«Якщо караван розвернеться на 180 градусів, останній верблюд стане першим»

      Про те, якого болючого «удару в спину» зазнала Народна партія Володимира Литвина у Полтаві, «УМ» вже розповідала. Йдеться, нагадаємо, про те, що фундатори обласної організації НП на чолі з незмінним провідником Петром Ківшиком і всіма (!) чотирма депутатами облради від «литвинівського» блоку оголосили про заснування оргкомітету зі створення осередку нової партії - Української аграрної. Тож позавчорашній приїзд до Полтави лідера Народної партії, колишнього спікера парламенту, а тепер - віце-президента Національної академії наук, став своєрідним контрударом у відповідь на дії «відступників».

      Як з'ясувалося, ситуацію з нинішнім «відпливом» від НП і дрейфом у бік новоствореної Аграрної партії багатьох учорашніх активістів пан Литвин не вважає розколом чи, тим паче, трагедією. Навпаки - лише «радий такій ініціативі», оскільки з'явилася можливість під більш-менш пристойним приводом позбутися «баласту», який не мав уявлення про суть партійного структурування суспільства. За словами голови Народної партії, цього року кількість її членів зменшилася на 140 тисяч. Але й нинішнє величезне «військо» з 530 тисяч «багнетів» не викликає в його провідника особливого замилування. Адже, на думку партвождя, «далеко не всі з цих 530 тисяч знають про те, що вони належать до Народної партії. Як не будуть знати і про те, що вже опинилися в Аграрній. Нам така партія не потрібна».

      При цьому «перебіжчиків», особливо з числа тих, які одержали мандати депутатів місцевих рад за списками його блоку, Литвин називає не інакше як «зрадниками», а нову партію, створювану під «патронатом» Міністерства аграрної політики, - «політизованою аграрною профспілкою». Екс-спікер такий обурений, що навіть висловлює готовність «особисто взяти фарбу» для того, щоб написати «великими кривими літерами» на парканах колишніх соратників слово «зрадники»... Володимир Михайлович до всього переконаний, що «прийдуть вони ще» до литвинівського воза так само, «як сьогодні деякі люди біжать до Януковича, хоча ще півроку тому не давали навіть гривні за його повернення в уряд». У цьому контексті Литвин згадує відому приказку: при русі каравану місце останнього верблюда зовсім не означає, що він найгірший, бо «якщо караван розвернеться на 180 градусів, то верблюд той виявиться першим».

      Під час прес-конференції у Полтаві кореспондент «України молодої» нагадав Володимиру Литвину про те, що найголовнішим аргументом на користь «відходу» від його партії під час «поховального» зібрання обласної організації стало більш ніж несподіване для «рядових» партійців рішення політвиконкому про перехід НП в опозицію до нинішньої влади. Що означає ця опозиційність і як вона реалізовуватиметься на практиці?

      Як з'ясувалося, «опозиціонер» Литвин не такий страшний, як його малюють. Хоча б тому, що опозиційність колишнього Голови ВР швидше загальнофілософська, ніж практична. «Будь-яка партія, яка не пройшла до парламенту, автоматично переходить в опозицію до влади, - зазначив Володимир Литвин. - Звісно, є у неї й інші варіанти: приєднатися до переможця або визнати, що це невдалий політичний проект, який варто закрити. Чи діяти за принципом: віз дорогу покаже...

      Так, ми проголосили: партія сьогодні в опозиції. Але, на відміну від загальноєвропейської практики, наша влада сприймає опозицію як ворогів. І намагається «зачистити» поле, в тому числі й штучним створенням нових політичних партій... Не хотів би, щоб однопартійці сприймали нашу опозиційність як заклик до того, що завтра треба брати вила і йти на вулицю. Йдеться насамперед про необхідність мати власну позицію. Якщо наше бачення процесів і наші пропозиції щодо тих чи інших дій збігаються - ради Бога, називайте це співпрацею з владою. Не збігаються - хай називають це опозицією».