«Хенде хох»: руки мили?
За іронією долі чи за дивним збігом обставин (може, й не за дивним) на вулиці під символічною назвою Європейська в селі Рованці під Луцьком ще напередодні найбільшого українського державного свята — Дня незалежності — розгорівся конфлікт майже європейського масштабу.
Почалося з того, що на редакційний телефон зателефонував невідомий чоловік і повідомив: «Ви знаєте, що на німецькому заводі сьогодні буде страйк? Я стороння людина, але те, що я почула про це підприємство, мене лякає. Треба щось робити, бити на сполох, не мовчати». Того ж дня ми вирушили на завод «Кромберг енд Шуберт Україна».
Деякі працівники виходили з прохідної після першої зміни, а в заводській їдальні, яка ще не функціонувала, сиділо кілька десятків людей, котрі не розходилися по домівках після нічної зміни. Вони чекали результатів переговорів своїх представників та адміністрації підприємства. Страйк, звичайно, це мало чим нагадувало, але сам факт того, що молоді люди (а працює на цьому заводі в основному молодь із Луцька та сіл Луцького району) відважилися бойкотувати наміри заводської адміністрації, вже був гідним уваги. Заводчани протестували проти того, що їх хотіли змусити працювати у святковий день, 24 серпня, хоча вони відпрацювали його, як і чимало українських підприємств та організацій, у спасівську суботу, 19 серпня.
«Не подобається — звільняйся. Безробітних на біржі вистачає», — так на несміливі закиди відповідало керівництво. А при ближчому розгляді проблеми виявилося, що права робочого люду на цьому заводі іноземний інвестор порушує не лише на День незалежності. Та ще й як порушує...