Нарешті здійснилося: чернівецький аеропорт передали в міську комунальну власність. Він, власне, в місті і розташований, але належав області. І питання його подальшої долі, тобто розвитку й осучаснення, вирішувалося довго і нудно - як мокре горить. Тобто не вирішувалось ніяк, обласна влада нічого для його розвитку не робила, але й передавати нікому не хотіла. Ласий шматочок, особливо земля - понад 120 га. Традиційна ситуація - «сам не гам, але й другому не дам».
Для Чернівців - міста з європейською культурою, неперевершеною архітектурою, перспективним туризмом - відсутність сучасного аеропорту практично зводила нанівець усі намагання керівників міста й області позиціонувати край як туристичний центр. Виглядає сьогодні летовище, мов споруда позаминулого століття, якої не торкнулась цивілізація. Його колектив лихоманить уже кілька років: внутрішні проблеми, перевірки і суди. Зрештою, обласне керівництво вирішило оголосити конкурс для івесторів. І вони не примусили себе довго чекати: у конкурсі взяли участь аж шість компаній. Це «Констант авіа» (Київ), «Українські середземноморські авіалінії» (Київ), «Аеросвіт» (Київ), авіакомпанія «Буковина», бізнес-центр «Буковинський і бізнес-центр «Буковина» (всі з Чернівців).
У серпні конкурсна комісія з питань передачі в довгострокову оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст області, яке перебуває на балансі комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Чернівці», з різних причин відмовила всім шістьом потенційним інвесторам у передачі аеропорту в довгострокову оренду. Серед основних причин, які не дозволили виявити переможця, - відсутність обгрунтованих пропозицій, які б свічили про сучасний підхід до розвитку аеропорту, відсутність належних підтверджень фінансової спроможності для реалізації заявлених конкурсних пропозицій та інвестиційних програм.
Влада Чернiвцiв вже неодноразово зверталася з пропозиціями до області передати аеропорт у міську комунальну власність, усвідомлюючи важливість цього об'єкта і необхідність навести лад у такому складному і заплутаному гос-подарстві. Але постійно хтось із керівників області та обласних депутатів підозрював у добрих намірах мерії і міських депутатів мало не злочинні прагнення захопити привабливу земельну ділянку і створити там ринок або розважальний центр.
Міський голова Чернівців Микола Федорук на подібні звинувачення лише розводив руками і казав, що коментувати нісенітниці не хоче. Ще й запропонував на сесії обласної ради елементарне, з точки зору здорового глузду, рішення. А саме: в угоді про передачу в міську комунальну власність аеропорту записати такі пункти, які б не дозволили охочим погріти руки на цій справі втручатись у роботу комунального підприємства, зокрема, заборонити перепрофілювання об'єкта, унеможливити втручання з боку депутатів та й навіть міського голови. Нарешті, після довгих роздумів і вагань, сесія обласної ради погодилась передати цей стратегічний об'єкт місту. Щоправда, за це про-голосувало 54 iз 104 депутатів. Сказати, що місто цьому дуже зраділо, також не можна. За роки зволікань і відповідної позиції «собаки на сіні» вже й ціни значно зросли на виконання необхідних робіт, та й аеропорт ще більше «обшарпався».
Але Микола Федорук запевняє, що до ювілею - 600-річчя першої письмової згадки про Чернівці, яке відзначатиметься в 2008 році, - місто зробить аеропорт відповідного рівня, аби не соромно було зустрічати гостей. Серед першочергових робіт - ремонт злітно-посадочної смуги, реконструкція освітлення тощо. На це вже вишукують кошти.
Загалом місто планує вкласти в аеропорт близько 30 мільйонів гривень. Звичайно, цього недостатньо. Але вже маючи аеропорт у міській комунальній власності, ці питання міська влада буде вирішувати значно ефективніше.
А поки що чернівецький аеропорт здійснює щоденні рейси до Києва та Румунії, двічі на тиждень - до Греції, Німеччини, Італії, а також приймає чартерні рейси. Працювати ефективніше не виходить - його смуга дозволяє приймати літаки вагою до 57 тонн, тож її потрібно якнайшвидше реконструювати.