Не мали запоріжці клопоту,

      Початком остаточного кінця «Нашого банку», про ліквідацію якого «УМ» повідомляла 19 листопада, стала третя декада листопада. Безпосередньо в Запоріжжі заступник голови НБУ Олександр Шлапак інформував громадськість, що АТ «Наш банк» де-факто втратило 80 відсотків свого капіталу і левову частку активів: «Фінансовий результат роботи банку — мінус 26,6 мільйона гривень», — констатував пан Шлапак.

      Надто нерозбірливі громадяни «купилися» на обіцянку високих відсотків, тож капітал запорізького «Нашого банку» на 70 відсотків складався з депозитних вкладів фізичних осіб. За словами Олександра Шлапака, найближчим часом гроші буде повернуто 1 558 вкладникам, які довірили махінаторам-обіцяльникам не більше двох тисяч гривень. Близько десяти мільйонів гривень ліквідатори «НБ» ще нашкребуть. Решті — а це 3 822 вкладники — доведеться набиратися терпіння — події розвиваються за сценарієм банкрутства інших банків. Головою ліквідаційної комісії, до речі, призначено Олександра Волкова, котрий паралельно опікується і процедурою банкрутства банку «Слов'янський». Не вельми «акуратно», скажемо так, опікується: правоохоронці свого часу повідомляли про порушення судової справи щодо нелегітимно діючого пана Волкова (не плутати з Волковим-нардепом), та якось минулося. І уточнити бодай якусь подробицю не вдалося.

      Чи вдасться вкладникам повернути своє? Претензійна робота ліквідаторів триває. До господарського суду подано 42 позови (кожний четвертий ініціювала обласна прокуратура), проте 25 заяв тимчасовому адміністратору повернуто. Мотивація? Не сплачено державне мито. Папери мандрують туди-сюди, а час спливає. У вкладників, до речі, залишається зовсім обмаль часу, аби оформити свої претензії: заяви ліквідаційна комісія приймає лише до 29 грудня. Хто прогавить цей термін, то до черги за своїми «кровними» не потрапить. Зрештою, оформлення претензії не гарантує повернення заощаджень. Принаймні в половини юридичних осіб, котрі значаться боржниками «Нашого банку», нічого конфісковувати (чимало фірм брали кредити «під заставу», маючи на балансі беушні стіл, стілець і телефон). Закон «Про банки і банківську діяльність» чітко регламентує процедуру ліквідації банків-банкрутів, систему ж завчасного реагування на проблемні ситуації фінансисти лише планують упорядкувати. Пан Шлапак інформував журналістів, що проект відповідних змін до чинного закону передано до Верховної Ради, профільний комітет його схвалив.

      Одвічне «Хто винен?» почало набирати обрисів. Персоніфіковано відповідальність за кількома кримінальними справами, порушеними свого часу «за фактом». Однак пан Шлапак «відважився» оприлюдити тільки одне прізвище — Ігоря Сергієнка, фактичного власника «Нашого банку». Утім це не було таємницею: екс-керівника банку «Еліта» і збанкрутілого «Нашого банку» затримали. Суд виніс ухвалу: взяти горе-банкіра під варту на два місяці. Адвокат запевнила, що її підзахисний не сидітиме. Справді, рішення місцевого суду Орджонікідзевського району Запоріжжя оперативно скасував апеляційний суд: достатньо двадцяти днів, аби розпитати чоловіка — що, де і коли. Отож Сергiєнка звiльнили, i того ж дня вiн лiг у лiкарню.

      Йому, до речі, інкримінують не лише зловживання службовим становищем та службову фальсифікацію, а й привласнення майна банку. З'ясувалося, що власник «Нашого» наклав лапу на дві рушниці. І навіщо вони банкіру?..