Нагадаємо, що 10 червня 2004 року в Київському музеї російського мистецтва відкрилася помпезна виставка «Український живопис 1945-1989 років. З приватних колекцій» під патронатом тодішнього віце-прем'єра з гуманітарних питань Дмитра Табачника. Виставку тоді ощасливив своєю присутністю і Леонід Кучма. Серед полотен інших українських художників-соцреалістів у експозиції були присутні роботи, які начебто належали пензлю Тетяни Яблонської. Хвора і старенька художниця не мала тоді змоги на власні очі подивитися ті роботи, зате бачила розкішний каталог виставки і категорично заперечувала своє авторство. Те, що представлено підробки, бачила і дочка Яблонської, і численні друзі й симпатики сім'ї, мистецтвознавці й художники. Причетні до виставки чиновники категорично відмовлялися дослухатися до претензій Гаяне Атаян, мовляв, виставку відмінити нереально, адже на неї чекають ого-го які люди.

Позавчора на «Молодості» видавництво «Кіно-Коло» презентувало один цікавий проект. Зважаючи на його «полігамність», зарахувати цей проект до якогось жанру не випадає. І ось чому. У лютому-травні у Центрі Курбаса відбувалися перегляди класики світового кінематографа, де кожну картину презентували відомі українські письменники, а сам проект мав назву «Кіноромани. Українські письменники про улюблені фільми». Зазвичай до невеличкої зали Центру Леся Курбаса набивалося чимало народу, і багато з тих глядачів зізнавалося потому, що навіть фільми, які бачили раніше, після такої «ввідної лекції» сприймали по-новому. Ініціатор переглядів, Станіслав Сукненко, вирішив, що ця ініціатива має бути продовжена вже у вигляді одноіменних книги та диску з фільмом, де записані ті «літературно-кіновечори». І ось тепер кожен бажаючий зможе придбати собі ці одкровення і познайомитися з нашими літературними бонзами вже інакше, через призму їхніх кіноуподобань.