Жан у Задзеркаллі

      Французький адвокат Жан Паньє судиться з Україною. Про це  написала нещодавно газета «Фігаро» з посиланням на інтернет-видання Capital.fr. Унікальну історію стосунків Жана Паньє з українською Фемідою, перефразовуючи назву однієї славетної книжки, можна було б назвати «Жан у Задзеркаллі». Понад два роки він відбув у Лук'янівському СІЗО. Сам Паньє уточнює — 830 днів.

      Передісторія поневірянь 61-річного Жана Паньє почалася ще в 1992 році, коли він, за визначенням «Фігаро», «найкращий французький фахівець у галузі митного права», а також успішний паризький адвокат, вирішив поїхати шукати долю в Україну. Початок не пророкував нічого поганого: працював у Києві адвокатом і репрезентував інтереси таких відомих компаній, як «Ер Франс», «Електрісіте де Франс», «Газ де Франс». Тут одружився. В подружжя Паньє народився син. Відтак частину своїх заробітків Жан Паньє вирішив інвестувати в київську нерухомість, і це стало його основним заняттям.

      Перші проблеми почалися на сімейному грунті — з розлученням, тривалими судовими справами довкола права на дитину (сторони дійшли до Верховного Суду України), вивезенням сина до Франції... Але це вже в доволi далекому минулому, і ті проблеми виглядають доволi невинно у порівнянні з тим, що Жана Паньє очікувало в 2002 році, коли він вирішив розірвати угоду на винайм одного зі своїх офісних приміщень з компанією «Фінансово-консалтингова група», до якої мав відношення родич тодішнього міністра закордонних справ Анатолія Зленка. Починаючи з жовтня 2001 року ця компанія не платила жодної копійки за оренду приміщення в самому центрі столиці, за дві сотні метрів від Адміністрації Президента. Жан Паньє звернувся в Печерський суд з вимогою виселити недобросовісного орендаря — і виграв процес. Апеляції не було, але й судові виконавці не поспішали. Тоді він запросив слюсаря, озброївся судовим рішенням і запросив кілька телекамер, під прицілом яких були зламані двері, замінений замок, а меблі компанії було вивезено в гараж — щоб потім їх повернути власникам. Пізніше Жана Паньє звинуватять у зникненні низки речей, а також одного контракту. Далі цитую «Фігаро»: «Жана Паньє відразу ув'язнили, а його майно конфіскували... Піклуючись про добрі стосунки з режимом Леоніда Кучми, посольство Франції залишає французького адвоката гибіти в тюрмі».

      Після Помаранчевої революції про французького в'язня заговорили в його рідній країні: з'явилася стаття в газеті «Ліберасьйон», вийшов репортаж на першому телеканалі. Голова парламентської групи в Національній Асамблеї Франції Тьєррі Маріані неодноразово звертався до французької та української влади. Але справа зрушила лише тоді, коли інший депутат Національної Асамблеї Жан-Луї Дебре прилюдно розповів про цю історію тодішньому Прем'єр-міністрові України Юлії Тимошенко під час її перебування у Парижі в червні 2005 року. Оскільки існувала певна загроза зриву офіційного візиту Президента України, Жана Паньє через три дні амністували і випустили на волю, а ще через чотири він зумів добитися до Віктора Ющенка, який у рамках візиту зустрічався з українською діаспорою в Парижі.

      Мені тоді довелося висвітлювати цей візит для радіо «Свобода», і все це я бачив на власні очі. Ось як «Фігаро» написала про це: «Президент України Віктор Ющенко, якого отруїла діоксином секретна служба його попередника і внаслідок чого у нього спотворене обличчя, особисто пообіцяв, що справу Паньє переглянуть, а майно йому повернуть. Але коли позивач звернувся до Верховного Суду України, ця судова інстанція мала цинізм вимагати в нього 300 тисяч доларів «витрат на справу».

      Оскільки за рік справа не зрушила з місця, 16 червня 2006-го. Жан Паньє виступив на українсько-французькій економічній конференції в Сенаті. Він вирішив не загортати свої слова «в папірчики», звертаючись до півтори сотні відомих французьких бізнесменів: «Якщо ви хочете займатися бізнесом в Україні, попередьте вашу дружину, щоб вона була готова приїхати за вами до Києва в тюрму — після того як український уряд конфіскує все ваше майно».

      Ось що розповів мені телефоном із Парижа Жан Паньє: «Мій виступ у Сенаті був додатковою нагодою привернути увагу українського уряду, тому що був присутній міністр (тодішній керівник Мінекономіки Арсеній Яценюк. — Ред.). Журналісти почали ставити йому запитання про мою справу, пропонували нагадати про неї Вікторові Ющенку, на що міністр відповів, що в цьому не варто розраховувати на нього. Крім того, як один з аргументів він вказав, що в Україні кожен несе свій хрест». Наступного дня ця фраза стала назвою статті в газеті «Франс-суар»,— резюмує Паньє.

      Жан Паньє розповів також, що минулого тижня заступник голови комітету із закордонних справ іншої палати парламенту — Сенату, який є також головою групи дружби «Україна —Франція» в Сенаті, звернувся з листом до посла України в Парижі, однак відповіді поки що немає: «Україна вдає, що не чує, тому що, на мою думку, Українська держава не здатна контролювати корупцію, якщо вона доходить до певного рівня, і це — велика проблема», — резюмує Паньє.

      Жан Паньє повідомив, що рік тому подав позов проти України до Європейського суду з прав людини і чекає відповіді зі Страсбурга щодо прийняття справи до розгляду, а також готує позов у паризький суд, вимагаючи стягнути з України загалом 8 мільйонів доларів. Жан Паньє каже, що збирається йти до кінця.