«Україна молода» звернулася до депутатів із двох протилежних таборів, аби вони висловили позиції щодо залишання чи не залишання Юрія Луценка в уряді Януковича після відходу звідти міністрів-«нашоукраїнців».
Євген Кушнарьов, фракція Партії регіонів:
- Є така відома народна мудрість: «Ніколи не кажи «ніколи». «Я ніколи не піду працювати в уряд Януковича», - казав Луценко. І що далі? Пішов. Потім: «Я піду з цього уряду разом із усіма [«нашоукраїнськими»] міністрами». І не пішов. Це, по-моєму, яскраво відображає стиль політичної поведінки цієї людини.
А те, що Юрій Луценко залишився в уряді, це добре. Я сподіваюся, що тепер усі бандити сидітимуть у тюрмах.
- Тобто Луценко залишиться працювати в уряді, незважаючи на те, що Партії регіонів як основній складовій правлячої коаліції його діяльність вельми не до вподоби?
- Його робота в уряді - це результат домовленості із Президентом. І принаймні на сьогодні питання про звільнення Луценка не стоїть. Я виходжу зі слів Прем'єр-міністра, який на засіданні уряду у середу сказав, що не має претензій до жодного з міністрів, які пройшли у Кабмін за квотою Президента або «Нашої України».
Борис Беспалий, фракція блоку «Наша Україна»:
- Те, що на цій посаді міністра, який очолює силове міністерство, де є 200 тисяч озброєних людей, спецнази, залишається людина Президента, якою є Юрій Луценко, - це дуже логічно і правильно. А щодо чуток про його ймовірний перехід у «Нашу Україну», щоб її нібито очолити, - знаєте, це добре, що у нас є свобода слова. Хоч інколи люди пишуть таке, що нікуди не лізе. Луценко - людина публічна, і він дуже чітко себе позиціонував, навіть на прес-конференцію прийшов у футболці спецназу, і заявив, що він на даний момент міліціонер, а не політик. Тобто перебуває поза всіма партіями і не займається партійним будівництвом. Хоча це, мабуть, йому було важко, адже за натурою Луценко - дуже політична людина. Якщо Луценко змінить свою позицію і скаже, що він знову не міліціонер, а політик, то «Наша Україна», як політична сила, думаю, йому не чужа. Але в практичній площині це питання наразі не стоїть - він активно зайнявся реформуванням внутрішніх сил, а це дуже важка і ще далека від завершення робота. Тому немає сенсу обговорювати питання про політизацію Луценка, якщо він цього сам не хоче.
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
