Чого тільки не вигадають сучасні студенти, щоб підзаробити на хліб насущний. Про банальне розвантажування вагонів не йдеться — молодь усе частіше опановує професію «дітей лейтенанта Шмідта». Так, наприклад, 19-річна Ганна — студентка одного з чернігівських вузів, додумалася продавати дачні вагончики та контейнери на заміських ділянках громадян. І не стільки вражає винахідливість юної шахрайки, як наївність та довірливість її клієнтів-покупців. Дехто з них навіть не вимагав від «продавця» документів на право власності, а просто платив досить чималі гроші аферистці.
Почала дівчина свій бізнес iз того, що побувала на дачах біля Улянівки, на околиці Чернiгова, де їй приглянулися три вагончики, які стояли неподалік один від одного. Ганна власноручно написала розписки від імені продавців, які нібито продали їй це майно, сама в них розписалася, і — «документи» готові. Наступним етапом справи був перегляд газети оголошень, де спритна шахрайка швидко знайшла собі покупців. Зустріч одному з покупців призначила на полі біля Улянівки. Клієнт попався простий та наївний. Його цілком влаштував папірець з єдиним, невідомо чиїм підписом, без візи нотаріуса. Не насторожило його й те, що у «продавця» відсутні ключі від вагончика. Ганна пояснила, що забула їх удома, але там нічого цінного немає, тому новий власник може хоч зараз зрізати замки і користуватися покупкою. Задоволений покупець тут-таки, на місці, заплатив шахрайці 2000 гривень.
Однак наступний покупець виявився набагато обачнішим — не лише не повірив розпискам, а ще й повідомив про підозрілу продавщицю правоохоронцям. Так Ганна вперше потрапила в міліцію. У Чернігівському райвідділі внутрішніх справ проти неї порушили кримінальну справу за ст.190 (шахрайство), однак арештовувати не стали, а відпустили на підписку про невиїзд. Невідомо на що сподівалася юна шахрайка, але вона ризикнула продовжити свій кримінальний бізнес. Тільки цього разу вже трохи зменшила масштаби й почала торгувати металевими контейнерами на дачних ділянках, які вона облюбувала поблизу села Полуботки.
Ганна звернулася на один із легальних пунктів прийому брухту і заявила, що хоче продати металевий контейнер, але він завеликий та громіздкий для транспортування, тому його треба розрізати. Знову ж таки вона показала «липову» розписку, згідно з якою вона нібито купила цей контейнер за сто гривень. Керівництво підприємства дівчині повірило і виділило автомобіль, газозварника і навіть двох вантажників. Так ще одна операція пройшла успішно. Залишається лише уявити реакцію справжнього господаря проданого контейнера, коли він прийшов до себе на ділянку.
Наступного дня, коли дівчина вирішила здати на брухт ще один контейнер, що стояв на сусідній ділянці, її та працівників приймального пункту затримала слідчо-оперативна група. Дівчина запевняла міліціонерів, що купила цей контейнер на законних підставах, але у кого, так і не змогла сказати. Під тиском доказів вона зізналася в афері. Тепер проти шахрайки порушено кримінальну справу ще й за ст. 185 ч. 2 (крадіжка, вчинена повторно або з попередньою змовою групою осіб), що передбачає покарання у вигляді обмеження волі на строк до п'яти років або навіть і ув'язнення на такий же термін. За шахрайство ж їй «світить» або штраф 850 грн., або обмеження волі на строк до трьох років. Зараз дівчина вдруге перебуває на підписці про невиїзд. Цікаво, чи тепер ризикне вона знову щось «продати»?..