Кому допік Луценко?

      Хоча «помаранчевий» міністр внутрішніх справ Юрій Луценко ніби й не мав іти з уряду разом із висуванцями «некоаліційної» «Нашої України» (принаймні про його подальшу роботу на посаді домовлялися Президент, Прем'єр і спікер), але «польовий командир Майдану» таки став мішенню для «антикризової» більшості. Перший заряджений набій не вистрелив: позавчора парламент не розглядав відставку Луценка. Хоча з цього приводу в багатьох депутатів сильно свербіли руки, відповідні рекомендації навіть ухвалив регламентний комітет ВР. Юрія Віталійовича взялися вполювати іншим зарядом. І вчора Верховна Рада 235 голосами ухвалила постанову, рекомендувавши Кабінету Міністрів відсторонити главу МВС від посади на час роботи спеціальної слідчої комісії «по Луценку».

      Вона була створена вчора ж — «Тимчасова слідча комісія Верховної Ради України з питань перевірки фактів корупційних дій, зловживання службовим становищем з боку окремих посадових осіб Міністерства внутрішніх справ України, що викладені в статті «Інша міліція» газети «2000» від 8 вересня 2006 року». Про публікацію газети, яка спричинила «корупційний скандал», «УМ» уже писала. Власне, йдеться не про одну статтю, а про масштабну кампанію з серії матеріалів на «антилуценківську» тематику.

      «Ідеться, зокрема, про призначення на високі посади в системі МВС людей, які себе скомпрометували, — розповів депутатам один із авторів постанови про створення комісії Євген Кушнарьов, — при цьому йдеться про можливість хабарів при таких службових призначеннях... про незаконний обіг наркотиків, які контролюються працівниками органів... схеми контрабандного ввозу і легалізації автотранспорту в Україні... і можна продовжувати цей перелік», — сипав підозрами «регіонал» Кушнарьов, який, додамо, має на Луценка гострий зуб ще вiдтодi, коли було порушено справи щодо сепаратизму й зловживань екс-«губернатора» на будівництві метро у Харкові.

      Керівником ТСК став Володимир Сівкович, який колись уже очолював одну «антипомаранчеву» слідчу комісію — про отруєння Віктора Ющенка, — і запам'ятався на цій посаді далеко не з найкращого боку.

      Луценка запропоновано відсторонити від посади на час діяльності комісії, аби не перешкоджав розслідуванню. Позаяк термін роботи ТСК означений двома місяцями, то й усунення передбачається відповідним.

      Голова Верховної Ради і колишній шеф Луценка по Соцпартії Олександр Мороз запропонував виключити з постанови пункт, який передбачав «дискваліфiкацію» міністра. Однак пожаліли Юрія лише 123 депутати: «Наша Україна», СПУ, трохи БЮТівців і навіть кілька «регіоналів».

      Колишній міністр юстиції Роман Зварич назвав рішення Верховної Ради з рекомендацією усунути Луценка від роботи «правовим нігілізмом». Зокрема, через те, що «Кабінет Міністрів України не наділений компетенцією звільняти, призупиняти чи відсторонювати когось із міністрів».

      Сам Прем'єр-міністр Віктор Янукович напередодні заявляв, що в нього «особисто до міністра Луценка питань немає», і той, мовляв, «багато зрозумів останнім часом». Але зовсім не виключено, що головний «дон» просто бажає зберегти імідж «неконфліктного» Прем'єра, розправившись із главою МВС руками підконтрольної йому більшості в парламенті. І тривала замовна кампанія в газеті «2000», близькій до діячів кучмівського режиму, свідчить принаймні про те, що вороги Луценка (насамперед «донецькі») ретельно розробляють обгрунтування для відставки «польового командира».

      Власне, всі оглядачі сходяться на думці, що остаточна відставка Луценка можлива тільки тоді, якщо «регіонали» наважаться піти на відверте протистояння з Президентом. Бо подання на звільнення оформити дуже просто: Янукович вносить його до ВР, а там потрібна кількість голосів, як свідчить учорашнє голосування, знайдеться.

      Щодо Президента, то Віктор Ющенко, як заявила вчора прес-секретар глави держави Ірина Ванникова, не розуміє мотивів дій парламенту щодо керівника МВС і вважає, що постанова порушує принцип презумпції невинуватості.

      На момент здачі цього номера «УМ» до друку реакції самого Луценка на постанову ще не було. Хоча напередодні, відповідаючи на питання про готовність до звільнення, Юрій Віталійович відповів: «Кожен міністр готовий до відставки. Питання тільки, коли вона відбудеться. Верховна Рада може відправити мене у відставку і без моєї заяви», — цитує Луценка «Українська правда».