Роз­по­ро­ше­ний ХТЗ

11.12.2003
Роз­по­ро­ше­ний ХТЗ

      Най­біль­ший віт­чиз­ня­ний ви­роб­ник сіль­сь­ко­гос­по­дар­сь­кої тех­ні­ки — Хар­ків­сь­кий трак­тор­ний за­вод — ого­ло­сив тра­ди­цій­ну «різ­д­вя­ну зниж­ку» на свою про­дук­цію. До кін­ця ро­ку аг­ра­рії зможуть ку­пи­ти трак­то­ри на 15 від­сот­ків де­шев­ше.  А ті під­п­ри­єм­с­т­ва, що на кон­кур­с­них за­са­дах от­ри­ма­ли бюд­жет­ну ком­пен­са­цію в об­лас­них сіль­сь­ко­гос­по­дар­сь­ких уп­рав­лін­нях, спла­чу­ва­ти­муть за тех­ні­ку ще на 30 від­сот­ків мен­ше. Трак­то­ро­бу­дів­ни­ки під­ра­ху­ва­ли, що та­ким чи­ном най­більш по­пу­ляр­на мо­дель трак­то­ра Т-150К, яка ре­аль­но кош­тує 158 ти­сяч гри­вень, зі зниж­кою про­да­ва­ти­меть­ся за 135 ти­сяч, а з бюд­жет­ною ком­пен­са­ці­єю — за 94 ти­ся­чі гри­вень. Ок­рім то­го, сіль­сь­ко­гос­по­дар­сь­кі ма­ши­ни мож­на бу­де взя­ти в кре­дит, пер­ший вне­сок за який змен­шу­єть­ся від­по­від­но до вар­тос­ті тех­ні­ки. По­зич­ки на прид­бан­ня трак­то­рів го­то­ві нада­ва­ти аг­ра­рі­ям бан­ки «Аваль», Ук­р­соц­банк, Про­мін­вес­т­банк та При­ват­банк. ХТЗ уже ук­лав із бан­ка­ми від­по­від­ні уго­ди.

      Утім сьо­год­ні хар­ків­сь­кі ма­ши­но­бу­дів­ни­ки жи­вуть не ли­ше очі­ку­ван­ням свят і збіль­шен­ням зи­мо­вих про­дажiв сво­єї тех­ні­ки. Тут прий­ня­ли но­ву прог­ра­му роз­вит­ку і на­ма­га­ють­ся (по­ки що бе­зус­піш­но) згур­ту­ва­ти сво­їх роз­по­ро­ше­них ак­ці­о­не­рів нав­ко­ло ідеї мо­дер­ні­за­ції під­п­ри­єм­с­т­ва.

 

      Цьо­го ро­ку Фонд дер­жав­но­го май­на іні­ці­ю­вав про­даж 27, 62-від­сот­ко­во­го па­ке­та ак­цій Хар­ків­сь­ко­го трак­тор­но­го за­во­ду три ра­зи пос­піль. І стіль­ки ж ра­зів на влас­ну iні­ці­а­ти­ву нак­ла­дав су­во­ре ве­то. Не ста­не до­ле­нос­ним у цьо­му зв'яз­ку і гру­день, ос­кіль­ки рі­шен­ня про по­ча­ток но­вих тор­гів по­ки що не прий­ня­то. Про­те са­ме до ці­єї кор­по­ра­тив­ної час­т­ки май­на трак­тор­но­го гі­ган­та пот­ра­пи­ло в ці­ко­ви­ту за­леж­ність йо­го май­бут­нє.

      Су­дя­чи зi ска­за­но­го ди­рек­то­ром за­во­ду Пет­ром То­до­ро­вим, за ХТЗ сьо­год­ні ніх­то особ­ли­во не б'єть­ся: ні то­бі ажі­о­та­жу, ні склад­ної за­лаш­тун­ко­вої гри. Влас­ни­ки дав­но роз­по­ро­ше­них ак­цій час від ча­су зби­ра­ють­ся на спіль­ні за­сі­дан­ня у сто­ли­ці і нек­вап­ли­во роз­к­ла­да­ють па­пе­ро­вий пасьянс. Ко­жен із них мо­же ста­ти пов­ноп­рав­ним гос­по­да­рем клю­чо­во­го для ре­гі­о­ну ви­роб­ни­чо­го ве­ле­та у двох ви­пад­ках: як­що об'єд­на­єть­ся із со­бі по­діб­ним або ви­ку­пить у фон­ду дер­жав­ний па­кет. Але ро­зіг­ра­ти­ся на пов­ну си­лу влас­ни­ки па­пе­ро­вих ак­ти­вів на­ра­зі не пос­пі­ша­ють. По­діб­не ж зво­лі­кан­ня для під­п­ри­єм­с­т­ва вже ста­ло фа­таль­ним, то­му йо­го ди­рек­ція з імен роз­різ­не­них спів­в­лас­ни­ків біль­ше не ро­бить та­єм­ни­ці.

      Най­біль­шим шматком при­ва­ти­за­цій­но­го пирога  ХТЗ во­ло­діє ВАТ «Лі­зин­го­ва ком­па­нія» Ук­раг­ро­ма­шін­вест» — 26 від­сот­кiв під­п­ри­єм­с­т­ва. Сто­ро­ни вже пе­ре­жи­ли не один су­до­вий про­цес що­до за­кон­но­го «роз­лу­чен­ня», але слу­ги Фе­мі­ди на­ка­за­ли їм і на­да­лі спі­віс­ну­ва­ти ра­зом. Спра­ви ж ос­тан­ньої сьо­год­ні не наз­веш без­х­мар­ни­ми. З од­но­го бо­ку, со­лід­ною час­т­кою ак­цій во­ло­діє ком­па­нія «Ін­тер­лінк», а з ін­шо­го — «Ін­тер­пайп». Хто з них грає у цій струк­ту­рі пер­шу скрип­ку, хар­ків'яни й до­сі не зна­ють, хо­ча не­од­но­ра­зо­во вер­та­ли­ся з про­хан­ням роз'яс­ни­ти си­ту­а­цію. Але  су­дя­чи з то­го, що са­ме «Ін­тер­пайп» ви­яв­ляє до ХТЗ жва­ві­ший ін­те­рес, пра­цю­ва­ти до­ве­деть­ся, во­че­видь, са­ме з ним.

      У свою чер­гу, ця ком­па­нія має тіс­ні кон­так­ти з ро­сій­сь­кою фір­мою, яка цьо­го ро­ку пок­ла­ла на се­бе фун­к­ції дис­т­риб'юто­ра ХТЗ на су­сід­ньо­му рин­ку і пов­ніс­тю за­ва­ли­ла кон­т­ракт. Тоб­то за­мість 1000 зап­ла­но­ва­них ма­шин пос­та­ви­ла ли­ше приб­лиз­но 20, що дис­к­ре­ди­ту­ва­ло хар­ків­сь­ке під­п­ри­єм­с­т­во як на­дій­но­го пар­т­не­ра.

      Нев­да­лий ме­нед­ж­мент лі­зин­го­вої ком­па­нії не до­да­є оп­ти­міз­му ди­рек­ції трак­тор­но­го гі­ган­ту. «Сьо­год­ні «Ук­раг­ро­ма­шін­вест» во­ло­діє ак­ці­я­ми приб­лиз­но со­ро­ка під­п­ри­ємств віт­чиз­ня­но­го сіль­гос­п­ма­шу, — го­во­рить Пет­ро То­до­ров. — Про­те ком­па­нія не за­ре­ко­мен­ду­ва­ла се­бе впли­во­вим ін­вес­то­ром. Мож­на, зви­чай­но ствер­д­жу­ва­ти, що, во­ло­ді­ю­чи тре­ти­ною ак­цій під­п­ри­єм­с­т­ва, важ­ко ре­аль­но впли­ну­ти на си­ту­а­цію. Але це теж спір­не пи­тан­ня. У ви­пад­ку з тер­но­піль­сь­ким та хер­сон­сь­ким ком­байно­ви­ми за­во­да­ми, в яких ця ком­па­нія кон­со­лі­ду­ва­ла кон­т­роль­ні па­ке­ти ак­цій, теж не зроб­ле­но ні­чо­го ви­дат­но­го з точ­ки зо­ру за­лу­чен­ня ін­вес­ти­цій і роз­к­рут­ки. Що ж до «Ін­тер­пай­пу», то ця кор­по­ра­ція ще не ви­рі­ши­ла, чи хо­че ки­ну­ти­ся у вир ук­ра­їн­сь­ко­го сіль­гос­п­ма­шу».

      Але, нез­ва­жа­ю­чи на до­во­лі різ­кий ко­мен­тар, са­ме з лі­зин­го­вою ком­па­ні­єю пан То­до­ров бо­дай те­о­ре­тич­но пов'язує май­бут­нє сво­го під­п­ри­єм­с­т­ва. Ос­кіль­ки, на йо­го дум­ку, «Ук­раг­ро­ма­шін­вест» сьо­год­ні є най­ві­ро­гід­ні­шим по­куп­цем дер­жав­но­го па­ке­та. І як­що це ста­неть­ся, ви­щез­га­да­на­ струк­ту­ра зо­се­ре­дить у сво­їх ру­ках 53 від­сот­ки па­пе­ро­вих ак­ти­вів за­во­ду. Тоб­то фак­тич­но ста­не йо­го гос­по­да­рем.

      Хо­ча мож­ли­ві й ін­ші ком­бі­на­ції. На­ра­зі 36 від­сот­ків ак­цій ХТЗ перебувають у влас­нос­ті 11 юри­дич­них осіб. Великим хар­ків­сь­ким па­ке­том во­ло­діє фір­ма «Со­юз­Т­рейд» (22,48 від­сот­ка).  Ще 13 три­має у сво­їх ру­ках ке­рів­ний склад ХТЗ. Реш­та — 10,27 від­сот­ка — роз­по­ро­ше­на всі­єю Ук­ра­ї­ною, і будь-які спро­би зіб­ра­ти їх до­ку­пи не увін­ча­ли­ся ус­пі­хом. Схо­же, всі спів­в­лас­ни­ки вже вик­ла­ли на стіл дріб­ні кар­ти і те­пер че­ка­ють слуш­ної на­го­ди, аби пус­ти­ти в хід збе­ре­же­ні ко­зи­рі. І скіль­ки б не за­тя­гу­вав­ся про­цес при­ва­ти­за­ції, стра­те­гіч­но­го ін­вес­то­ра під­п­ри­єм­с­т­ва, швид­ше за все, слід очі­ку­ва­ти з-по­між зга­да­них ком­па­ній.

      При­най­м­ні на ак­тив­ну участь дер­жа­ви у ви­рі­шен­ні сво­єї до­лі за­вод­ча­ни біль­ше не роз­ра­хо­ву­ють. Точ­ні­ше, сто­лич­ні уп­рав­лін­ці вже доб­ря­че вто­ми­ли трак­то­ро­бу­дів­ни­ків імі­та­ці­єю бур­х­ли­вої учас­ті у ви­рі­шен­ні проб­лем віт­чиз­ня­но­го сіль­гос­п­ма­шу. Усі ра­ні­ше під­пи­са­ні ука­зи Пре­зи­ден­та і та­кі ж со­лід­ні прог­ра­ми та роз­по­ряд­жен­ня Каб­мі­ну на­ра­зі вже мож­на об'єд­на­ти в «гу­мо­вий» спи­сок, який ре­гу­ляр­но по­пов­ню­єть­ся обі­цян­ка­ми під­с­та­ви­ти уп­рав­лін­сь­ке пле­че або під­т­ри­ма­ти бюд­жет­ною грив­нею. Ос­тан­ній з та­ких про­ек­тів має наз­ву уря­до­вої прог­ра­ми «Ін­вес­ту­ван­ня ве­ли­ких під­п­ри­ємств ма­ши­но­бу­дів­ної га­лу­зі», до пе­ре­лі­ку яких внес­ли і ХТЗ. Щоп­рав­да, як го­во­рить Пет­ро То­до­ров, усі мі­ніс­тер­с­т­ва вис­ту­па­ють про­ти її прий­нят­тя. Але ос­кіль­ки є пря­ма вка­зів­ка Пре­зи­ден­та, то уп­рав­лін­ці за до­ку­мент, ма­буть, та­ки про­го­ло­су­ють. Але не біль­ше. Зго­дом для чер­го­вої «га­лоч­ки» зно­ву не знай­дуть гро­шей. Дер­жа­ва, за сло­ва­ми ди­рек­то­ра, «у цьо­му пи­тан­ні зав­ж­ди уми­ває ру­ки».

      Ак­ти­ві­зу­ва­ли­ся трак­то­ро­бу­дів­ни­ки в од­віч­но­му по­шу­ку обі­го­вих кош­тів зов­сім не ви­пад­ко­во. Під­п­ри­єм­с­т­во прий­ня­ло но­ву прог­ра­му роз­вит­ку, згід­но з якою, про­тя­гом нас­туп­них п'яти ро­ків має про­вес­ти пов­ну мо­дер­ні­за­цію сво­їх ви­роб­ни­чих лі­ній. Вар­тість онов­лен­ня — пів­мільяр­да гри­вень. І хо­ча ця су­ма виг­ля­дає сьо­год­ні кос­міч­ною, її до­ве­деть­ся знай­ти. В ін­шо­му ви­пад­ку всес­віт­ньо ­ві­до­ма ук­ра­їн­сь­ка мар­ка ка­не у Ле­ту як та­ка, що не впи­са­ла­ся у су­во­рі ре­а­лії рин­ко­вої кру­го­вер­ті.

  • І хліб, і до хліба

    Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>

  • Японський трактор у лізинг

    Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>

  • Аграрна арифметика

    Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>

  • Наша риба впіймала шхуну

    Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>

  • Росіяни хочуть солі?..

    Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>