й для заснованого нею журналу. Разом із колегами ми намагаємося розшукувати й оприлюднюємо найрізноманітнiші хроніки про наше сьогодення: публіцистичні, літературні, емоційні, дратівливі. Ця палітра поглядів на світ і є нашим літописом, відображенням станів нашого суспільства, його поглядів. Заснована холдингом та журналом «Київська Русь» премія буде вручатися щороку 9 листопада трьом талановитим творчим людям: авторові кращої книжки цього періоду та авторові кращої публікації в журналі. Також ми хочемо відзначити наших колег на, так би мовити, просвітницькому полі книговидання. Це - журналісти, аналітики, які своєю фаховою діяльністю сприяють підвищенню інтересу пересічного громадянина країни до читання.
Зрештою, можна говорити, що наша премія не така вже й значна за кількістю коштів, але йдеться перш за все про чин відзнаки - про постійну (адже зараз премій та всіляких відзнак таки більшає) актуалізацію теми книговидання й літератури.
- Пересічному читачеві завжди цікаво порівнювати свої смаки зі смаками профі, тому кортить дізнатися, що саме читають самі літератори і кого поміж собою виділяють. Отже, номінанти цього року?
- Основні з відзначених для «змагання» книжок - це Леонід Кононович із «Темою для медитації», Володимир Портяк «У снігах», «З цього можна було б зробити кілька оповідань» Тараса Прохасько, «Намір!» Любка Дереша, «Перламутрове порно (Супермаркет самотності)» Ірени Карпи, Сергій Жадан і його «Капітал», «Фатальні маршрути» Женішбек Назаралієв. Як бачите - є з чого вибирати.
- Премія за кращу публікацію в «Київській Русі». Чи не занадто «по-свойськи»?
- Ні, це справедливо, ми ж не себе нагороджуємо. Наголошу ще раз, що ані члени Суспільної ради, ані працівники редакції не можуть бути відзначені премією. Найбільш помітними творами цього року, на думку фахівців, стали: романи «24:33:42» Лариси Денисенко та «Темна вода» Андрія Кокотюхи, оповідання «Тузла. Дядя Вася і весло» Олеся Бережного, цикл поезій «Діва і Єдиноріг: здогад однiєї смерті» Марини Кіяновської та «Розмови з Богом» Богдани Матіяш, фентезійна повість «Dunno, або Остання гра володаря» Ярослави Стріхи. Цикл літературознавчих публікацій Ярослава Голобородька («Текст-шоу від Олександра Ірванця», «Аксесуари «конкретної прози» (Маргінальний простір Анатолія Дністрового)», есеї Володимира Павліва («Бездуховність, мля...», або Духовна дірка постреволюційного періоду», «Май факін інгліш»), а також несподіваний «Щоденник» Анатолія Дністрового.
- А найкращі серед тих, хто висвітлює літературне життя України?
- Насправді, їх не так уже й багато. Імена Андрія Бондаря («Дзеркало тижня»), Костянтина Родика («Книжник-Ревю»), Марини Фіалко (радіо «Культура»), Лесі Воронiної (радіо «Культура»), Анни Балакир (ІІІ канал Національного радіо), Лесі Ганжі («Комментарии»), Євгенії Кононенко («Без цензури») добре відомі всім, хто слідкує за літературними подіями. Сподіваємося, що премія допоможе засвітити й нові імена журналістів.
- Досить ризикована справа - вибирати трьох кращих літописців сучасності навіть серед таких достойників. Що було «лакмусовим папірцем» оцінювання?
- Емоції, художня якість та історична адекватність твору. Голосування і визначення переможців у кожній iз трьох номінацій відбувалося максимально відкрито, втім подібного штибу премії - завжди лотерея.
Галина ЄГОРОВА.
9 листопада об 11.00 у Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику відкриються ІV наукові Несторівські студії, присвячені Дню української писемності та мови, на тему: «Традиції прочанства в українській духовній культурі».
* * *
9 листопада з 15.00 до 17.00 в рамках святкування Дня української писемності та мови в книгарні «Наукова думка» пройде автограф-сесія видатного українського поета, перекладача, кінодраматурга і громадсько-політичного діяча, Героя України Івана Драча. Це також і своєрідне продовження святкування 70-річчя поета. Шанувальники творчості ювіляра матимуть можливість придбати нову книжку Івана Драча «Поеми», яка нещодавно побачила світ у видавництві «Генеза», з двадцятип'ятивідсотковою знижкою та отримати автограф автора.
Колишню Арку дружби народів у Києві Міністерство культури України визнало такою, що не підлягає занесенню до Державного реєстру нерухомих памʼяток України. Монумент втратив статус памʼятки історії і тепер його можна демонтувати. >>
Пункт закону про медіа, який посилює вимоги щодо використання державної мови в ефірах українськомовних програм набере чинності 17 липня. Він допускатиме іноземні мови на телебаченні лише у вигляді окремих слів чи виразів. >>
У Львові завершився архітектурний конкурс на проєкт меморіального комплексу військових поховань Героїв України на вулиці Іллі Мечникова. Переможцями стала команда архітекторів з Хмельницького — Віктор Голубєв та Дмитро Райфшнайдер. Конкурс тривав три місяці. >>
Нарешті у кінотеатрах з 9 травня можна подивитися художній фільм «Будинок «Слово». >>
У Люка Гардінґа, політичного журналіста лондонської Guardian, вийшла в Україні вже друга книжка. >>
У Черкаському обласному музеї «Кобзаря» тамтешня колекція мистецької шевченкіани збагатилася ще однією картиною — портретом Тараса Шевченка. >>
