За словами пана Мойсеєва, неприязнь Леся Танюка до Молодого театру триває уже кілька років поспіль. І причиною цих «теплих стосунків», на думку Станіслава Мойсеєва, могло стати ... приміщення театру, яке у 1997 році Лесь Степанович, цитуємо лист колективу Голові комітету з питань культури і духовності Володимиру Яворівському, спробував «відчужити на користь новоствореного тоді Лесь Курбас-центру, очолюваного Корнієнко Н.М»(дружиною Леся Танюка. - Авт.). Приміщення, як відомо, залишилося за театром, але, йдеться далі в листі, пан Танюк почав досить критично відгукуватися в пресі про рівень прем'єр Молодого театру та його творчу політику. «Жодним чином не заперечуючи права кожної людини на власну думку і оцінку, - пишуть актори, - ми, однак, маємо беззаперечне право очікувати від відомого театрального діяча, режисера в минулому, голови НСТДУ, народного депутата, хоча б якоїсь аргументації своїх емоційних заяв. Однак Лесь Танюк жодним чином не спромігся це зробити». Мабуть, «приятелювали» б вони так і далі, якби не новий розвиток подій.
Наприкінці минулого театрального сезону дирекція театру розпочала службове розслідування, об'єктом якого стала малоефективна, на думку керівництва, робота служби з організації глядача театру та особисто її керівника, заступника директора Гранка Я.Є. Річ у тім, що показники відвідуваності театру різко знизилися, а факти, які потім були виявлені, справді засмучували і виглядали досить підозріло. Як зазначено у відповідному Акті, що зберігається у профкомі театру, «під час розслідування в присутності представника КРУ Головного управління культури у м.Києві та юриста комісією встановлено присутність у залі великої кількості глядачів без квитків (до 140 безбілетників при глядачевій залі у 400 місць)». Ну, а пан Гранко, який за сумісництвом є заступником пана Л.Танюка у Національній спілці театральних діячів України, не довго думаючи, написав листа на ім'я мера Києва Леоніда Черновецького (цей лист був підкріплений і супроводжувальним листом народного депутата Танюка), де розповів про «зловживання», які начебто процвітають у театрі. Місто відреагувало досить оперативно - в серпні до Молодого були делеговані представники КРУ, які не підтвердили жодного «зловживання», про які писав пан Гранко. Втім навіть після цього втішного вердикту ситуація у Молодому поки що далека від суто творчої. Яка вже тут творчість, коли театр буквально «тіпає»...
Зараз Станіслав Мойсеєв каже про те, що театральні конфлікти можуть бути досить тривалими і жорстокими. І вже сам пише листи до Верховної Ради, голови секретаріату Президента України Балоги, віце-прем'єр-міністра України Табачника, голови Національної Ради з питань культури і духовності при Президентові України Жулинського, де розповідає про ситуацію, що склалася в Молодому. Він зовсім не впевнений у тому, що відтепер люди з КРУ чи інших контролюючих органів приходитимуть до театру лише як глядачі, а не для того, щоб виконувати свої професійні обов'язки. Найкраще колегу Мойсеєва сьогодні розуміє художній керівник театру імені Лесі Українки Михайло Рєзнікович...
ТВОРЧІ ПЛАНИ
Зараз у роботі в Молодому театрі «Четверта сестра» сучасного польського драматурга Юліуша Гловацького (постановник - Станіслав Мойсеєв), «Дуже проста історія» Марії Ладо (постановник - Тарас Криворученко), а в найближчих планах - п'єса Тетяни Іващенко «Закляття циганки» (постановник - Юрій Одинокий) та «Конотопська відьма» Богдана Жолдака за повістю Григорія Квітки-Основ'яненка (постановник - Микола Яремків).