Із забою — як із бою...

      Донецька шахта-гігант імені Засядька, на жаль, має славу не тільки лідера вітчизняного вуглевидобутку — річний видобуток тут довели до 4 мільйонів тонн палива. Оскільки вугілля доводиться піднімати з-понад кілометрової глибини, іноді безсилими проти підземної стихії виявляються  навіть найсучасніше обладнання, залізна трудова дисципліна та дотримання певних вимог правил безпеки праці. У пам'яті й досі страшні трагедії, що перетворювали підземні виробки шахти на пекло для великої кількості гірників. Аварії у 1999, 2000 та 2002 роках забрали більше сотні людських життів. А рано-вранці ввчора в трудову біографію шахти були вписані чергові чорні рядки чи навіть сторінки.

      Раптовий викид вугільно-газової суміші стався після п'ятої години ранку на глибині 1078 метрів. Під землею в цей час перебували чотири сотні шахтарів, із яких 49 — безпосередньо на аварійній ділянці.  Масштаби підземних аварій пересічні донеччани, як правило, безпомилково визначають за кількістю автомобілів гірничорятувальників, пронизливі сирени яких часто-густо стають прелюдією багатолюдних шахтарських похорон. Так от — цього ранку на шахту імені Засядька примчали й приступили до пошуково-рятувальних робіт 56 відділень бійців гірничорятувальної служби. Разом із ними до роботи стала й 21 реабілітаційно-протишокова група Міністерства вугільної промисловості.

      На 9-ту ранку на поверхню вдалося евакуювати 172 шахтарів. Тоді ж з-під землі вже надійшла інша інформація — знайдено тіла 9 загиблих гірників і ще одного потерпілого з різноманітними ушкодженнями. Доля інших шахтарів, які перебували в небезпечній зоні, залишалась невідомою.

      На підприємство прибула спеціальна урядова комісія на чолі з віце-прем'єр-міністром України Андрієм Клюєвим, що спробує з'ясувати причини нещастя.  Звісно, до остаточного закінчення аварійно-пошукових робіт говорити про причини підземної аварії завчасно. Втім, зі слів гірників, яким вдалося неушкодженими піднятися на поверхню, чутливі прилади справді зареєстрували різке збільшення метану у виробках. Також шахтарі розповідають, що чули характерний «хлопок»...

      До речі, той же підступний метан, що чатує на величезній глибині (виробки вже наближаються до 1500 метрів!), на шахті послідовно намагаються перетворити із ворога у свого союзника. Адже вперше в історії вітчизняного вуглевидобутку тут взялися реалізовувати проект дегазації та утилізації шахтного метану. Зокрема у травні цього року вже стала до ладу перша когенераційна станція, здатна виробляти електроенергію та тепло із підземного газу. А після пуску другої черги станції у 2008 році засядьківці будуть спроможні виробляти щороку до одного мільярда кіловат-годин електричної та теплової енергії. Тобто забезпечивши себе «своєю» дешевою енергією, добру частину її (30—40 відсотків)шахта буде здатна віддавати місту. Однак, окрім очевидного економічного ефекту, від реалізації згаданого проекту дегазації вугільних пластів чи не найбільше чекають найголовнішого — підвищення безпеки підземних робіт. На жаль, гірники, які потрапили під викид у середу вранці, цього так і не дочекалися.

      ...Опівдні оперативний диспетчер центрального штабу Державної воєнізованої гірничорятувальної служби підтвердив кореспонденту «УМ» остаточну кількість виявлених тіл загиблих шахтарів — 13. Ще 62 потерпілих у стані середньої важкості госпіталізували до лікувальних закладів міста (як повідомили «УМ» у прес-службі МОЗ, один із постраждалих не захотів залишатися в лікарні і просто звідти... втік). Найбільше — понад чотири десятки гірників опинилися в лікарні профзахворювань, інші потрапили до обласної травматології, лікарні імені Калініна та опікового центру.

      Водночас із підготовкою до підняття на поверхню тіл загиблих (під час однієї з минулих трагедій тіла не всіх потерпілих вдалося підняти на-гора і саме підземелля шахти стало для них братською могилою) тривають і відновні роботи на аварійній ділянці, де після провітрювання мають побувати члени урядової комісії. До оприлюднення офіційної версії, як це здебільшого буває, існує безліч припущень щодо причин трагедії. Поки ж фахівці сходяться в одному — ще більшої кількості загиблих вдалося уникнути тільки завдяки тому, що раптовий викид вугільно-газової суміші не спровокував вибух — цьому запобігло спеціальне обладнання, здатне відповідно реагувати на різке виділення газу. В разі ж вибуху, як вже траплялося у попередні роки, підземні виробки вмить перетворювалися на пекло і шахтарі не мали жодних шансів на порятунок. Нині ж з'явилася інформація, що гірники задихнулися внаслідок великої загазованості підступного підземелля —  таку попередню причину їхньої смерті називають деякі спеціалісти. А ось чому потерпілі не встигли чи не змогли скористатися передбаченими для подібних випадків індивідуальними саморятувальниками, тепер ще має з'ясувати спеціальна комісія. Нині члени державної комісії клопочуться іншими проблемами: підготовка до похорон шахтарів та надання моральної й матеріальної допомоги родинам загиблих. Зокрема голова державної комісії Андрій Клюєв повідомив журналістам, що тільки на ліквідацію наслідків аварії на шахті із Резервного фонду виділяється 1,5 мільйона гривень.