Це звернення від полковника СБУ Валентина Крижановського, за даними «УМ», надійшло до парламенту на ім'я Голови ВР Олександра Мороза наприкінці вересня. Подібне звернення «опальний» полковник направив i Президенту Віктору Ющенку. «Україна молода» отримала копію цього звернення, в якому пан Крижановський виклав історію своєї боротьби з головою СБУ Ігорем Дріжчаним: починаючи від резонансної прес-конференції рік тому, коли полковник обвинуватив керівника Володимирської, 33 в контрабанді ядерних матеріалів до Китаю, i завершуючи сьогоднішнім днем, коли він змушений був шукати порятунку від переслідувань на території РФ.
«За оприлюдення даної інформації я i моя сім'я в Україні переслідуються, відносно мене незаконно порушено кримінальну справу за сфабрикованими звинуваченнями. Не витримавши знущань, померла моя мати», — пише полковник Морозу. I вказує, що «з приходом у спецслужбу Дріжчаний, вважаючи, що СБУ є його кишеньковою структурою, дійшов до повного ігнорування законів України».
Окрім уже відомих звинувачень Дріжчаного в контрабанді гафнію, «звільненні» за його особистим наказом затриманого керчинськими прикордонниками контрабандного алюмінію на судні «Вотан», блокуванні роботи слідчих у резонансних справах iз ПДВ, організації прослуховування кабінету заступника директора фірми «Фокстрот» Шульги (коли той розмовляв у 2004 році з кандидатом у президенти Віктором Ющенком), продажі за безцінь комерційним структурам будівель СБУ в центрі столиці по вулицях Московській i Стрілецькій (про що неодноразово писала «УМ»), полковник Крижановський наводить i нові гріхи свого колишнього керівника. Так, у зверненні до Мороза він стверджує, що у квітні-травні 2006 року «саме за вказівкою Дріжчаного були незаконно, з грубими порушеннями чинного законодавства України та норм міжнародного права» передані спецслужбам Узбекистану десятеро правозахисників.
«Не є таємницею, що МЗС України дало принципову оцінку вказаним діям Дріжчаного», — стверджує в листі до Мороза, з посиланням на власні джерела в СБУ, Валентин Крижановський. «Україна молода» зв'язалася з полковником і розпитала про мотиви його нинiшнiх дiй.
— Чому, окрім Президента, ви звернулися ще й до Голови Верховної Ради?
— Тому що в даний час Дріжчаний не є легітимною фігурою та незаконно займає свою посаду. У відповідності до статті 85 Конституції України, ще з 1 січня 2006 року голову СБУ призначає та звільняє з посади за поданням Президента України Верховна Рада. Парламент є саме тим органом, який може об'єктивно перевірити викладені мною факти та розібратися в цій ситуації. Тому я звернувся i до Віктора Ющенка, i до Олександра Мороза з листом щодо неправомірних дій Ігоря Дріжчаного і готовий довести це будь-де, у тому числі в суді. В цьому питанні я зайняв принципову позицію як людина та офіцер, котрий склав присягу на вірнiсть народу України, служіння закону є моїм обов'язком.
— Під час минулого інтерв'ю ви казали, що Дріжчаний i заступник Генпрокурора Шокін, який нібито «покриває» окремі дії голови СБУ, обов'язково потраплять у Макошино. За що конкретно?
— Це не я кажу — так вимагає закон! Співробітники правоохоронних органів за вчинення незаконних дiй відбувають призначене судом покарання саме там. Вчинені цими «правоохоронцями» протиправнi, корупційні діяння є встановленими фактами. Є свідки, є документи, різні інші докази. Наприклад, я зробив аналіз їхнiх протиправних дій і дійшов висновку, що тільки відносно І. Дріжчаного вже зараз треба порушити кримінальні справи за наступними статтями Кримінального Кодексу: 423 (зловживання військової службової особи службовим становищем голови СБУ), 191 (привласнення разом із О. Кириленком державного майна шляхом зловживання службовим становищем), 201 (організація контрабанди гафнію до Китаю), 209 (участь у легалізації (відмиванні) отриманих внаслідок продажу гафнію грошових коштів), 366 (службове підроблення документів), 372 (організував притягнення завідомо невинного — директора ТОВ «Свитязь» С. Рибака до кримінальної відповідальності), 376 (втручання в діяльність судових органів). Як ця людина керує спецслужбою?
Зараз я працюю над книжкою про корумпованість Дріжчаного, де об'єктивно розповім суспільству чисту правду про його «діяльність» за час роботи в СБУ, яку роль вони з Шокіним відіграли в переслідуваннях мене і моєї родини.Я зібрав документи, статті, виступи, тобто матеріалу для створення цікавої книги в мене достатньо.
— Усе ж таки поясніть, що саме змусило вас виступити з обвинуваченнями на адресу голови спецслужби? Мабуть, це дуже ризиковано...
— Звісно, я свідомо пішов на цей ризик. Як співробітник спецслужби, я добре розумів наслідки. Сам по собі Дріжчаний чогось особливого не вартий. Це абсолютно випадкова і стороння людина в спецслужбі, який займає явно не своє місце, і всі це добре знають. Та й хто він такий — не оперативник, не слідчий, не аналітик... Кажуть, працював у прокуратурі, а ким? Найвища його посада — начальник управління міжнародних зв'язків у ГПУ. Керував аж кількома прокурорами — пересилав пошту, за що його там знають за прізвиськом «Поштальйон». Оце так фахівець! А причина моїх дій проста — я не міг більше терпіти беззаконня та правового нігілізму з його боку. Це принижувало мою офіцерську честь та професіоналізм. Крім того, я знаю, що мене в моїх вчинках повністю підтримує більшість співробітників Генпрокуратури, СБУ, міліції.
— Прес-служба СБУ ствержує, що Дріжчаний реформує спецслужбу, а це i є однією з причин того, що виникають такі конфліктні ситуації з боку «невдоволених»...
— Я дуже багато розмірковував над реформуванням СБУ. Цікава ситуація — по перше, СБУ реформує людина, яка взагалі не є спеціалістом у роботі спецслужб. По-друге, його професійний рівень не відповідає займаній посаді. По-третє, ця людина не має морального права взагалі керувати правоохоронним органом та займатися реформуванням. Я мав можливість почитати його остаточний проект Закону «Про СБУ». Диво та й тільки! Він не витримує жодної критики, і в мене склалося важення, що він нікому не потрібен, крім Ігоря Дріжчаного, тому що статтю про призначення та звільнення з посади голови він виписав так, що буде довічно головою!
Щоб підбити підсумки, слід відзначити, що сьогоднiшня ситуацiя ставить перед СБУ завдання посилення боротьби з корупцією, оргзлочинністю, тероризмом тощо. В той же час, скорочуються підрозділи, які займаються цими питаннями. Буде нібито чиста контррозвідка у вигляді інституту політичних міркувань чи проектів. На мою думку, СБУ треба рятувати від такого «реформування». Фахівцям добре відомо, що в країнах Європи немає єдиних стандартів в організації роботи правоохоронних органів і спецслужб. Це питання вони планують вирішити впродовж 10—15 років. То ж куди ми поспішаємо та на кого працюємо?