Поле для «Кучми-3» вже розчищено?

      Конституційний Суд продовжує розгляд справи, що стосується можливості дiючого Президента Леоніда Кучми бути обраним у 2004 році ще на один термін. Тема, що й казати, делікатна, і «суд судів» вдається до консультацій з іншими юридичними установами. Суддя-доповідач Василь Німченко вже встиг повідомити, що за запитом КС свої висновки з цих питань надали Інститут держави і права ім. Корецького НАН України, Київський національний університет, Одеська національна юридична академія і Харківський держуніверситет. Здавалося б, усім має бути очевидно, що Кучму обирали «на царство» вже двічі — у 1994-му та 1999 роках, тож третій термін суперечитиме Конституції. Але  українські правники бачать простір для маневру...

      Зокрема, у висновках Інституту держави і права відзначається, що чотири роки тому Леоніда Даниловича обрали гарантом за новою Конституцією, прийнятою 1996 року, вперше, і саме цю обставину повинен врахувати КС. Подібна логіка і, відповідно, «добро» на третє балотування — і у висновках столичного університету ім. Шевченка та Одеської юракадемії.

      А Центрвиборчком на запит Конституційного Суду вказав, що, ухвалюючи рішення про обрання Кучми Президентом у 1999 році, він не мав підстав вказувати в документах, що він обирався і був обраний повторно. Дорогу для «Кучми-3» відкрито?

      Схоже, що «найоб'єктивніший у світі» КС хоч і переїхав із вулиці Банкової в нове просторе приміщення на Жилянську, але ниточок із президентською канцелярією не втратив. І від нього цілком можна очікувати позитивного вердикту за поданням 53 народних депутатів на чолі з Богданом Губським.

      В опозиції щодо цього чітка думка. Голова парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації Микола Томенко (фракція «Наша Україна») вважає, що можливе рішення Конституційного Суду про правомірність балотування Кучми на третій президентській термін буде «нищівним ударом по іміджу України як демократичної та правової держави». Томенко зазначає у своєму коментарі, що поширена позавчора інформація про позитивні висновки трьох наукових установ «шокувала багатьох вітчизняних юристів, зокрема випускників зазначених вищих навчальних закладів. Очевидно, що такі «експертні висновки» не могли писати кваліфіковані юристи. Адже, напевно, не варто в черговий раз повторювати, що і Конституція Української РСР, яка діяла до прийняття чинного Основного закону, і Конституційний договір між Президентом та Верховною Радою від 8 липня 1996 року, і Закон «Про вибори Президента України» чітко передбачали, що одна й та ж особа не може бути обраною Президентом більше двох строків підряд. І про це знають навіть не студенти першого курсу юридичних факультетів, а школярі, які у старших класах починають вивчати основи правознавства». За словами депутата, «поява таких висновків ще раз підтверджує той факт, що більшість відомих вищих навчальних закладів України перебувають сьогодні під жорстким адміністративним пресом».

      На думку Миколи Томенка, передбачається два варіанти розвитку подій: політичний та іміджевий. Так, прийняття позитивного рішення КС по цій справі та прийняття змін до Конституції щодо обрання глави держави Верховною Радою дають можливість Леоніду Кучмі без значної боротьби втретє здобути пост Президента. Бо «очевидно, що за умови скасування прямих президентських виборів  чинний глава держави, як ніхто інший з провладних кандидатів на пост Президента, має змогу мобілізувати всі сили для проходження своєї кандидатури через парламент».

      За іншим сценарієм, передбачаючи шквал критики з демократичного Заходу, у Кучми буде шанс заявити про те, що він не йде на третій термін, навіть незважаючи на висновок єдиного органу конституційної юрисдикції в Україні. Відповідно, він «дистанціюється» від виборів та нібито виступає гарантом їх прозорості й демократичності».

      «У будь-якому випадку, ця справа для Конституційного Суду є випробуванням на демократію та дотримання принципів законності і верховенства права. Фактично КС сьогодні стоїть перед історичним вибором. Саме від його рішення залежатиме, чи відбудеться подальший розвиток України у напрямі демократії, чи нас укотре чекає консервація сьогоднішнього стану беззаконня в країні», — наголошує директор Інституту політики.