Принц данський Йоахім: В українців є бажання розвиватися, а значить вони стануть сильними гравцями в сільському господарстві світу

      Його високість Принц данський Йоахім днями приїздив в Україну на чолі делегації представників великих аграрних компаній Данії. Конференція в Києві, поїздка на Канівський сирзавод, семінар-знайомство з представниками Української аграрної конфедерації, Миронівських хлібопродукту та свинокомплексу ТОВ «Нива Переяславщини», де півроку тому за українські гроші почали вирощувати данські породи свиней за данськими ж технологіями — таким був триденний маршрут гостя в Україні. Зацікавленість принца українським сільським господарством не випадкове, адже він сам живе в помісті Schackenborg, що у південній Ютландії і керує циклом польових робіт. У Копенгаген Принц Йоахім відлітав, задоволений від побаченого і почутого.Він не переставав захоплюватися українськими чорноземами, можливості яких знає із власного досвіду — у його помісті є аналогічні за родючістю землі.

      — Ваша високосте, яка мета поїздки данської аграрної делегації, яку ви очолюєте, і які враження від України?

      — Головна мета поїздки данської бізнесової делегації — налагодити й розвивати зв'язки між данськими й українськими бізнесменами в сільськогосподарській і продовольчій галузях. Діалог ми почали з великої презентаційної конференції в Києві, а потім виїхали «у поле», щоб подивитися й сформувати певне враження від можливостей українських партнерів.

      Порівнюючи побачене з тим, що я бачив в Україні 14 років тому, можу сказати, що ваша країна перейшла в наступне сторіччя. Канівський сирзавод — гарний тому приклад. Бо те, що я бачив у сільськогосподарському секторі й у галузі переробки раніше — це суцільна руїна, усе в повному занепаді.

      — Ви куштували український сир. Чи сподобався він вам?

      — Сир дуже смачний. Ми спочатку пройшли по заводу, подивилися виробництво, а потім нам запропонували спробувати різні види сиру, які тут роблять — вони смачні.

      — Ви збираєтеся інвестувати якісь гроші в це підприємство?

      — Це підприємство вже працює, у нього є свої власники, які інвестують у виробництво, і я не думаю, що тут є місце для того, хто хотів би ще зробити такі інвестиції. Але делегація наших бізнесменів приїхала саме для того, щоб відшукати можливості й інвестувати гроші.

      — Ви так добре розбираєтеся в сільському господарстві — це ваша основна професія?

      — Так, це моя професія. Саме тому 14 років тому я відвідував Україну, коли вивчав сільськогосподарську науку.

      — Де саме ви були?

      — Недовго в Києві, а потім ми поїхали на захід — у Хмельницький — і дивилися господарства Хмельницької області.

      — Коли ви їхали дорогами України цього разу, що вас здивувало?

      — Краєвиди не змінилися — залишилися такими, як і 14 років тому, — я насамперед звернув увагу на це. Скажу, що й за останню тисячу років, мабуть, мало що змінилося, бо чорноземи так і залишаються чорноземами.

      — Розкажіть, будь ласка, про ваш маєток: скільки у вас землі, що вирощуєте, чи маєте тваринницькі ферми?

      — Мій маєток, за данськими стандартами, досить великий, — це близько тисячі гектарів землі, чверть якої під лісом. Зараз у нас тільки рослинництво, хоча, можливо, я ризикну зайнятися тваринництвом у недалекому майбутньому. Основні культури, які вирощую, — пшениця, жито, картопля, ячмінь, насіння рапсу.

      Останні 5 років ми також створюємо спеціальну компанію, яка контролює якість нашої сировинної продукції на різних етапах, щоб поліпшити рівень очищення і «підтягнути» товар до вимог споживачів. Це зміцнить наш бренд і зробить прибутковішою роботу з фінансового погляду. Ось цим я в основному займаюся.

      — Це правда, що ваш маєток – самоокупний з бізнесової точки зору?

      — Головна мета, зрозуміло, побудувати стабільний і самоокупний бізнес. Це ціль будь-якої приватної компанії — і маленького фермера, і великої фірми. Ефективний збут, зменшення витрат на виробництво, закон інвестицій, важливість встигнути за змінами — це і хороша розвага, й цікава робота.

      — Як ви оцінюєте українсько-данську співпрацю в сільському господарстві?

      — Багато що вже зроблено. І багато ще потрібно зробити. Те, що ми бачимо, й те, про що ми говорили під час конференції, — це можливості данської агроіндустрії та переробної промисловості. Досвід усіх компаній, які тут присутні, вже використовують у сільському господарстві України. Тобто  данські підприємці вже є гравцями на українському ринку, у них тут є партнери й місцеві підприємства, які розвиваються. Це ризикований ринок, але тут можна побудувати гарний і вигідний бізнес — стратегічно стабільний і динамічний.

      — Чи може Ваша високість виділити кілька позитивних моментів від зустрічей з керівниками України?

      — Спочатку планували зустріч тільки з міністром аграрної політики Юрієм Мельником, що логічно, оскільки на його запрошення прибула наша делегація. Потім, без попередження, відбулися ще три зустрічі. Оскільки Україна — порівняно молода держава, було дуже цікаво зустрітися з її першими особами – Президентом Віктором Ющенком, віце-прем'єром Андрієм Клюєвим, головою парламенту Олександром Морозом. Ми обговорювали передумови й можливості для співробітництва — хто ми є, чого хочемо, у яких секторах економіки можемо бути один одному корисні.

      Віктор Ющенко раніше працював у сільському господарстві, і це допомогло в обговоренні саме аграрних питань. Ми обговорили багато тем, але не торкалися політики, хоча й тут є про що поговорити, адже я зустрічався із трьома «великоваговиками» української політики.

      — А що ви особисто винесли з поїздки?

      — Я ще раз побував у країні, де був тоді, коли їй як незалежній державі виповнилося лише півтора року. Без сумнівів, Україна досягла більших успіхів, і все ще має дуже серйозний потенціал. Було цікаво зустрічатися з українськими керівниками й бізнесменами, дивлячись на них очима представників данського бізнесу.

      Представники багатьох данських компаній ділилися досвідом і враженнями від побаченого. А розмови з послом і данцями, які живуть тут, дозволили скласти повну картину того, що собою становить Україна.

      — Які перспективи ви побачили в Україні для данських аграрних компаній?

      — Коротко кажучи, можливості — незвідані. Це європейська країна з єдиною й дуже великою сільськогосподарською зоною, з найкращою землею, зі своєю історією й традиціями у фермерстві. Тут є бажання розвиватися, а значить, ця країна стане одним із сильних гравців у світі. Не сумнівайтеся в цьому.

      Які розумні ми не були б і якими справедливими не були б твердження про те, що ми лідери в сільському господарстві, Данія — маленький гравець на дуже великій карті світу. Наші обсяги експорту дуже малі на цій шкалі, а значить, якщо ми зможемо утриматися, створюючи спільні підприємства або проекти, обмінюючись технологіями, ми забезпечимо хороше майбутнє компаніям, які обслуговують сільське господарство. Заглядаючи на 25 років уперед, ми повинні «кувати» український напрямок зараз.

ДОВІДКА «УМ»

      Йоахім Хольгер Вальдемар Крістіан — Принц Данії, має 37 років. Є другим сином Її Величності Королеви Маргарет II та Його Королівської високості Принца Генріка Данського. У 1986 році закінчив вищу середню школу-гімназію. З 1986 по 1987 рік працював на фермі у Вагга Вагга в Австралії. З 1991-й по 1993 рік вивчав аграрну економіку в Classenske Agerbrugskole Naesgaard на острові Фластер.

      Окрім роботи в галузі сільського господарства, Принц Йоахім працював у A.P. Moller Maersk Group у Гонконзі та Франції. Нині він управляє помістям Schackenborg, яке перебуває у його власності з 1978 року, — там займаються переважно традиційними видами сільськогосподарської діяльності.

      Розлучений. Має двох дітей.