Батьки вбитих дітей Вінниччини Галина Нежевська, Валентина Хрищинюк і Людмила Білан апелюють до правоохоронців на прес-конференцiї. (Фото УНІАН.)
Застрелені, забиті до смерті, закатовані, згвалтовані... Від жахливих випадків, про які розповідають члени організації «Батьки убитих дітей Вінниччини» Галина Нежевська, Валентина Хрищинюк і Людмила Білан, волосся стає дибки! I це при тому, що імена багатьох убивць i гвалтівників у Вінниці добре відомі, місцева преса неодноразово висвітлювала ці резонансні справи, а батькам дівчаток, яких жорстоко згвалтували синки вінницьких крутіїв, навіть доводилося перекривати рух у центрі міста, щоб правоохоронці нарешті їх почули!
Але правоохоронцi чути не хочуть. Рік тому прокурор області Олександр Шморгун навіть викликав наряд міліції, яким відгородився від посивілих від горя людей. Мало цього, члени організації «Батьки убитих дітей Вінниччини» відверто звинувачують окремих посадових осіб прокуратури навіть у замовленні та організації вбивств! Люди кажуть, що однією з причин нерозкриття скоєних важких злочинів є те, що посадові особи прокуратури приховують цей жахливий кримінал від обліку.
Конкретні приклади. У тому, що окремі посадовці прокуратури самі замовляють та організовують убивства, переконаний Володимир Маляренко. Він каже, що його 25-річного сина Тараса було вбито саме на замовлення з прокуратури ще 11 серпня 1998 року. Причина смерті досi не встановлена. Кримінальну справу після тривалої боротьби батьків за справедливість було порушено лише у 2005 році! А перед цим були й замахи — спочатку невідомі ледь не вбили Тарасового батька, а згодом скоїли замах i на матір. Батьки не припинили боротися за справедливе покарання для вбивць свого сина й досі. Справа не рухається, i пан Маляренко з окремих повідомлень колишнього прокурора Вінницької області Гонтарука робить висновок, що у прокуратурі створено корупційне угруповання з метою розправи над ним та дружиною...
За статистикою порушених кримінальних справ, за роки незалежності на Вінниччині було порушено 80 кримінальних справ за фактом убивства дітей і молодих людей віком від з 6 до 30 років. Але розкрито лише кожне десяте вбивство. В організації «Батьки убитих дітей Вінниччини» переконують, що більшість із тих слідчих, які встановлювали причини смерті вбитих (переважно одні й ті самі особи), просто замовчували імена справжніх убивць або перекладали вину на інших. Батьки загиблих стверджують, що потенційні вбивці або ж особи, причетні до злочинів, якимсь чином пов'язані з правоохоронними органами області. Задля «прикриття» справжніх винуватців вони застосовують всілякі маніпуляції.
Наприклад, у випадку з убивством Олександра Олійника три роки тому працівники правоохоронних органів просто підмінили прізвище справжнього вбивці З., який є сином колишнього міліціонера, на такого собі Заєва, і таким чином досі «розшукують» підозрюваного-невидимку. 15-річну студентку коледжу Люсю Білан було згвалтовано і вбито. Місце справжніх розправників зайняв сторонній чоловік, якого 20 діб катували, аби визнав себе вбивцею.
Неодноразово люди звертались до правоохоронних органів та влади, в тому числі і до Генеральної прокуратури, з проханням розслідувати кримінальнi справи, згідно з Конституцією України та чинним законодавством, та безрезультатно — їхні скарги розглядали суто формально. В лютому 2005 року людям, які вже давно перезнайомилися в марних очікуваннях правди під кабінетами слідчих, врешті урвався терпець, i вони створили організацію «Батьки вбитих дітей Вінниччини», яку офіційно зареєстрували два місяці тому. З того часу й дотепер батьки у спеку та мороз, в дощ i сніг простоювали біля стін облдержадміністрації, обласної прокуратури та Апеляційного суду, однак і ці крайні заходи не принесли жодного результату. Шукати справедливості почали в столиці, але безплідними виявилися й звертання i до колишнього секретаря Ради національної безпеки i оборони Петра Порошенка, i до Голови Верховної Ради Володимира Литвина. Байдужими лишилися тоді й працівники секретаріату Президента.
Щодо правоохоронців Вінниці, то вони не лише не вжили жодних заходів стосовно розслідування кримінальних справ та прийняття їх до розгляду у судах, а навпаки — влаштовують провокації щодо батьків вбитих дітей. Принаймнi, як кажуть деякi батьки, відповідальні працівники обласної прокуратури й зараз погрожують їм фізичною розправою.
Бурхливі політичні пристрасті розгорілися у районному центрі Карлівка, що на Полтавщині, перед обранням голови районної ради. Коаліція у складі депутатів від «Батьківщини», «Блоку Петра Порошенка» та «Свободи» висунула тоді кандидатуру Петра Світлика. >>
Бійця АТО, який приїхав додому на реабілітацію після поранення в зоні бойових дій, уже з новими численними травмами голови госпіталізували до реанімації. За його життя борються лікарі у Вінницькому військово-медичному центрі. >>
Батькам школярів добре відома ситуація, коли син чи дочка приходять зі школи і скаржаться на однокласників — той б’ється, той обзивається, а той і взагалі проходу не дає. >>
Про тривалу відсутність мешканки Вінницького району заява в поліцію надійшла від брата зниклої лише 10 жовтня, оскільки той сам намагався знайти сестру й до останнього не вірив, що її немає серед живих. >>
Відомо, що 55-річний підприємець із Туреччини займався вантажними перевезеннями різних товарів та у справах часто відвідував Миколаїв. Саме в цьому південному місті йому влаштували справжню пастку, знаючи про його підвищену пристрасть до молоденьких дівчат. >>
Дачники стверджують, що бачили їх за цим заняттям і навіть знають в обличчя. Правоохоронці ж у листах повідомляють, що ведуть слідчо-розшукові дії. Ця історія майже анекдотична. І з неї можна було б посміятися, якби все не було так сумно. >>
