Польовий командир Майдану Юрій Луценко знову буде мiнiстром в уряді Януковича. (PHL.)
Сам Луценко не вважає себе зобов'язаним «Нашій Україні», і, перефразовуючи Сократа, його аргументи є чимось на кшталт «Безсмертний - мій друг, але воля Президента дорожча». Тому Юрій надалі готовий працювати на цій посаді. Луценко переконаний, що у лютому 2005 року його призначив міністром внутрішніх справ саме Президент Віктор Ющенко внаслідок революційних подій, волі Майдану. Тому позавчора ввечері прогноз Романа Безсмертного про те, що Юрій Луценко особисто пояснить причини своєї відставки на окремій прес-конференції, не здійснився. Прес-конференція відбулася, відчуваючи «історичний кінець ери Луценка в МВС», тут зібралося до біса журналістів, яких ледь вміщувала простора зала... Але не сталося.
Звісно, інформація про те, що Луценко нібито залишається на посаді, вже витала в кулуарах. Але перші 10 хвилин по суті були фактичним прощальним звітом революційного міністра. Він мовив про досягнення МВС, за його каденції: самоочищення міліції від «перевертнів у погонах», задокументовані злочини попередників на чолі з Кучмою, удар по організованій злочинності, перетворення МВС із репресивного органу на правоохоронний та його деполітизація. Тож усі спокійно сприймали інформацію й про написану Луценком заяву, і про слова Президента в приватній розмові з керівником МВС, що роль «помаранчевого міністра» в уряді вичерпана. Але коли Юрій Віталійович підвів до висновку, що він таки залишається, журналістська маса просто вибухнула здивуванням.
«Учора (в середу. - Ред.) Президент ухвалив рішення, що мені краще, незважаючи на всі інші негативні наслідки, які можуть виникнути у зв'язку з таким кроком, написати заяву про відставку. Я подав її Президенту, оскільки не є членом «Нашої України» і її представником в уряді... Сьогодні (у четвер. - Ред.), о дев'ятій ранку Президент України повідомив мені про своє рішення, аби я і далі продовжував свою діяльність на посаді міністра внутрішніх справ. Це рішення підтримане Прем'єр-міністром і Головою Верховної Ради», - наголосив Луценко.
Ніч із середи на четвер, після поданої заяви, далася міністру нелегко. За словами Луценка, він прийшов додому рано - о 22.00 - й одразу занурився в інтернет, щоб відволіктися від важких думок. За комп'ютером сидів до другої ночі й це нібито пішло йому на користь. Адже міністр каже, що в окремих журналістських публікаціях ознайомився із грішками підлеглих з регіонів і взяв отриману інформацію «на олівець». Утім оптимізму не було. «До п'ятої ранку вдома не спав ні я, ні дружина, ні обидва сини, - каже він. - Першою про ранкове рішення Президента дізналась дружина, яка була не в захваті ні від учорашньої події, ні від сьогоднішньої».
Чи то гарну, чи то не дуже (на смак дружини) новину до квартири міністра приніс його помічник, адже зв'язатися із самим Луценком було неможливо.
Життя налагоджується! Тому Юрій Віталійович перш за все відкликав свою заяву про відставку з Верховної Ради. «Президент, Прем'єр та спікер прийняли рішення, я йому підкоряюся. Скажу - із задоволенням підкоряюся, бо хочу далі орати плугом», - каже керівник МВС. Він сподівається, що таке рішення підтримає й чимало простих людей. Цікаво, що після того, як він увімкнув свою мобілку, ті, хто знає номер, завалили його вітальними есемесками. «Ця підтримка - не індульгенція, а колосальна відповідальність, - додає Луценко i стверджує, що на посаді міністра він ніколи не скоював злочинів. - Так, помилявся, але не мав бізнесу в МВС, не будував дач, не купував земель, не продавав посад, не будував майбутнє своєї сім'ї».
Незрозуміло, чому Юрій Луценко дещо «в штики» сприйняв питання російського журналіста, який цікавився, чому Президент за ніч змінив своє рішення щодо нього. «Телеканалу «Росія», мабуть, важко збагнути, що в нас немає тоталітарних методів прийняття рішень царем-батюшкою, ми в дискусіях знаходимо раціональне зерно!» - так i не відповів на питання міністр. Коли вже українські ЗМІ почали наполягати на прямій відповіді, знову сказав про «досягнуте консенсусне рішення Президента, Голови ВР і Прем'єр-міністра».
От тільки один з учасників цього консенсусу - Олександр Мороз - заявив, що питання відставки міністрів Президент Віктор Ющенко не обговорював ні з ним, ні з Віктором Януковичем.
Відтак важко розібратися, хто саме залишає за Луценком міністерський портфель. Адже якщо Безсмертний у четвер вранці стверджував, що «Юра йде у відставку», то керівник фракції СПУ Василь Цушко категорично заперечував факт написання колишнім соціалістом заяви на звільнення. Можливо, соціалісти щось знають, але приховують? Імовірно, що спікер, як лідер СПУ, таки зіграв певну роль у нинішніх проблемах свого екс-колеги по партії?
Разом із чутками про відставку Луценка з МВС побільшало й поголосу про те, що саме він може очолити партію «Народний союз «Наша Україна».
«Я не вважаю, що мій перехід в НСНУ допоможе країні більше, ніж моя робота в МВС. Якби я був спокійним за Україну, то пішов би на іншу посаду», - спростував цю інформацію сам Луценко.
Втім Юрій Віталійович не виключив, що після того, як складе з себе міністерські повноваження, створить свою політичну силу.
«Антикризовики» гострять ножі
Позавчора ввечері відбулося засідання ради «антикризової» коаліції, присвячене питанню відставки міністрів «Нашої України». У ньому взяли участь лідер СПУ, спікер парламенту Олександр Мороз, лідер ПР, Прем'єр-міністр Віктор Янукович, перший заступник Голови парламенту Адам Мартинюк, віце-прем'єр Андрій Клюєв, керівники депутатських фракцій, що входять у раду коаліції.
Як інформує прес-служба парламенту, за підсумками наради Голова ВР дав відповідні доручення профільним комітетам. Вирішено, що коаліція розгляне питання про заміну «помаранчевих» міністрів «після проведення необхідних регламентних процедур».
«Розуміючи, що суспільству і державі було б корисне розширення коаліції, продовження політичної реформи, у першу чергу посилення ролі місцевих рад і нейтралізація штучної напруги по лінії «Схід-Захід», «антикризова» коаліція заявляє про те, що стабільність влади буде забезпечена за будь-якого розвитку політичної ситуації. У той же час вона не заперечує проти розширення коаліції або за рахунок фракцій парламенту, або індивідуального членства на основі положення регламенту», - відзначається в рішенні провідних «антикризовиків».
Прикметно, що один із них - керівник Компартії Петро Симоненко - заявив: коаліція «регіоналів», комуністів та соціалістів може звільнити не лише тих чотирьох урядовців, що написали рапорти про звільнення, а й міністра оборони Анатолія Гриценка та мiнiстра закордонних справ Бориса Тарасюка, навіть якщо вони самі не напишуть заяви. Нагадаємо, ці міністри відносяться до квоти Президента й призначаються главою держави.
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
