Крок за кроком

У цьому контексті неймовірно цікавою є історія з можливістю отримання «Шахтарем» прямої путівки до основного раунду Ліги чемпіонів, хоча, як відомо, згідно з невисоким національним рейтингом у таблиці коефіцієнтів УЄФА, нині чемпіон України в ЛЧ має розпочинати свої виступи з кваліфікації.

На цей випадок Європейський футбольний союз має цікаву пропозицію для чемпіонів з високим клубним рейтингом. Якщо переможець ЛЧ-2025/26 кваліфікується до наступного розіграшу суперліги через національний чемпіонат, тоді в основному раунді турніру з’являється вакантне місце для чемпіонів асоціацій, які мають невисокі рейтингові позиції в табелі УЄФА.

У клубному рейтингу майбутніх чемпіонів УЄФА найбільше шансів на пряму путівку наразі мають «Олімпіакос», «Рейджерс» та «Шахтар». При цьому випередити конкурентів «гірники» можуть двома шляхами. Набрати максимально можливу кількість балів у Лізі конференцій, вигравши свої матчі в півфіналі та фіналі турніру. Або ж дочекатися, що ані грецький, ані шотландський клуби цього року не стануть чемпіонами своїх країн. 

А, скажімо, «Олімпіакос» у національному чемпіонаті нині посідає друге місце (його відставання від лідера становить п’ять балів), тоді як «Рейджерс» узагалі йде третім, хоча відстань до першого місця становить чотири очки.

Утім головний тренер «Шахтаря» Арда Туран просить не квапити майбутнє, вкотре підкреслюючи необхідність концентрації на найближчій цілі. «Як я вже наголошував раніше, для нас важливо рухатися від матчу до матчу та крок за кроком, оскільки якщо ми поглянемо на загальну структуру календаря, просто не виживемо, бо це щось неймовірне», — наголошує турецький наставник «гірників».

Найближчий у розкладі «Шахтаря» поєдинок — проти англійського «Крістал Пелес» у півфіналі Ліги конференцій. А далі — принциповий за будь-яких обставин двобій з київським «Динамо» в чемпіонаті України. 

«Сьогодні наше турнірне становище в прем’єр-лізі краще, ніж було вчора. І це, звичайно, дуже позитивний сигнал для нас, але загалом ми продовжуємо рухатися за тактикою від гри до гри, від дня до дня», — наголосив Арда Туран після впевнено виграного у «Кудрівки» матчу 25-го туру ЧУ.

Натомість ЛНЗ знову оступився. Упродовж трьох турів підопічні Віталія Поньомарьова не можуть перемогти. Для команди, котра претендує на найвищі місця в турнірній таблиці, — не найкращий показник.

Здобувши в минулих матчах лише два очки з дев’яти можливих, черкаські футболісти серйозно відстали від «Шахтаря» й на відстань трьох очок підпустили до себе «Полісся». За такого темпу ЛНЗ буде зовсім непросто втриматися в призовій трійці, адже наразі «Динамо» з усіх сил намагатиметься покращити свою турнірну позицію.

А наскільки багато амбіцій має динамівський клуб, його футболісти показали у гостьовій грі проти «Кривбасу». Поступаючись після першого тайму 1:4, в підсумку підопічні Ігоря Костюка здобули запаморочливу вольову перемогу — 6:5. Для історії це найрезультативніший матч вітчизняної прем’єр-ліги. А для ветерана «Динамо» Андрія Ярмоленка це поєдинок, у якому завдяки дублю він досяг позначки в 121 гол у рейтингу найкращих бомбардирів українського чемпіонату. І тепер до вершини зовсім близько. На рахунку Сергія Реброва 123 м’ячі, у рекордсмена Максима Шацьких — 124 голи.

Президент «Динамо» Ігор Суркіс припускає, що вже в найближчих матчах 36-річний Ярмоленко зможе побити досягнення Шацьких, а далі — після завершення сезону — ймовірно, перейде в клубі на роботу спортивного директора.

«Ярмоленко має карт-бланш: або продовжувати грати далі, або стати спортивним директором. Він проходить курси УЄФА, дуже серйозно готується. Якщо він захоче, то гратиме далі. Ярмоленко приносить команді користь. Може, він не може грати 90 хвилин, але, навіть коли він на лаві запасних та в роздягальні, — це дуже велика допомога тренеру», — поділився своїм баченням Ігор Суркіс.

А на фініші сезону, окрім важливих матчів у національному чемпіонаті, на «біло-синіх» чекає вирішальний поєдинок Кубка України. Як і торік, із перевагою в три м’ячі, у півфіналі динамівці знову здолали першолігову «Буковину».

А їхнім опонентом по фіналу Кубка замість очікуваного «Металіста-1925» буде сенсаційний «Чернігів». По ходу кубкового сезону середняк із першого дивізіону не раз здивував уболівальників своїми здобутками. Його фірмовим почерком стало вміння спрямовувати гру до серії післяматчевих 11-метрових ударів та досягати в ній успіху. Саме так команда з Чернігова подолали три поспіль етапи на шляху до фіналу Кубка.

«Миколайовичу, зустрінемося у фіналі», — так в інстаграмі звернувся до свого іменитого земляка Андрія Ярмоленка капітан та головний герой «Чернігова» у кубкових баталіях Максим Татаренко.

Воротаря чернігівців, котрий надійно та впевнено тримає захист володінь своєї команди, сміливо можна назвати ключовим творцем їхнього неймовірного успіху. Тож тепер «Чернігів» стане другим в історії представником першої ліги (першим такого рівня досяг «Інгулець»), котрий гратиме у фіналі національного Кубка. Вирішальний поєдинок КУ відбудеться 20 травня на «Арені Львів».

А в 25-му турі ЧУ на цьо­му стадіоні грали львівське дербі «Рух» та «Карпати», переможцем якого стали «біло-зелені».

Дехто заявляє, що це було останнє протистояння цих місцевих команд. Мовляв, незабаром, як це анонсувалося в 2024 році, відбудеться щось на кшталт злиття чи поглинання однієї команди іншою. «Усі знають ситуацію з «Рухом». Можливо, це було останнє дербі у Львові. І ми налаштовувалися відповідно. Вдалося поставити крапку в цій історії. Але якщо у них все буде нормально, то зустрінемося в наступному сезоні», — заявив півзахисник «Карпат» Ян Костенко.

На можливе нове побачення зі старими знайомими сподівається й колишній наставник «Карпат» Мирон Маркевич, котрого називають основним претендентом на посаду головного тренера національної збірної України.

Опинившись під сильним тиском футбольної спільноти, УАФ вирішила не продовжувати співпрацю з Сергієм Ребровим й до кінця квітня пообіцяла назвати прізвище нового наставника «синьо-жовтих». А серед головним кандидатів — Маркевич та два іноземці, Ігор Йовічевич та Андреас Мальдера. Усі вони так чи інакше знайомі з українським футболом і мають добре уявлення про вітчизняних збірників. Так, Мирон Маркевич у 2010 році вже очолював українську збірну, але, очевидно, не знайшов спільної мови з тодішнім керівництвом ФФУ і провів на чолі «синьо-жовтих» лише чотири матчі (три перемоги та одна нічия). Мальдера, нагадаємо, працював у збірній України за часів Андрія Шевченка. А Йовічевич, як відомо, очолював «Дніпро-1» та «Шахтар».

Виглядає так, що вітчизняне експертне середовище найбільше підтримує кандидатуру Маркевича — як тренера з досвідом та авторитетом. Утім, звісно, заключне слово — за керівництвом вітчизняного футболу.