Не встигли ще у Вінниці влягтися пристрасті після недавнього суду над бандою квартирних убивць, котрі позбавляли людей життя заради заволодіння їхнім житлом, як область сколихнув новий судовий процес над нелюдами, на совісті яких—чотири жертви. Цього разу обвинувачували мешканців села Бортники, що відзначилися кривавими «подвигами» в Тульчинському та Немирівському районах. За спеціалізацію вони обрали напади на самотніх старих людей.
Крапку в кримінальній епопеї правоохоронці поставили у квітні минулого року після чергового нальоту — на село Торків. Зранку сусід звернув увагу на розбите вікно в хаті, де самотою мешкала баба Женя. Це видалось підозрілим, і чоловік зайшов на обійстя. Двері незамкнені, в хаті — суцільний розгардіяш (тут явно щось шукали), хазяйки немає. Терміново викликана слідчо-оперативна група знайшла хазяйку в криниці. Обмотане колготками обличчя і зв'язані за спиною руки не залишали сумнівів у насильницькій смерті.
Оперативникам пощастило: слідів довкола криниці не затоптали, тож їм вдалося взяти чудовий зразок відбитка, залишеного взуттям невідомого нападника. Опитування односельців додало ще кілька крупинок інформації. Продавці вечірнього магазину пригадали, як пізно ввечері двоє незнайомців купували пиво й горілку. Ще хтось звернув увагу на чужі «Жигулі» шостої моделі, які стояли на сусідній вулиці. В ході масованої перевірки в поле зору міліції потрапив і власник «шістки» із Бортників Віктор Романюк. До нього вирішили придивитись пильніше, бо за зовнішнім виглядом та одягом скидався на одного з вечірніх покупців. Коли продавцям пред'явили для упізнання фотографію Романюка, ті однозначно відповіли: «Він».
Тепер з'явились підстави завітати до підозрюваного із запитанням: що чоловік робив у Торкові, де він не має ні родичів, ні службових справ? Романюк помітно занервував, але пробував заперечувати будь-яку причетність до злочину. Та коли при обшукові в його домі знайшли кросівку, протектор якої точнісінько збігався зі слідом біля криниці, злочинець «поплив»: зізнався у нападі на бабу Женю, назвав спільників — брата дружини Павла Неруцу та його кума Василя Мериакри.
Перевірка членів групи на причетність до інших важких злочинів мимоволі примусила слідчих охнути. Крім крадіжок, злочинці зізнались у вбивстві старої жінки в селі Гриненки Немирівського району, яке вже кілька років висіло глухарем. Але найстрашнішим відкриттям слідства стали ще дві насильницькі смерті, які взяли на себе бандити і про які доти ніхто не знав. У серпні 2004 року в селі Вишківцях Немирівського району згоріла хата, в якій мешкало стареньке подружжя. Висока температура майже повністю знищила тіла господарів, тож їхні смерті цілком логічно списали на вогонь (в області щороку від побутових пожеж гинуть десятки людей). І тут, як грім з ясного неба, зізнання: «Це наша робота...»
З'ясувалося, трійця мала інформацію, що майбутні жертви живуть заможно, бо підторговують на базарі. Їх і обрали як об'єкт можливого нападу. Приїхали пізно ввечері, хитрістю виманили господаря надвір, потім вискочили із засідки й увірвались до хати, де розігрався останній акт трагедії. Романюк випитував у жінки, де сховані гроші, катуючи її електричним струмом, потім особисто зарубав чоловіка. «На прощання» злочинці облили хатній інтер'єр бензином з паяльної лампи й підпалили, аби не було слідів.
Правда, сліди візиту до Вишковець відшукалися в іншому місці — вдома у нападників. Крім речей, що належали загиблим, слідство вилучило сокиру, яку із залишками крові Романюк привіз назад у Бортники й закопав на власному подвір'ї. Та й згодом, на відтворенні обставин злочину, дійові особи вельми синхронно розповідали про скоєне та про свою роль у ньому. Цього цілком вистачило, щоб Романюка та Неруцу засудити до довічного ув'язнення, а Мериакри — до дванадцяти років позбавлення волі.
Бурхливі політичні пристрасті розгорілися у районному центрі Карлівка, що на Полтавщині, перед обранням голови районної ради. Коаліція у складі депутатів від «Батьківщини», «Блоку Петра Порошенка» та «Свободи» висунула тоді кандидатуру Петра Світлика. >>
Бійця АТО, який приїхав додому на реабілітацію після поранення в зоні бойових дій, уже з новими численними травмами голови госпіталізували до реанімації. За його життя борються лікарі у Вінницькому військово-медичному центрі. >>
Батькам школярів добре відома ситуація, коли син чи дочка приходять зі школи і скаржаться на однокласників — той б’ється, той обзивається, а той і взагалі проходу не дає. >>
Про тривалу відсутність мешканки Вінницького району заява в поліцію надійшла від брата зниклої лише 10 жовтня, оскільки той сам намагався знайти сестру й до останнього не вірив, що її немає серед живих. >>
Відомо, що 55-річний підприємець із Туреччини займався вантажними перевезеннями різних товарів та у справах часто відвідував Миколаїв. Саме в цьому південному місті йому влаштували справжню пастку, знаючи про його підвищену пристрасть до молоденьких дівчат. >>
Дачники стверджують, що бачили їх за цим заняттям і навіть знають в обличчя. Правоохоронці ж у листах повідомляють, що ведуть слідчо-розшукові дії. Ця історія майже анекдотична. І з неї можна було б посміятися, якби все не було так сумно. >>
