Кому слона?..

      Пер­шу уні­каль­ну зна­хід­ку на уз­бе­реж­жі Азов­сь­ко­го мо­ря бу­ло зроб­ле­но ще на­пе­ре­дод­ні Ве­ли­кої Віт­чиз­ня­ної вій­ни. Дос­те­мен­но ві­до­мо, що єди­ний на той час ске­лет пів­ден­но­го сло­на (зав­виш­ки 4,5 мет­ра!) фа­шис­ти ви­вез­ли до Ні­меч­чи­ни, звід­кі­ля йо­го з ве­ли­ки­ми труд­но­ща­ми вда­ло­ся пе­реп­ра­ви­ти до Зо­о­ло­гіч­но­го му­зею Санкт-Пе­тер­бур­га...

      Пів­день Ук­ра­ї­ни вза­га­лі ба­га­тий на уні­каль­ні зна­хід­ки. «Ук­ра­ї­на мо­ло­да» сво­го ча­су роз­по­ві­да­ла про від­к­рит­тя по­хо­ван­ня кіль­кох пів­ден­них сло­нів не­по­да­лік се­ла Жов­т­не­ве (Ток­маць­кий ра­йон). У дер­жа­ви не вис­та­чи­ло кош­тів, аби уні­каль­ні ске­ле­ти не роз­тяг­ну­ли ви­пад­ко­ві ко­па­чі. До­хо­ди­ло до то­го, що сло­ня­чі бив­ні «ар­хе­о­ло­ги» но­си­ли ву­ли­ця­ми рай­цен­т­ру, а спів­ро­біт­ни­ки Кра­єз­нав­чо­го му­зею ледь не бі­га­ли за ни­ми, аби ті пос­ту­пи­ли­ся зна­хід­кою!..

      Дня­ми ста­ло ві­до­мо, що на кіс­тяк «яко­їсь тва­ри­ни» наш­тов­х­нув­ся ще один за­по­рі­жа­нин (де са­ме — вка­зу­ва­ти не бу­де­мо, аби не спро­во­ку­ва­ти «роз­коп­ки»). Пів­то­ра­мет­ро­ва ще­ле­па, дов­жи­на ске­ле­та — май­же двад­цять кро­ків, ви­со­та — приб­лиз­но три мет­ри. Де­я­кі фраг­мен­ти, аби по­ка­за­ти ро­ди­чам, чо­ло­вік при­тяг­нув з бе­ре­га до­до­му (до­сі збе­рі­гає у кліт­ці для кро­ли­ків!). Ствер­д­жує, ні­би те­ле­фо­ну­вав до шко­ли, Кра­єз­нав­чо­го му­зею, уп­рав­лін­ня куль­ту­ри... Скрізь від­ма­ху­ва­ли­ся. А бе­рег про­дов­жу­вав об­си­па­ти­ся, і з-під плас­тів вис­ту­па­ли но­ві фраг­мен­ти «чу­до­вись­ка». До­ки під час не­дав­ньо­го об­ва­лу кіс­тяк не зник під тов­с­тим ша­ром піс­ку.

      Ко­ли ж сен­са­цій­на но­ви­на бу­ла оп­ри­люд­не­на од­ні­єю з міс­це­вих те­лес­ту­дій, на міс­це по­хо­ван­ня до­іс­то­рич­ної тва­ри­ни ви­ї­ха­ли спів­ро­біт­ни­ки Кра­єз­нав­чо­го му­зею. Єди­ний в об­лас­ті па­ле­он­то­лог Та­ма­ра Дер­кач уні­каль­ність зна­хід­ки під­т­вер­д­жує, вод­но­час зас­те­рі­га­ю­чи, що вис­нов­ки, пів­ден­ний слон це чи якась ін­ша тва­ри­на ще дольо­до­ви­ко­во­го пе­рі­о­ду, фа­хів­ці зроб­лять піз­ні­ше, ко­ли ог­ля­нуть не ли­ше ве­ли­чез­ні зу­би, кот­рі «ек­с­по­ну­ють­ся» на при­ват­ній кро­ле­фер­мі. Аби ж до­ко­па­ти­ся до пів­ден­но­го сло­на (не­о­фі­цій­но пре­ва­лює са­ме ця вер­сія), не­об­хід­но спо­ряд­жу­ва­ти ек­с­пе­ди­цію. А гро­шей кат­ма.