Меню для кабанчика

21.10.2006
Меню для кабанчика

Особливу увагу треба приділяти поросятам.

      Клуби представників тiєї чи іншої сільськогосподарської галузi створювалися в області й раніше, але довго не «жили». Чому? Бо те, що насаджувалося згори, не завжди відповідало потребам внизу, вважають у Сумській дорадчій сільськогосподарській службі. «Клуб свиноводів вирішили створити, бо в процесі постійного робочого контактування з сільськими фахівцями побачили: тим бракує спілкування. Приходили до служби зі своїми питаннями, по консультації. І очевидним було, що проблеми в усіх дуже схожі. То й подумалося: який сенс пояснювати якісь речі кожному зокрема, якщо можна обговорити все разом, - розповідає директор дорадчої служби Михайло Мартиненко. - Було однозначним, що клуб має діяти на добровільних засадах: цікавить оголошена тема - приходь, не цікавить - прийдеш, коли матимеш потребу».

      На запрошення відвідати перше засідання відгукнулися 25 чоловік - із Япільського, Лебединського, Буринського районів... Ділилися, обговорювали, а у відповідях на запропоновану анкету дали високу оцінку зібранню й зауважили: збиратися частіше, але вузькотематично - для більшої користі справи.

      Таке вузькотематичне наступне засідання й запланував «батько» клубу, радник служби з питань тваринництва Анатолій Шевченко: організація повнораціонної збалансованої годівлі. Цю проблему як одну з найважливіших визначили самі свиноводи.

      Готуватися так готуватися - селянина ж теорією не купиш! Тому на базі СЗАТ імені Шевченка в селі Гребениківка Тростянецького району, за згодою з керівництвом господарства, вирішили провести експеримент. Взяли три групи поросят приблизно однакової сорокакілограмової ваги. Першу протягом місяця годували так, як традиційно годували у господарстві. Другій групі до корму додавали мінерально-вітамінну добавку «Премікс». Третій, крiм того, що їла друга група, додали ще й соєвий шрот - потужне джерело білка, завдяки якому у свиней наростає не сало, а м'ясце. Корми приготували у дорадчій службі згідно з рецептурою, запакували і віддали в Гребениківку. А далі в експеримент не втручалися - аби все було об'єктивно.

      Звичайно, каже Анатолій Шевченко, часу для досліду бракувало: якби свинки адаптувалися до визначеного їм харчу, процес ішов би ефективніше. Але й за цих умов експеримент, можна вважати, вдався. У першій групі середньодобовий приріст склав 363 грами, у другій - 637 грамів, у третій - 837. Ось вам і агітація фактом.

      «Застосовувати шрот дуже вигідно, - говорить Анатолій Шевченко, але економічний стан господарств, практична відсутність поняття «менеджмент» та інші нюанси не дозволяють вдатися до справді раціонального годування».

      Є проблема і з власністю, чи, може, ліпше сказати, з «ментальністю». Закупить керівник той сучасний корм, а зі спільної комори його, дивись, та й розібрали - ото вже й нагосподарювалися. Тому, швидше, досвід правильної годівлі застосують фермери, які самі собі господарі.

      На розмову про найліпше меню для кабанчиків планують запросити й фахівця з Полтавського інституту свинарства. А далі можна буде розробляти інші теми: обладнання для свиноферм, селекції та можливої закупки високоякісного молодняка, альтернативних методів утримування свиней. Треба сподіватися, що й співрозмовники будуть.

      А коли клуб «розкрутиться», то вже зможе працювати не при них, а самостійно, вважають у дорадчій службі. Говорити про це, звісно, рано, але ж справа варта того.

 

  • І хліб, і до хліба

    Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>

  • Японський трактор у лізинг

    Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>

  • Аграрна арифметика

    Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>

  • Наша риба впіймала шхуну

    Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>

  • Росіяни хочуть солі?..

    Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>