«Знову влада міняється», — услід за героєм відомого кінофільму можемо сказати ми й одягнути «будьонівку». Незабаром на майдані Незалежності вже нічого не нагадуватиме про Помаранчеву революцію. Чи не остання пам'ятка тих днів — написи на одній із колон Головпоштамту, взяті під скло на згадку про ті буремні події, роздратували віце-прем'єра-«регіонала» Андрія Клюєва. Як повідомляє «Українська правда», пан Клюєв, виступаючи на пленумі ЦК Профспілки вугільної промисловості, заявив, що вже вирішив питання про майбутнє майданівських графіті. «Це, до речі, серйозне питання. Це просто, скажімо так, досить некоректна поведінка наших опонентів... Ну просто написи на Прем'єра, на партію нецензурні. Ми вирішили це питання», — висловив своє обурення глава тіньового штабу Януковича на виборах-2004.

Метою робочої поїздки Президента на Тернопільщину було ознайомлення зі станом справ у регіоні. Однак і під час наради з керівництвом області, і на зустрічі з журналістами розмова вийшла за межі локальних проблем. Відповідаючи на запитання представників ЗМІ, Віктор Ющенко, зокрема, однозначно заявив, що не має наміру підписувати указ про ініційоване нещодавно урядом звільнення з посад голів кількох облдержадміністрацій (серед них і Тернопільської). При цьому глава держави запевнив, що ніколи не стане заручником спонтанних рішень щодо заміни керівних кадрів, особливо на місцях. Тим паче, якщо в їхній основі лежать суто політичні мотиви.

Новообраний голова Верховного Суду України Василь Онопенко заявляє, що має намір докласти всіх зусиль, щоб зробити судову гілку влади дійсно незалежною. Він не має намірів керуватися у своїй діяльності партійними інтересами, повідомляє агентство «Інтерфакс-Україна».

Дивна якась в українській владі складається ситуація: Президент як законослухняний глава держави прагне підписати закон, ухвалений Верховною Радою. Яка, між іншим, за цей закон, на який раніше сам Президент наклав вето, голосувала, аж пищала. І вето таки подолала, зусиллями опозиції в особі Блоку Тимошенко та, що головне, антикризової коаліції, чиєму урядові це рішення, власне, і належить втілювати в життя. Однак Голова цієї самої Верховної Ради відправляти ухвалений акт на підпис главі держави не поспішає. Більше того, відмовляється. Парадокс?

Сьогодні, коли тільки лінивий не лає «Нашу Україну» за її численні недоліки, принаймні у журналістському середовищі знайшлася чимала група людей, які сповна оцінили щонайменше одне достоїнство «помаранчевої» партії: демократичність. Позіхаючи з нудьги на традиційно нудному й «безальтернативному» з’їзді Соцпартії, представники ЗМІ з ностальгією згадували бурхливі дебати «нашоукраїнського» зібрання про склад політради, доцільність перебування деяких її членів у президії тощо. Звісно, це було давно, але, щиро кажучи, складно собі уявити, щоб після виключення з партії «правої руки» її голови, політичних пертурбацій зі змінами коаліцій тощо збори тієї ж «НУ» проходили б так спокійно.