Якщо починати писати про «Молодість» наступного дня після церемонії закриття фестивалю — є величезний ризик скотитися до емоційних епітетів, в яких безславно потоне увесь заготовлений раніше фактаж. Бо атмосфера фестивалю — це справді щось неймовірне, і не капітулювати перед нею здатен хіба що зашкарублий прагматик. А коли перечекати день-другий — десь із підсвідомості починають давати про себе знати нотатки негативного характеру, яких за дев'ять днів кінофоруму назбиралося чимало. Ось за такого вагання і доводиться визначатися з головними тенденціями фестивалю, яких цьогоріч «вималювалося» предостатньо.