У Верховній Раді оголошено перерву
Після ранкових голосувань щодо програми діяльності уряду та законопроекту про пропорційну виборчу систему відбулося екстрене засідання фракції “Наша Україна”. >>
Олександр Бригинець — уже не просто поет і продюсер, а й депутат Київради від БЮТ. (Фото Володимира СТАДНИКА.)
Глибокої ночі на середу, в самий розпал Хелловіну, в Києві закінчилася ІІІ сесія міської ради. Тривала вона аж 14 годин; було розглянуто близько 170 питань, з яких аж 122 стосувалися землекористування. Оскільки землевідведення межує з модним нині поняттям «дерибан», то на сесії кипіли справжні пристрасті по лінії «влада—опозиція». Депутати билися ще й навколо комунального банку Хрещатик, голосували за себе і за інших, з подачі головуючого по кілька разів переголосовували питання, що не проходили одразу, блокували трибуну... Закінчилося все тим, що фракції Блоку Тимошенко, Блоку Кличка і «Наша Україна» оголосили про об'єднання зусиль супроти дій мера Леоніда Черновецького та його команди. Київська опозиція ще не формалізована, їй бракує десятка голосів, щоб стати більшістю, але її невдоволення «новими дерибанщиками» росте. А що нова столична влада дозволяє собі навіть те, чого не дозволяла попередня, то судіть самі: розв'язка вівторкової сесії не транслювалася на телеканалі «Київ», як це звичайно буває. Кияни були переконані, що сесія закінчилася, але...
Із запитанням про те, що насправді відбувалося на цій запеклій сесії, ми звернулися до секретаря комісії з питань інформаційної політики, депутата Київради від найбільшої фракції — Блоку Тимошенко — Олександра Бригинця.
— Пане Олександре, чому на ТРК «Київ» не було трансляції всієї сесії, як це передбачено?
— При увімкнених камерах дуже важко «дерибанити». А так, скажімо, депутати Київради змогли віддати в оренду будинок у Печерському районі, якого ще не існує, на його місці — котлован. Це просто кричущий приклад. Тому киян і вирішили не посвячувати в те, як буде розпродано понад сто земельних ділянок. Крім того, фракції, які не підтримують Черновецького (БЮТ, Блок Кличка і, часто, «Наша Україна»), ставили дуже багато питань, на які мер і його команда не хотіли б відповідати. Без телекамер їх можна ігнорувати.
Загалом, у ніч, коли прокидається вся нечиста сила (адже Хелловін), і починається святкування 26-го дня народження Олеся Довгого (секретаря Київради, заступника мера Черновецького), «дерибан» ішов зі швидкістю одна ділянка за дві хвилини. Це, звичайно, повільніше, аніж на схожій минулій сесії, але...
— Кожне питання вирішувалося впродовж 120 секунд?
— Так, Довгий зачитував пункти порядку денного (у них довгі завуальовані назви) і пропонував проголосувати. Як правило, питання набирало потрібні 61-62 голоси (мінімально необхідна більшість у Київраді — 61 депутат). Якщо голосів бракувало, то питання переголосовували. Якщо й це не допомагало — питання відкладали, а переголосовували вже ближче до півночі. Якщо кілька питань поспіль не проходило, Черновецький робив перерву і збирав своїх прихильників. Після цієї мобілізації кілька потрібних голосів з'являлося.
— Тобто ви маєте на увазі, що мер тиснув на депутатів?
— Ну, може, це був моральний тиск, а може, міський голова робив вигідні пропозиції. Мене не запрошували, тому подробиць я не знаю. Якщо раптом якась фракція давала менше голосів, ніж заведено, Довгий ставив пряме запитання: «Що трапилося, хто не проголосував? Дуже прошу підтримати питання».
А, наприклад, пан Євлах, голова «земельної» комісії (колишній БЮТівець, який перейшов до лав більшості Черновецького. — Авт.) сам по багатьох питаннях не голосував, а за нього це робив Довгий, біля якого Євлах сидів. Це вдалося сфотографувати одному з депутатів із БЮТ. Після цього один з охоронців когось зі столичних начальників пообіцяв депутатові Наумку, що додому він не доїде. З цього приводу була подана відповідна заява в регламентний комітет. На щастя, депутат додому доїхав. З ним усе нормально.
— З іншого боку, як стало відомо, один із депутатів ГАКу (Громадського активу Києва — фракції, яка пройшла до Київради у співдружності з БЮТ, але невдовзі приєдналася до «більшовиків». — Авт.) ударив вас. А потім лідер ГАКу Олександр Пабат привселюдно вибачався. Ви подали на нього скаргу в регламентний комітет? Чи, може, до суду?
— До вибачення я пообіцяв подати позов до суду і навіть запропонував Черновецькому бути свідком. Мер, до його честі, погодився. Але потім і сам ГАКівський депутат (не хочу називати його прізвище), і лідер його фракції вибачилися. Тому я вважаю, що цей конфлікт вичерпаний. Думаю, там не було нічого особистого. Просто тривала боротьба ідей, яка при загальній утомі (а була вже десята година вечора, чи й одинадцята) і нервозності виплеснулася в «мову жестів».
— Що було причиною такої «нервозності»?
— Провладні депутати категорично відмовлялися переносити засідання. Мовляв, навіщо дерибанити завтра те, що можна подерибанити сьогодні? Ми намагалися зупинити голосування порожніх крісел, коли депутата немає, а картка — голосує. Такі голосування були й у ГАКу, і в Партії регіонів, і в Блоці Литвина. Іноді нам вдавалося стати на перешкоді такому неподобству. І все-таки потрібно визнати, що у земельних питаннях Черновецький має ситуативну більшість. Депутатів підкупили посадами, іншими матеріальними стимулами...
— Ще один конфлікт на сесії розгорнувся навколо банку «Хрещатик». У чому суть цього протистояння?
— Фракція «Наша Україна» запропонувала поправку до бюджету, спрямовану на те, щоб банк залишився у власності Києва. Цю поправку підтримали Блок Кличка, соціалісти, «Регіони» й частина БЮТ, у тому числі і я. Але в частини БЮТівців, як вони повідомили, не спрацювали картки (після встановлення в залі нової системи голосування таке траплялося з багатьма депутатами, і не раз, у тому числі й зі мною). Ми попросили переголосувати. Але якщо в інших випадках переголосування проходило й на прохання одного депутата, то в цьому випадку навіть прохання трьох фракцій ігнорувалося. Упродовж кількох годин, поки йшла боротьба за переголосування, інша сторона вела «роботу» з депутатами, котрі проголосували за поправку. У підсумку переголосування провели, але «Регіони» й значна частина соціалістів змінили свою точку зору, й поправка не пройшла.
— Чи є сенс для опозиції боротися проти більшості в Київраді взагалі, якщо вона здатна в будь-якому випадку проштовхнути потрібні їй рішення?
— Виходить так, що під час голосувань із питань власності й землі чесному депутату нічого робити в Київраді. Оскільки йдеться про великі «тіньові» кошти, то завжди є можливість «умовити» рівно 61 депутата. Ми боролися, блокували картки відсутніх депутатів, але на кожну нашу дію знаходилася протидія. Міська влада, як я розумію, хоч і з деякими втратами й витратами (в тому числі й моральними), умовляла ще одного-двох людей. І все продовжувалося. Тому й не дивно, що один із чільних представників БЮТ Михайло Бродський узагалі пішов геть від цього «видовища», захованого подалі від очей киян.
— Наступна сесія запланована на 23 листопада. Ваші прогнози?
— Думаю, легких сесій у Черновецького і його команди не буде. Сподіваюся, що дехто з депутатів, які наразі голосують за вказівкою мера, під народним тиском перестануть бути філією Блоку Леоніда Черновецького й поступово повернуться до позицій, заявлених за підсумками виборів. Я маю на увазі і ГАК, і нову фракцію «Столичні реформи», на яку особливо тиснув Черновецький, але яка не завжди піддавалася його тиску в повному складі. Як видно, є кілька розсудливих депутатів навіть у блоці самого Черновецького (ця фракція не завжди давала 21 голос). Словом, «справедливість є, і за неї варто боротися», що ми й робимо.
Заява міського голови Києва Леоніда Черновецького:
— Хуліганськими вихватками в Київраді 31 жовтня протягом усієї сесії керували особисто Бродський і Тимошенко — з центрального офісу БЮТ. Їхньою метою було зламати мій дух як всенародно обраного мера, аби змістити мене з посади на користь Бродського і розпочати контроль за грошовими потоками для наповнення, як мені здається, своїх кишень, — як Тимошенко це вже й робила через Лазаренка, ініціюючи всі брудні схеми з енергоресурсами в 1995—1997 роках.
Мені жаль, що депутатів БЮТ, багато з яких ішли у владу заради ідеї, використали так гидко, розтоптавши їхню гідність і перетворивши на рабів власних амбіцій, для досягнення влади будь-яким шляхом і особистого збагачення партбосів темної та брехливої політичної сили.
Після ранкових голосувань щодо програми діяльності уряду та законопроекту про пропорційну виборчу систему відбулося екстрене засідання фракції “Наша Україна”. >>
Доки український парламент, попри майданні обіцянки, не поспішає саморозпускатися, а ідея загальної децентралізації влади лишається в проектах, політики місцевого рівня вирішили взяти ініціативу в свої руки і почати ділитися досвідом та налагоджувати співпрацю з колегами, не чекаючи вказівок згори. >>
Прокурор Черкаського району Руслан Олійник, він же син екс-мера Черкас і відомого народного депутата України Володимира Олійника, нині у реанімації. Туди він потрапив після того, як районну прокуратуру пікетували черкаські активісти, вимагаючи його відставки. >>
Верховна Рада, котра ніяк не зважиться на «суїцид», помалу викликає гостре роздратування у найбільш палких прихильників дострокових парламентських виборів. Цього тижня із незвичною для себе різкою риторикою виступив депутат від «УДАРу» Павло Розенко, котрий заявив наступне: «УДАР» наполягатиме, щоб на одному з перших засідань через два тижні було все-таки проголосовано постанову (про саморозпуск), яка була підписана трьома політсилами... >>
Як уже повідомлялося, спікер розпущеного парламенту Олександр Мороз планує скликати 4 вересня сесію ВР. На заваді цьому можуть стати досить цікаві чинники. >>