Уманчани знову беруть хасидів на квартири

      Хасиди вже в Умані. Це їхній 19-й приїзд в древнє українське місто на Черкащину, де біля могили провідника брацлавських хасидів — цадика Нахмана вони святкують черговий Новий рік.

      Як повідомила «Україні молодій» радник міського голови Умані Світлана Ліпінська, на ранок середи поклонитися могилі свого святого приїхали майже  5000 хасидів, а загалом їх чекають до 18 тисяч. Цього разу до Умані прибули паломники з 18 країн, зокрема зi Швеції, Ірану, Італії, Іспанії, Чилі, Канади, але найбільше їх приїхало з Ізраїлю, Сполучених Штатів та з Франції. 

      Пані Світлана каже, що місто повністю готове до прийому іноземних гостей, хоча Умані, інфраструктура якої не настільки сильна, дається це непросто. Але всі служби працюють у необхідному для таких ситуацій режимі, тож забезпечення водою, вивезення сміття, надання медичної допомоги й чергування 550 правоохоронців  — все це продумано й відпрацьовано. Цього року хасиди мають змогу поселитися в готелі на 220 місць, у якому вони примудряються ставити двоярусні ліжка і заселятися гуртом по 500 осіб. Ще на площі міста німецька фірма, відповідно до укладеної з хасидами угоди, поставила для людей із пейсами п'ять великих наметів, де планується розселити 3000 осіб.

      Та тільки більшість хасидів віддають перевагу приватному сектору. Певно, тому, що господарі для них повністю звільняють свої хати та квартири. За одну добу такого квартирування вони платять уманчанам  від 10 до 60 доларів — все залежить від того, як близько знаходиться житло від могили цадика. Але ці гроші даються їм з великими нервами. Вони кажуть, що перші роки, коли хасиди приїжджали до Умані молитися, поводилися вони більш-менш пристойно. Нині ж витерпіти їхню безпардонність стає все важче. Тепер набожні іудеї можуть ні сіло ні впало скрутити перехожим дулю, або плюнути у їхній бік. Завбачливі уманчани частину ціннішого домашнього скарбу зносять до однієї кімнати й закривають її на ключ. При цьому самі господарі перебираються жити в повітки, гаражі або ж їдуть до родичів в інші мікрорайони міста. Але житло своє з поля зору не випускають, бо в хасидів немає звички закривати його на ключ, коли вони йдуть молитися, тож уманчанам  доводиться ще й сторожувати власні хати.

      За кілька днів хасиди здатні перетворити помешкання на свинарник. Оскільки релігія забороняє хасидам у період молитвенних днів вимикати світло, газ, гасити свічку — все це може горіти цілодобово. Така ж ситуація і з водою — виключати кран ніхто не буде. То ж якщо хасиди винаймають квартиру на 9-му поверсі, то вода хлюпоче аж до першого. Бувало, що в багатоповерхівці на балконі вони смажили шашлики  з кози, котру туди привели. Нечувано, але таке теж було — уманчани розповідають, що коли в квартирі забився туалет, то квартиранти знайшли йому заміну —  у кутку кімнати. Все те «добро»  смерділо там до їхнього від'їзду і тільки господарі дали тому раду.

      За словами мешканців міста, у хасидів є ще й така традиція: у період молитвенних днів треба обов'язково зробити невірним, тобто уманчанам, три капості. Найбільш невинною є те, що ваші стільці віднесуть до сусідів, а сусідські поставлять у вашій хаті. Всi інші дії просто на голову не налазять. Приміром, гості можуть прийти у брудному взутті й лягти в ньому спати на білу постіль. Або ще гірше — почистити своє взуття одягом iз шафи господарів. При цьому їх не турбує, що шафа та стоїть за зачиненими дверима в іншій квартирі. Двері просто виламуються або вибиваються, й у кімнаті все перевертається з ніг на голову, було таке що й телевізор розтрощили.

      З собою хасиди привозять і кухарів, а підсобниками, для чистки картоплі та миття казанів і каструль, наймають уманчан. Харчуються вони з одноразового посуду, тож три сміттєвози тільки встигають його вивозити.

      «Я постійно здаю свою квартиру 10 чоловікам, але вони хитрі й зазвичай заселяється їх удвічі більше. А потім ще й кажуть, що це до них гості прийшли», — розповідає «Україні молодій» уманчанин Петро Олексійович. Він каже, що кожного разу після від'їзду нечупар-квартирантів клянеться собі, що ніколи й ні за які гроші не пустить їх більше у свою оселю. За словами пана Петра, точно так говорять й інші уманчани, коли відшкрібають від бруду, ремонтують своє помешкання, міняють у ньому замки (хасиди ключів господарям не повертають — певно, залишають собі на сувеніри), але минає рік, уманчани забувають про пережитий побутовий жах і знову готові вітати паломників. Адже за кілька днів вони можуть заробити 1000 — 1500 доларів, а такі гроші на дорозі не валяються.

      На даний момент хасиди придбали в Умані у власність приблизно 20 квартир. Вони заявляють, що незабаром Умань стане єврейським містом. Місцеві жителі резонно запитують: «А ми куди подінемося?»