Hа фотографіях, які з'явилися в російській пресі, молода мама аж ніяк не виглядає на свої 13 років. Пишна жіноча фігура, темна сукня до п'ят, жирові складки звисають на талії, довге руде волосся по-бабськи зібране в «гулю» на потилиці — усе це якось не асоціюється з образом підлітка... Побачиш таку на вулиці, то подумаєш, що цій замученій життям жінці вже під тридцять років...
Саме недитячій фігурі, яка збила з пантелику її майбутнього чоловіка, Баштаня мусить завдячувати народженню первістка. Адже 20-річний Михайло вважав, що його коханій виповнилося щонайменше 15 років. «Якби знав, що їй лише 11, то й не глянув би в її бік, — зауважив хлопець у розмові з журналістами «Московського комсомольця». — А потім уже пізно було...»
«Любов» молоді люди закрутили, коли Баштаня гостювала у бабусі. Після знайомства на дискотеці для остаточного зближення вистачило кількох випитих пляшок пива, джин-тоніку й ще чогось градусного. Ще кілька побачень — і дівчинка завагітніла, а через два місяці про «цікаве положення» малої дізналася її бабуся. Баштаню зі скандалом відправили до батьків, які спочатку страшенно розлютилися на доньку, а потім заявили: «Якщо «спокусник» візьме тебе за дружину, то дитину зможеш залишити». Ось так 11-річна дівчинка стала заміжньою жінкою.
Свого первістка Дмитра циганочка народила в лікарні міста Волжське. Лікарі повірили, що породіллі так мало років лише після того, як побачили її свідоцтво про народження. Що й казати, медики перелякалися, але пологи пройшли без будь-яких проблем, і маму з сином скоро відправили додому. Як пише «Кореспондент», тоді 12-річна дівчинка пообіцяла незабаром повернутися до пологового будинку, а лікарі тільки відмахнулись від дівчинки: треба ж таке вигадати. Але пройшло 12 місяців, і Баштаня знову потрапила до акушерів, аби народити другого сина. Міцного хлопчика назвали Іваном. Мама каже, що тепер Дмитрові не буде нудно сидіти вдома — сини будуть удвох гратися.
Втім зупинятися на цьому юна мама не збирається. «Я тепер про дочку мрію. Думаю, ще рік, і ми її заведемо, — говорить породілля. — А взагалі, я ще багато дітей планую народити — скільки Бог дасть. Ми з Михайлом усіх на ноги поставимо: одягнемо, нагодуємо, навчимо з коровою возитися...»
Від селища Комсомольське, в якому живе «молода й рання» родина Горбуненків, до Волгограда їхати більше двох годин — це якщо погода буде гарна й дорогу не розвезе. Втім транспорт з осередку міської цивілізації на вулицях селища з'являється набагато рідше від худоби, яку пастухи щодня випасають на вигоні. За словами селян, Горбуненки — єдині в поселенні цигани — «на відмінно» справляються з обов'язками пастухів, не крадуть речі, по базарах не жебрають, не напиваються , iз повагою ставляться до старших і взагалі поводяться пристойно. Батько-пастух приносить у дім придбані в магазині продукти, а молода мама опікується господарством та виховує дітей. Усе як у людей, ось тільки читати своїм синам казки на ніч не буде ані Баштаня, ані Михайло — вони, як і батьки їхні, жодного дня не сиділи за шкільною партою, тож не навчилися до своїх років ні читати, ні писати. «А воно й не треба, — говорить свекруха молодої циганочки. — Дружина повинна готувати їжу й поратись по господарству, а цього у школі не вчать. Я ось сама неграмотна, а виростила чотирьох дітей!». Гідний приклад для наслідування...