Не з рюкзаком, а з дипломатом

      Діловий туризм - важлива складова туристичної індустрії і одна з найперспективніших у світі й Україні. От тільки поки що цей бізнес у нас у зародковому стані. Суть ділового туризму найкраще висловлюється англійською абревіатурою MICE, що українською розшифровується як «ділові зустрічі, заохочувальні поїздки, конференції, виставки». Ця галузь туризму зародилася на Заході наприкінці 70-х років минулого століття. Бурхливий політичний та економічний розвиток вимагав проведення численних зустрічей, конференцій, переговорів, виставок та інших корпоративних заходів. Відтак виникла індустрія їхньої організації: розміщення в готелях, транспортне забезпечення, професійний переклад та багато інших супутніх послуг. Йшлося про обслуговування зустрічей та конференцій на найвищому державному та бізнесовому рівні, тож діловий туризм почав приносити великі прибутки. Зараз його частка на світовому ринку туристичних послуг складає майже 30%, і за очікуваннями експертів, у найближчі 10 років діловий туризм вийде у лідери індустрії.

      Вигода очевидна - організована корпоративна делегація у поїздках витрачає набагато більше грошей, ніж поодинокі туристи. Якщо ж десь має відбутися зустріч або конференція багатої фірми чи поважної міжнародної організації, то це просто «подарунок долі» як для місцевого бюджету, так і для реклами міста чи готелю.

      В Україні діловий туризм як повноцінна індустрія, лише спинається на ноги, але вже має чим похвалитися. Як розповів Володимир Царук, директор Центру інформації Національної туристичної організації, торік один iз кримських готелів виграв конкурс на проведення конференції НАТО, перемігши готелі країн-членів цього блоку. Чи не найголовніша перевага українських готелів - ціни, що, як правило, в кілька разів нижчі за європейські, тоді як сервіс відповідає найвищим світовим стандартам. Минулого року в українських готелях відбувалися також зустрічі великих світових корпорацій та конференції під егідою Євросоюзу.

      Вадим Грабарчук, директор однієї з фірм-операторів ділового туризму, найбільшим українським проектом у цій галузі називає «Євробачення» у Києві. «Багато іноземців, що приїздили тоді, казали, що бракує «сервісу гостинності», а багато просто не змогли приїхати, бо вже не було місць у готелях», - каже пан Грабарчук. За його словами, в Україні поки що бракує не так сервісу взагалі, як сервісу високого рівня. Це стосується готелів, конференц-залів та інших закладів.

      Лідером України у галузі ділового туризму, зокрема, проведеннi конференцій, за словами Вадима Грабарчука, є Одеська область. Завдяки цілеспрямованій діяльності облдержадміністрації, Одещина самостійно брала участь у виставках у Франції та Бельгії. Крим у зимовий час стає місцем багатьох міжнародних зустрічей та конференцій. Виділяється також Донецьк, де останнім часом VIP-будівництво не затихає. Багато іноземних інвестицій залучено до Львова. Туристична інфраструктура Карпат зараз лише розвивається, проте за десяток років цілком «дотягне» до курортів Словенії.

      Та найголовніше завдання для українського ділового туризму - об'єднати зусилля. Одним iз перших кроків у цьому напрямі стала виставка-конференція MICE-2006. 34 вітчизняних підприємства пропонували свої послуги з розміщення та обслуговування VIP-заходів. MICE у Києві проводять вже вдруге, і вона є, певною мірою, плацдармом для просування на міжнародну виставку ділового туризму IMEX, що відбудеться наступного року в німецькому місті Франкфурт. Як пояснює Володимир Царук, представити українські фірми на IMEX означає здобути європейських, насамперед, німецьких клієнтів. До того ж проведення в Україні міжнародних конференцій і виставок сигналізує й пересічному іноземцеві, що до нас можна їхати, бо тут є належні умови й безпека. Виставитися на IMEX - справа недешева. За словами Вадима Грабарчука, один квадратний метр виставкової площі у Франкфурті коштує 890 євро, а для того, аби повноцінно представити Україну потрібно не менш як 40 квадратних метрів. Тому ведуться переговори з організаторами IMEX про знижки українським підприємствам, як новачкам на виставці. Водночас пан Грабарчук сподівається, що частину витрат візьме на себе держава.

      Вадим Грабарчук очолює новостворену Асоціацію ділового туризму України, до якої входять підприємства, що залучені в галузі організації подорожей, коференц-сервісу, готельного сервісу тощо. Ця організація покликана представити Україну на міжнародному рівні та разом iз державою виробляти спільну стратегію розвитку галузі. На державному рівні поняття ділового туризму не відділене від туризму загалом. Відтак не існує цільової програми розвитку цього сегменту туристичної індустрії. Тим часом його частка складає, за словами пана Грабарчука, близько 15 відсотків від усього українського туризму, і надалі зростатиме, тож діловий туризм заслуговує на спеціальну увагу держави і окремий рядок у бюджетному фінансуванні національної туристичної галузі.