І хліб, і до хліба
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Особливу увагу треба приділяти поросятам.
Клуби представників тiєї чи іншої сільськогосподарської галузi створювалися в області й раніше, але довго не «жили». Чому? Бо те, що насаджувалося згори, не завжди відповідало потребам внизу, вважають у Сумській дорадчій сільськогосподарській службі. «Клуб свиноводів вирішили створити, бо в процесі постійного робочого контактування з сільськими фахівцями побачили: тим бракує спілкування. Приходили до служби зі своїми питаннями, по консультації. І очевидним було, що проблеми в усіх дуже схожі. То й подумалося: який сенс пояснювати якісь речі кожному зокрема, якщо можна обговорити все разом, - розповідає директор дорадчої служби Михайло Мартиненко. - Було однозначним, що клуб має діяти на добровільних засадах: цікавить оголошена тема - приходь, не цікавить - прийдеш, коли матимеш потребу».
На запрошення відвідати перше засідання відгукнулися 25 чоловік - із Япільського, Лебединського, Буринського районів... Ділилися, обговорювали, а у відповідях на запропоновану анкету дали високу оцінку зібранню й зауважили: збиратися частіше, але вузькотематично - для більшої користі справи.
Таке вузькотематичне наступне засідання й запланував «батько» клубу, радник служби з питань тваринництва Анатолій Шевченко: організація повнораціонної збалансованої годівлі. Цю проблему як одну з найважливіших визначили самі свиноводи.
Готуватися так готуватися - селянина ж теорією не купиш! Тому на базі СЗАТ імені Шевченка в селі Гребениківка Тростянецького району, за згодою з керівництвом господарства, вирішили провести експеримент. Взяли три групи поросят приблизно однакової сорокакілограмової ваги. Першу протягом місяця годували так, як традиційно годували у господарстві. Другій групі до корму додавали мінерально-вітамінну добавку «Премікс». Третій, крiм того, що їла друга група, додали ще й соєвий шрот - потужне джерело білка, завдяки якому у свиней наростає не сало, а м'ясце. Корми приготували у дорадчій службі згідно з рецептурою, запакували і віддали в Гребениківку. А далі в експеримент не втручалися - аби все було об'єктивно.
Звичайно, каже Анатолій Шевченко, часу для досліду бракувало: якби свинки адаптувалися до визначеного їм харчу, процес ішов би ефективніше. Але й за цих умов експеримент, можна вважати, вдався. У першій групі середньодобовий приріст склав 363 грами, у другій - 637 грамів, у третій - 837. Ось вам і агітація фактом.
«Застосовувати шрот дуже вигідно, - говорить Анатолій Шевченко, але економічний стан господарств, практична відсутність поняття «менеджмент» та інші нюанси не дозволяють вдатися до справді раціонального годування».
Є проблема і з власністю, чи, може, ліпше сказати, з «ментальністю». Закупить керівник той сучасний корм, а зі спільної комори його, дивись, та й розібрали - ото вже й нагосподарювалися. Тому, швидше, досвід правильної годівлі застосують фермери, які самі собі господарі.
На розмову про найліпше меню для кабанчиків планують запросити й фахівця з Полтавського інституту свинарства. А далі можна буде розробляти інші теми: обладнання для свиноферм, селекції та можливої закупки високоякісного молодняка, альтернативних методів утримування свиней. Треба сподіватися, що й співрозмовники будуть.
А коли клуб «розкрутиться», то вже зможе працювати не при них, а самостійно, вважають у дорадчій службі. Говорити про це, звісно, рано, але ж справа варта того.
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>
Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>
Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>
Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>