Вимита й свіженька столиця Буковини святкувала свій п'ятсот дев'яносто восьмий день народження. За два роки український «маленький Париж» відзначатиме круглу дату. Чи не найголовнішою подією цьогорічного святкування стало відкриття на площі Філармонії фонтану з музично-світловим ефектом. Щоправда, багато чернівецьких митців кажуть, що водограй не надто вдався: надто вже він невиразний і ріденький. Згадану площу до Дня міста відреставрували, знісши «під шумок» старовинний румунський ринок. Кажуть, це була доволі цікава споруда в румунському стилі, і її спершу взялися були реставрувати. Та щось там не вийшло з реставрацією, а «ламати - не будувати».
Найбільші святкові концерти, крім площі Філармонії, відбувалися ще й на Соборній площі. Масового слухача розважали піснями естрадні співаки, починаючи з Іво Бобула і закінчуючи Таїсією Повалій. Протягом вихідних мало не на кожній вулиці міста лунала музика. Виступали різноманітні дитячі колективи, відбувся парад духових оркестрів, традиційно вирували різноманітні ярмарки: від книжкових до кондитерських. Оскільки Чернівці - місто багатонаціональне, то представники національних меншин вирішили влаштувати свято «Ми - українці»: німці, румуни, поляки, молдавани пройшли Чернівцями барвистою ходою. Та чи не найнесподіваніший і найекзотичніший вигляд мав парад комунальної техніки. На Театральній площі тривав несамовито запашний і барвистий захід - виставка квітів, а Художній музей прихистив у своїх стінах неймовірно вишукану виставку народних жіночих убрань із приватних колекцій.
Традиційно День Чернівців збігається із Днем художника. Тому виставок образотворчого мистецтва теж не бракувало. Свій внесок у святкування дня народження рідного міста зробив і скандально-відомий художник-перформенсист Анатоль Федірко. Більшість чернівецьких художників тяжіють до класичного малярства. Тому до творчості Федірка ставляться дещо скептично, але водночас ревниво. Адже пан Анатоль зі своїм авангардом частіше за інших мандрує «європами». Торік, про що вже писала «УМ», пан Анатоль на горищі старого чернівецького будинку знайшов картину. Три закордонні експертизи практично підтвердили, що знайдена робота належить пензлю всесвітньо відомого художника Казимира Малевича. Анатоль Федірко на фасаді своєї маленької художньої галереї встановив професору Малевичу невеличкий дерев'яний пам'ятник у жанрі об'ємного живопису. На пам'ятнику художник напівстоїть-напівсидить у австрійському дерев'яному кріслі «Тонет». Сам пам'ятний знак - синьо-біло-червоно-чорний.