«Яничари» й українська «класика»

08.11.2006
«Яничари» й українська «класика»

Рішення португальського арбітра викликали багато суперечок. (Василя ГРИБА.)

      Матчі «Динамо» та «Шахтаря» у нас, за європейською модою, називають «класикою». Однак у понеділок після завершення чергової такої «вистави» виникло стійке відчуття, що все побачене не має нічого спільного власне з українським футболом. З цього приводу варто пригадати один класичний галицький вислів: «А ті москалі у 39-му році прийшли в наш оперний театр у кирзових чоботях та й кажуть: «Ми вас будєм культурє учіть...». Приблизно те саме можна сказати і про іноземних гравців, тренерів та арбітрів, які прийшли на наші поля вчити нас своїй футбольній «культурі».

      Найсумніше, що більшості вболівальників подібні шоу все частiше припадають до смаку, хоча з кожним матчем «Динамо» та «Шахтар» видають усе гіршу гру. Ми відійшли від протистояння тактик, рівнів майстерності, тренерської інтуїції, натомість наближаємось до латиноамериканського варіанту «гри нервів».

      Цього разу «мильна опера» була забезпечена заздалегідь, коли арбітром матчу затвердили португальця Пауло Кошту. Відразу можна було робити припущення, що португаломовні бразильці, які є в обох командах, нарешті відведуть душу за повною програмою. Сподіватися, що словесний тиск ніяк не вплине на дії Кошти, було марно. Звичайно, має рацію Анатолій Дем'яненко, як і його вчитель Валерій Лобановський, кажучи, що судді у футбол не грають. Утім саме арбітри здатні підсилити атмосферу протистояння. І Пауло Кошта в цій галузі постарався, як міг.

      З формальної точки зору, португалець відсудив за останніми жорсткими вимогами ФІФА - карав неспортивну поведінку вилученнями Чигринського й Мілевського, тренера донеччан Луческу та вже після фінального свистку - Срни. З іншого боку, саме Кошта винен у тому, що в грі спалахнули пристрасті. Удар Маріки по опорній нозі Михалика - жовта картка, аналогічне порушення правил з ризиком завдати травму супернику з боку Реброва - без покарання. А більшого, власне, і не потрібно було, щоб невдахи європейської кампанії «завелися» у принциповому внутрішньому протистоянні.

      Слід зауважити, що в перші 30 хвилин гра виглядала більш-менш привабливо - були швидкості, елементи пресингу. На 17-й хвилині реальний момент мав Брандао, який таки пробив Шовковського, але м'яч із лінії воріт вибив Родольфо. Дещо зламалася гра в гостей, коли на 25-й хвилині на рівному місці травмувався плеймейкер Матузалем.

      Саме тоді гравці обох команд відчули, що в них не все виходить так, як планувалося. Мабуть, лише цим можна пояснити той факт, що легіонери почали демонструвати елементи своєї звичної «культури» - провокації, симуляції, розмови з арбітром. Переграти один одного у чесній грі суперники в цей день були не здатні. І ось Чигринський хвицає Клебера, який затиснув його ногу, й отримує цілком законну червону картку до свого 20-річчя (святкував учора). За кілька хвилин Левандовський не витримав і дав тому самому Клеберу по ногах, одержавши «гірчичник», а Луческу, який вийшов, усупереч правилам, на ігровий газон, отримав червоне світло і змушений був спостерігати за продовженням матчу на виході з поля.

      Арбітр не врахував іншого важливого чинника: провокаторів на кшталт Клебера у сучасному футболі теж карають. І це, мабуть, єдине, в чому можна погодитися з румунським фахівцем (до речі, Луческу показував команді семихвилинний кліп про «брудні» здібності бразильського форварда). Передбачив донецький наставник, за його словами, і те, що іноземний арбітр за «відомою практикою» вирівняє склади до 70-ї хвилини. До речі, Артем Мілевський заробляє у внутрішніх змаганнях дві жовті картки на рівному місці другий матч поспіль, за що його в клубі знову матеріально покарають. Прикро, що з чужої культури ті молоді гравці, з якими ми пов'язуємо українські перспективи, беруть найгірше - удари тишком-нишком та симуляції.

      А єдиний гол у цьому матчі «зробили» все ж «старі вовки» ще тієї, «нашої» школи - Белькевич та Шацьких. Чіткий пас Михалика на фланг - Белькевич після рейду володіннями Срни робить вивірену передачу у воротарський майданчик, і Максим Шацьких демонструє, як потрібно змінювати траєкторію м'яча у грі на випередження. До речі, білоруса й узбека Дем'яненко випустив на заміну, тобто «джокери» спрацювали.

      Отже, після 13 турів гандикап киян сягнув шести очок, тобто переможець першого кола вже відомий. Чи буде в другому колі гостра боротьба за чемпіонство? Це залежить від того, наскільки серйозні зміни стануться в міжсезоння у клубах та нашому футболі взагалі. Наразі ми можемо констатувати, що домінування «яничарів» не дає нічого доброго українській першості...

ТАБЛО

Вища ліга. Останній матч 13-го туру:

«Динамо» - «Шахтар» - 1:0

Стадіон «Динамо» ім. В. Лобановського. 12 000 глядачів

Арбітр: Пауло Кошта (Португалія)

      «Динамо»: Шовковський, Маркович, Родріго, Родольфо, Каддурі, Михалик, Юссуф, Ребров (Несмачний, 90), Гусєв (Белькевич, 65), Мілевський, Клебер (Шацьких, 63)

      «Шахтар»: Шуст, Чигринський, Гюбшман, Срна, Рац, Тимощук, Левандовський, Жадсон (Агахова, 80), Матузалем (Фернандіньйо, 29), Брандао, Маріка (Елано, 46).

      Гол: Шацьких, 74

      Вилучення: Мілевський, 69 - Чигринський, 43; Срна, після матчу

      Попередження: Мілевський, 61; Маркович, 79 - Маріка, 41; Гюбшман, 45; Левандовський, 45; Шуст, 68

      Турнірне становище після 13 турів: «Динамо» - 35, «Шахтар» - 29, «Металіст» - 23, «Металург» (Д), «Дніпро» - 20, «Карпати», «Арсенал» - 18 (по 12 матчів), «Чорноморець» - 17, «Кривбас» - 16, «Таврія», «Металург» (З) - 15, «Ворскла» - 13, «Іллічівець», «Харків», «Зоря» - 9, «Сталь» - 8.