І хліб, і до хліба
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Найбільший вітчизняний виробник сільськогосподарської техніки — Харківський тракторний завод — оголосив традиційну «різдвяну знижку» на свою продукцію. До кінця року аграрії зможуть купити трактори на 15 відсотків дешевше. А ті підприємства, що на конкурсних засадах отримали бюджетну компенсацію в обласних сільськогосподарських управліннях, сплачуватимуть за техніку ще на 30 відсотків менше. Тракторобудівники підрахували, що таким чином найбільш популярна модель трактора Т-150К, яка реально коштує 158 тисяч гривень, зі знижкою продаватиметься за 135 тисяч, а з бюджетною компенсацією — за 94 тисячі гривень. Окрім того, сільськогосподарські машини можна буде взяти в кредит, перший внесок за який зменшується відповідно до вартості техніки. Позички на придбання тракторів готові надавати аграріям банки «Аваль», Укрсоцбанк, Промінвестбанк та Приватбанк. ХТЗ уже уклав із банками відповідні угоди.
Утім сьогодні харківські машинобудівники живуть не лише очікуванням свят і збільшенням зимових продажiв своєї техніки. Тут прийняли нову програму розвитку і намагаються (поки що безуспішно) згуртувати своїх розпорошених акціонерів навколо ідеї модернізації підприємства.
Цього року Фонд державного майна ініціював продаж 27, 62-відсоткового пакета акцій Харківського тракторного заводу три рази поспіль. І стільки ж разів на власну iніціативу накладав суворе вето. Не стане доленосним у цьому зв'язку і грудень, оскільки рішення про початок нових торгів поки що не прийнято. Проте саме до цієї корпоративної частки майна тракторного гіганта потрапило в ціковиту залежність його майбутнє.
Судячи зi сказаного директором заводу Петром Тодоровим, за ХТЗ сьогодні ніхто особливо не б'ється: ні тобі ажіотажу, ні складної залаштункової гри. Власники давно розпорошених акцій час від часу збираються на спільні засідання у столиці і неквапливо розкладають паперовий пасьянс. Кожен із них може стати повноправним господарем ключового для регіону виробничого велета у двох випадках: якщо об'єднається із собі подібним або викупить у фонду державний пакет. Але розігратися на повну силу власники паперових активів наразі не поспішають. Подібне ж зволікання для підприємства вже стало фатальним, тому його дирекція з імен розрізнених співвласників більше не робить таємниці.
Найбільшим шматком приватизаційного пирога ХТЗ володіє ВАТ «Лізингова компанія» Украгромашінвест» — 26 відсоткiв підприємства. Сторони вже пережили не один судовий процес щодо законного «розлучення», але слуги Феміди наказали їм і надалі співіснувати разом. Справи ж останньої сьогодні не назвеш безхмарними. З одного боку, солідною часткою акцій володіє компанія «Інтерлінк», а з іншого — «Інтерпайп». Хто з них грає у цій структурі першу скрипку, харків'яни й досі не знають, хоча неодноразово верталися з проханням роз'яснити ситуацію. Але судячи з того, що саме «Інтерпайп» виявляє до ХТЗ жвавіший інтерес, працювати доведеться, вочевидь, саме з ним.
У свою чергу, ця компанія має тісні контакти з російською фірмою, яка цього року поклала на себе функції дистриб'ютора ХТЗ на сусідньому ринку і повністю завалила контракт. Тобто замість 1000 запланованих машин поставила лише приблизно 20, що дискредитувало харківське підприємство як надійного партнера.
Невдалий менеджмент лізингової компанії не додає оптимізму дирекції тракторного гіганту. «Сьогодні «Украгромашінвест» володіє акціями приблизно сорока підприємств вітчизняного сільгоспмашу, — говорить Петро Тодоров. — Проте компанія не зарекомендувала себе впливовим інвестором. Можна, звичайно стверджувати, що, володіючи третиною акцій підприємства, важко реально вплинути на ситуацію. Але це теж спірне питання. У випадку з тернопільським та херсонським комбайновими заводами, в яких ця компанія консолідувала контрольні пакети акцій, теж не зроблено нічого видатного з точки зору залучення інвестицій і розкрутки. Що ж до «Інтерпайпу», то ця корпорація ще не вирішила, чи хоче кинутися у вир українського сільгоспмашу».
Але, незважаючи на доволі різкий коментар, саме з лізинговою компанією пан Тодоров бодай теоретично пов'язує майбутнє свого підприємства. Оскільки, на його думку, «Украгромашінвест» сьогодні є найвірогіднішим покупцем державного пакета. І якщо це станеться, вищезгадана структура зосередить у своїх руках 53 відсотки паперових активів заводу. Тобто фактично стане його господарем.
Хоча можливі й інші комбінації. Наразі 36 відсотків акцій ХТЗ перебувають у власності 11 юридичних осіб. Великим харківським пакетом володіє фірма «СоюзТрейд» (22,48 відсотка). Ще 13 тримає у своїх руках керівний склад ХТЗ. Решта — 10,27 відсотка — розпорошена всією Україною, і будь-які спроби зібрати їх докупи не увінчалися успіхом. Схоже, всі співвласники вже виклали на стіл дрібні карти і тепер чекають слушної нагоди, аби пустити в хід збережені козирі. І скільки б не затягувався процес приватизації, стратегічного інвестора підприємства, швидше за все, слід очікувати з-поміж згаданих компаній.
Принаймні на активну участь держави у вирішенні своєї долі заводчани більше не розраховують. Точніше, столичні управлінці вже добряче втомили тракторобудівників імітацією бурхливої участі у вирішенні проблем вітчизняного сільгоспмашу. Усі раніше підписані укази Президента і такі ж солідні програми та розпорядження Кабміну наразі вже можна об'єднати в «гумовий» список, який регулярно поповнюється обіцянками підставити управлінське плече або підтримати бюджетною гривнею. Останній з таких проектів має назву урядової програми «Інвестування великих підприємств машинобудівної галузі», до переліку яких внесли і ХТЗ. Щоправда, як говорить Петро Тодоров, усі міністерства виступають проти її прийняття. Але оскільки є пряма вказівка Президента, то управлінці за документ, мабуть, таки проголосують. Але не більше. Згодом для чергової «галочки» знову не знайдуть грошей. Держава, за словами директора, «у цьому питанні завжди умиває руки».
Активізувалися тракторобудівники в одвічному пошуку обігових коштів зовсім не випадково. Підприємство прийняло нову програму розвитку, згідно з якою, протягом наступних п'яти років має провести повну модернізацію своїх виробничих ліній. Вартість оновлення — півмільярда гривень. І хоча ця сума виглядає сьогодні космічною, її доведеться знайти. В іншому випадку всесвітньо відома українська марка кане у Лету як така, що не вписалася у суворі реалії ринкової круговерті.
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>
Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>
Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>
Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>