Національне бюро розслідувань створюють вже майже 10 років, але віз i нині там. Дехто вже поставив на цій темі хрест, але спеціально для скептиків повідомляємо: виявляється ця ідея ще не «почила в Бозі» й навіть має певні шанси. Шанси, якщо не створення, то принаймні чергового розгляду парламентом ще одного законопроекту «Про НБР». А вже чи народиться бюро, чи депутати знову зроблять йому «законний аборт» — тема інша. За даними «УМ», пропозиції до законопроекту «Про НБР» (з семи розділів та 27 статей), які має у своєму розпорядженні й наша газета, зараз розглядають у Комітеті з питань правосуддя Верховної Ради. Власне, ще попереду і реєстрація, i доопрацювання робочою групою фахівців, i винесення на розгляд депутатів, але вже окремі пропозиції щодо створення НБР є цікавими.
НБР: постійне перезавантаження
Цей орган створюють із 1997 року, але так i не доводять справу до кінця. Причини? Хтось пояснює це тим, що можновладці не бажають створювати елітну силову структуру, яка хапатиме корупціонерів за загребущу руку, а ті, що хочуть, бачать у керівному кріслі НБР тільки себе й гальмують ініціативи «конкурентів». Інші вважають, що країні не потрібен черговий силовий «монстр», ще одна туманна державна інституція з окремим «палацом», автопарком, канцелярією, бухгалтерією тощо. I доки ламаються списи в суперечках під куполом ВР, на Богомольця, Володимирській та Різницькій корупції в державі аж ніяк не поменшало. Ще й силовики аж ніяк не бажають прощатися зі своїми антикорупційними підрозділами. За цей час на базі якого лише силового відомства не збиралися створювати НБР! Тут тобі й ГПУ, й СБУ, й МВС, й усі вкупі разом із податковою міліцією або лише в дуеті...
Варіантів вистачало. Полеміка почалася за президентства Кучми, який нелегiтимно створив НБР лише на папері, потім, за тиждень до Помаранчевої революції, створити елітний антикорупційний орган обіцяв Янукович. Реальні кроки для вирішення цього питання одразу після перемоги на виборах почав робити Президент Віктор Ющенко — робоча група з підготовки концепції створення НБР розробила законопроект ще у 2005 році, але на розгляд парламенту він так і не надійшов. Рада була інша, та й нові керівники силових відомств почали «тягнути ковдру» на себе. До того ж стало зрозуміло, що без комплексного реформування правоохоронних органів НБР неможливе. Якщо спочатку тріо Турчинов—Піскун—Луценко й збиралося щось створювати, то не за рахунок «різання по живому» власних повноважень. Нині силовики мовчать — за нових політичних пасьянсів самим би в кріслі втриматися. А то ще створювати відомство під якогось «дядю».
Ще півроку тому тодішній секретар РНБО Анатолій Кінах обіцяв жорстко вирішити проблему, незважаючи на спротив силовиків. Не вийшло — країна більше переймалася тривалою «коаліціадою». I якщо після парламентських виборів Президент Ющенко серед ключових вимог до програми майбутньої коаліції окреслив як національну програму боротьби з корупцією, реформування правоохоронних органів, так і акумуляцію системи слідства в Бюро національних розслідувань, то тепер незрозуміло, чи має теперішня коаліція щось враховувати? Тим більше що вона вже давно не демократична, а антикризова, що може як перетворитися на коаліцію національної єдності, так i залишитися з нинішнім складом учасників. До того ж в Універсалі національної єдності жодним словом НБР не згадується, тоді як інші вимоги Президента щодо недопущення корупції в політиці та проведення правоохоронної реформи, хоча й розпливчасто, але враховані.
Ветерани з «Центру», суддя з БЮТ
Перше питання, яке виникає під час огляду нового законопроекту: чому пропозиції щодо НБР опинилися в Комітеті з питань правосуддя, очолюваному відомим «підрахуєм» Сергієм Ківаловим, а не у Комітеті з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією на чолі з іншим «регіоналом» Миколою Джигою, або хоча б у Комітеті з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, очолюваному «нашоукраїнцем» Володимиром Стретовичем? Тим більше що першим заступником Джиги є «нашоукраїнець» Віктор Король, а у Стретовича в заступниках «заякорився» ще й екс-Генпрокурор Святослав Піскун, відомий своєю голослівною заявою річної давнини, що «де-факто, НБР уже створено на базі ГПУ» (Святослав Михайлович тоді навіть будиночок на київському Подолі для цiєї служби й підшукав, куди й відселив працівників Головного слідчого управління! Фахівці з СБУ та МВС мали лише приєднатися до них в обмеженій кількості). На темі бюро ледь не «собаку з'їли» й депутати Стретович та Король.
У тому то й річ, що i Стретович, i Король, i Піскун мають абсолютно різні погляди на те, яким має бути НБР. Від Служби протидії корупції до Національної служби розслідувань (НСР). Але пропозиції до нового законопроекту розробляли теж не «люди з вулиці», а керівництво Міжнародної асоціації ветеранів спеціальних підрозділів боротьби з організованою злочинністю «Центр» — Олександр Давиденко, Володислав Фоя та Василь Дідик, якi теж мають певний досвід «еНБеРіади». Оскільки організація фахівців-ветеранів не може бути об'єктом законодавчої ініціативи, співавтором цього законопроекту є ще й нардеп від БЮТ Микола Замковенко — той самий колишній голова Печерського райсуду Києва, що у 2001 році зняв усі кримінальні обвинувачення з леді Ю.
Як розповів «УМ» президент асоціації «Центр» Олександр Давиденко, ветерани-правоохоронці з цієї організації вважають вкрай нагальним утворення в Україні спеціального незалежного державного органу, спроможного забезпечити ефективну боротьбу з організованою злочинністю i корупцією. «Чинні правоохоронні структури розрізнені й не можуть організувати цілеспрямовану, наступальну боротьбу з цими раковими пухлинами суспільства, — переконаний пан Давиденко. — Розробляючи ці пропозиції, ми врахували свій шестирічний аналітичний досвід i не бачимо підстав змінювати по суті своє ставлення до основної концепції створення НБР, покладеної в основу подібного проекту закону ще у 1998 році, бо це реальна база. Але можливі й певні корективи, що виникатимуть у процесі обговорення наших пропозицій до законопроекту громадськістю».
«Стежками» Універсалу
Інший розробник пропозицій Володислав Фоя додає, що після реєстрації законопроект буде направлений на експертизу фахівців Ради Європи. Це вже значно цікавіше, бо тут проглядається мова Універсалу. Хай під словом НБР Янукович iз Морозом i не підписувалися, але пункт 9-й цього документа чітко дає зрозуміти, що однією з першочергових дій Президента, Кабміну та парламенту має бути «реформування правоохоронних органів відповідно до європейських стандартів, приведення кримінального законодавства, кримінального судочинства у відповідність із стандартами і рекомендаціями Комітету міністрів Ради Європи, Європейського Союзу та рішеннями Європейського Суду з прав людини». А Захід вже давно каже про необхідність створення ефективного антикорупційного органу, послідовна позиція Президента Ющенка щодо НБР відома, а два роки тому створити НБР нібито бажав i сам Янукович. I якщо «євроекспертиза» цього законопроекту буде схвальною — відвернутися від створення бюро за такою схемою окремим політикам буде вкрай складно.
Є певний символізм у тому, що ці пропозиції опинилися саме в «суддівському» комітеті ВР. Адже саме судді Конституційного Суду свого часу визнали неконституційним кучмівський Указ 1997 року «Про створення НБР». Їм тепер i карти в руки. Тим більше що саме суддям «садити» можновладців-корупціонерів. Бо зараз цьому заважає не стільки продажність Феміди, як те, що «хабарники» з влади, схоплені за руку міліцією, звільняються під час прокурорського досудового слідства i перед очі судді не потрапляють (згадаймо тираду обурень з цього приводу міністра Луценка спочатку на Генпрокурора Піскуна, а тепер вже й на Медведька). Та й чи спiймало МВС Луценка за півтора року хоч одну «велику рибу»? Можливо, якби НБР вже було створено, не доводилося б виправдовуватися й самому міністровi внутрішніх справ через низку «брудних» обвинувачень в немислимих гріхах, які породила «справа Єрохіна»?
Тут i слідчий, i «опер»
Пропозиції по НБР від «Центру» та Замковенка вже у ст.2 визначають серед інших завдань НБР, окрім загальної «боротьби з організованою злочинністю, корупцією та іншими злочинами, що становлять підвищену суспільну небезпеку», ще й проведення оперативно-розшукових заходів та досудового слідства у підслідних кримінальних справах. Здавалося б лише кілька слів, але саме навколо цього завдання НБР точаться найзапекліші дискусії. Бо з одного боку, йдеться про створення незалежного від виконавчої гілки влади слідчого органу, тоді як організація і діяльність органів дізнання і слідства визначаються виключно законами України. Не дивно, що КСУ забракував згадуваний указ Кучми, але й парламент, приймаючи закон «Про НБР», має підганяти під нього чимало інших законів — «Про міліцію», «Про прокуратуру», «Про СБУ», «Про оперативно-розшукову діяльність», вносити зміни до КПК тощо.
Натомість дехто вважає, що «нашпиговувати» слідство оперативно-розшуковою діяльністю i, навпаки, не варто. Цієї думки на посаді голови СБУ та Генпрокурора дотримувалися Олександр Турчинов та Святослав Піскун, досі так вважає керівник МВС Юрій Луценко. Ще у березні 2005 року, відреагувавши спільною заявою на завдання Ющенка створити НБР, вони були проти поєднання «оперативки» та слідства, бо виникне «надпотужний правоохоронний орган». Цікаво, що нещодавно плани Луценка приєднати до МВС i податкову міліцію, i прикордонну службу не вважалися ним створенням чогось «надпотужного». До всього, Генпрокуратура вже збирається передати слідчим органам міліції розслідування злочинів проти особи.
«Центр» пропонує створювати НБР за класичною концепцією, без урахування жадібних до зайвих повноважень силовиків. Бюро, на думку пана Давиденка, має виникнути саме на базі ГУБОЗу МВС, Управління «К» СБУ. З цих двох структур має виникнути оперативна частина НБР, а слідча — з частини бажаючих працівників слідчих органів Генпрокуратури, МВС та СБУ, які розслідують кримінальні справи про злочини, здійснені організованими групами, та про корупцію, в тому числі в органах влади і державного управління. На переконання фахівців з Асоціації «Центр», які займаються питанням НБР уже чимало років, утворення цього органу стане однією зі складових системної, а не хаотичної та кон'юнктурної реформи правоохоронних органів, а також важливим кроком процесу реформування системи досудового слідства, передбаченого статтею 9 Перехідних положень Конституції України.
Яким має бути НБР за варiантом Замковенка—Давиденка?
Окрім того, що НБР, на думку авторів пропозицій, слід створювати на базі Головного управління боротьби з організованою злочинністю МВС та Головного управління боротьби з корупцією і організованою злочинністю СБУ (Управління «К») з усіма їхніми підрозділами та структурами на місцях включно, а працевлаштуватися до НБР можуть хоча й бажаючі, але перевірені слідчі МВС, СБУ та Генпрокуратури, що «набили руку» на розслідуванні «корупційних» та резонансних «бригадних» справ, є у «без п'яти хвилин» зареєстрованому законопроекті й інші цікаві нюанси. Так, автори вважають, що:
1. За статусом i структурою НБР має бути центральним органом виконавчої влади з централізованою системою структурних підрозділів у регіонах. Діє автономно, підпорядковується Президенту, підконтрольне Верховній Раді.
2. НБР не є військовим формуванням, тому його працівникам будуть присвоювати не військові, а спеціальні звання. На службі вони перебувають під захистом держави i є недоторканними. Їх не можна затримати, оглянути речі чи транспорт без присутності уповноваженого представника НБР.
3. Директором НБР може бути лише громадянин України не молодше 45 років, що проживає в Україні не менше 15 років та має відповідний освітньо-кваліфікаційний рівень і досвід практичної оперативної, слідчої та керівної роботи в правоохоронних органах не менше 20 років. Повинен характеризуватись нейтральністю його функцій, бути незалежним і неупередженим, не повинен ідентифікуватись з парламентською більшістю або з тією чи іншою політичною силою. Директора Національного бюро призначає та звільняє з посади Верховна Рада кваліфікованою більшістю голосів її депутатів за поданням Президента. Але Верховна Рада може висловити недовіру Директору НБР, що має наслідком його відставку з посади. Нагляд за додержанням законів у діяльності бюро здійснюють органи прокуратури.
4. Питання компетенції НБР, обговорення найважливіших напрямів його діяльності вирішуються колегіально. Склад колегії — Директор, його заступники, інші керівні працівників бюро. Положення про колегію, яка є дорадчим органом, її чисельний та персональний склад затверджує Президент. До речі, першого заступника і заступників Директора призначає на посаду та звільняє Президент, а керівників підрозділів НБР, його регіональних бюро та слідчих — Директор.
5. Для тимчасового утримання затриманих та взятих під варту на законних підставах НБР може мати власні слідчі ізолятори та ізолятори тимчасового утримання.
Серед прав оперативників НБР є й таке: створювати і вести кіно- та фотозйомку, аудіо- і відеозапис, тестування і перевірки на поліграфі («детекторі брехні»), оперативний облік. А от співробітники мають право оглянути чи обшукати приватне чи службове житло або виробничий об'єкт підозрюваного лише «з наступним повідомленням протягом доби прокурора або суду»! Про попередню санкцію суду на обшук не йдеться! (Це саме ті «граблі», на які різні розробники законопроекту про НБР наступають уже не вперше. Прогноз «УМ» — ці пункти у кращому випадку будуть доопрацьовані, в гіршому — саме на підставі цієї статті та деяких інших законопроект може бути відхилений комітетом ВР, як це вже було неодноразово).
ЦИТАТНИК «УМ»
Юрій Луценко,
міністр внутрішніх справ:
— Створення окремого органу — це шлях реформування, який розтягнеться на роки. Ну, буде змінена вивіска на приміщенні Головного слідчого управління ГПУ на НБР. І почнеться міжвідомче протистояння тими ж методами, тими ж людьми, але з новими назвами. Я проти нового НБР, окремого від прокуратури, від МВС і СБУ. Правоохоронні органи не повинні розповзатися по всій країні. МВС готове брати на себе відповідальність за досудове слідство. Всередині нинішнього слідчого комітету МВС додасться головне слідче управління прокуратури, яке і складе НБР по злочинах держслужбовців від голови райадміністрації й вище.
(Прес-конференція в Полтаві, 3 липня 2006 р.)
Володимир Стретович,
голова Комітету ВР з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією:
— Головна причина того, чому досі реформа правоохоронних органів не здійснена, полягає в тому, що її мали здійснювати самі органи. Але ж ніхто не буде рубати сучок, на якому сидить!.. Після Помаранчевої революції Президент виступив з пропозицією створити НБР — невеликий орган спеціальної юрисдикції, технічно оснащений, з інтелектуалами-патріотами, з великими заробітками для боротьби з корупцією. Наш комітет підготував концепцію роботи такої структури. В моїй концепції пропонувалося з нуля створити таку структуру. Набрати абсолютно нових людей на конкурсній основі, в тому числі з перевіркою на детекторі брехні. Другий варіант колишнього керівника карного розшуку Віктора Короля пропонував на базі УБОЗу, служби «К», працівників податкової створити такий підрозділ боротьби з корупцією. Я кажу: гниле кинемо в гниле, і загниється служба до кореня.
(З інтерв'ю газеті «Дело», 4 вересня 2006 р.)